19 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4309/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8166,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що відповідно до п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 "Про результати службового розслідування'' відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", наказано щомісячно здійснювати стягнення суми збитків завданих державі, у розмірі 20% (двадцять відсотків) з грошового забезпечення солдата резерву 69-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2025 року №58 військовослужбовець за призовом під час мобілізації солдат резерву 69-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відставку за підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), з 27 лютого 2025 року виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . У зв'язку із звільненням з військової служби та виключенням із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 27.02.2025 року відповідач не відшкодував завдану майнову шкоду у розмірі 8166,78 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини справи.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.02.2023 №22 солдат ОСОБА_1 на підставі наказу Командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 01.02.2023 №30-РС призначений на посаду механіка-водія 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який 07.02.2023 року прибув з військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 ''Про результати службового розслідування'' старший солдат ОСОБА_1 визнаний винним у втраті речового майна та притягнутий до повної матеріальної відповідальності у розмірі 11810,68 грн.
Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 ''Про результати службового розслідування'' старший солдат ОСОБА_1 встановленим порядком та строки не оскаржував.
Відповідно до п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 "Про результати службового розслідування" відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України ''Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", наказано щомісячно здійснювати стягнення суми збитків завданих державі, у розмірі 20% (двадцять відсотків) з грошового забезпечення солдата резерву 69-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2025 року №58 військовослужбовець за призовом під час мобілізації солдат резерву 69-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 звільнений у відставку за підпунктом "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), з 27 лютого 2025 року виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
У зв'язку із звільненням з військової служби та виключенням із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 27.02.2025 року відповідач не відшкодував завдану майнову шкоду у розмірі 8166,78 грн., що підтверджується довідкою про непогашену заборгованість станом на 27.02.2025 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту внутрішньої служби).
Згідно із ст.26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Загальні підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначені Законом України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160).
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (далі - особи).
Відповідно до ст.3 Закону №160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
наявність шкоди;
протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
вина особи в завданні шкоди.
Отже, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв'язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди. При цьому, обов'язковим є встановлення вини особи у завданні такої шкоди.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №160 матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Матеріали справи свідчать, що за ОСОБА_1 , який перебував на посаді механіка-водія 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , відповідав за зберігання майна та повинен був забезпечувати збереження його у належному стані, виключати можливість втрати.
Суд враховує, що ОСОБА_1 не оскаржував наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.02.2025 №829 "Про результати службового розслідування", яким його визнано винним у втраті речового майна та притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 11810,68 грн.
Частина збитків в сумі 3643,90 грн., за період, коли ОСОБА_1 ще перебував на військовій службі, вже була з нього стягнута за рахунок грошового забезпечення та жодних заперечень з цього приводу відповідач не наводить.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 .
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) про стягнення шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в сумі 8166 (вісім тисяч сто шістдесят шість) грн. 78 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко