18 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7902/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування наказу від 06.12.2024 року № 25-Ф "Про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ", зобов'язання видати наказ про призначення і виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п.п. 1 п. 6 Порядку № 975 від 25.12.2023 в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, з урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової допомоги в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність виплати одноразової грошової допомоги в меншому розмірі ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Зазначив, що оскільки являється учасником бойових дій, брав участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, перебував безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби та захисту Батьківщини, а тому наявні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7902/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на правомірність оскаржуваного наказу від 06.12.2024 року № 25-Ф "Про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ". Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаний та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, не передбачено виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, інвалідність яких настала з підстав, зазначених у довідці МСЕК ОСОБА_1 від 30.05.2022 серії 12 ААВ №471261, а саме: пов'язане із захистом Батьківщини. Вважає, що ОСОБА_1 не було надано документів, які б свідчили про те, що його інвалідність настала внаслідок захворювання, яке пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби, тому відсутні законні підстави для призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у періоди з 20.12.2014 по 21.01.2015, з 17.05.2015 до 17.06.2015, з 23.01.2016 до 24.02.2016, з 17.01.2018 до 21.02.2018 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у АДРЕСА_1 .
Наказом 3ТВУЗ №85-ОС від 09.12.2021 позивача звільнено зі служби за підпунктом "а" пункту 2 (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та пунктом 173 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого Указом Президента України від 31.07.2015 №463, у запас Збройних Сил України.
14.12.2021 на підставі направлення начальника 3ТВУЗ від 23.11.2021 №275 для визначення ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1 госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_1 був проведений медичний огляд позивача, за результатами якого складено Свідоцтво про хворобу №983, яким встановлено: захворювання: міжхребцевий остеохондроз всіх відділів хребта, деформуючий спондильоз, спондилоартроз шийного, поперекового відділів хребта, грижа L5-S1, міжхребцевого диску, лікована оперативно (18.07.2003) з больовим синдромом, з незначним порушенням функцій. Деформуючий остеоартроз першого ступеню правого гомілково-ступневого суглобу, без порушення функції. Деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів першого ступеню, без порушення функції. Простий короткозорий стигматизм ступеня 1,0Д на праве око та 0,5Д на ліве око при гостроті зору з корекцією 1,0 на кожне око, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби; захворювання: рецидив грижі L4-L5 міжхребцевого диску після мікрохірургічної дискектомії міжхребцевого диску L4-L5 ліворуч (01.07.2015) у вигляді хронічного дискогенного попереково-крижового радикуліту з лівобічним L4-L5-S1 полірадикулярним синдромом, рецидивуючий перебіг, фаза ремісії з помірним порушенням функцій, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
30.05.2022 МСЕК видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №471261, згідно з якою позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 10.05.2022, захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
13.06.2022 позивач звернувся до 3ТВУЗ із заявою, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.
У липні 2022 року 3ТВУЗ складено висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовця Держспецзв'язку, відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2022, який становить 2481 грн., усього - 173670 грн.
29.07.2022 наказом Адміністрації Держспецзв'язку №737-ф призначено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ОСОБА_1 , звільненому з військової служби та виключеному зі списків особового складу Держспецзв'язку 31.12.2021 наказом начальника 3ТВУЗ від 09.12.2021 №85-ос "Про особовий склад", у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2022.
Згідно наказу 3ТВУЗ №11-Ф від 08.08.2022 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в розмірі 173670 грн.
Згідно з випискою з особового рахунку позивача, одноразова грошова допомога у розмірі 173670 грн. перерахована 09.08.2022.
Не погоджуючись із правильністю виплати одноразової грошової допомоги у 70-кратному розмірі, позивач звернувся до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі №440/8043/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано 3 ТВУЗ підготувати та подати Адміністрації Держспецзв'язку висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої підпунктом 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, з урахуванням проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено.
18.07.2023 3ТВУЗ підготовлено висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовця Держспецзв'язку. На підставі вивчення поданих документів визначено, що інвалідність ОСОБА_1 не є наслідком вчинення зазначеним військовослужбовцем злочину чи адміністративного правопорушення, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення військовослужбовця до самогубства, встановленого судом), подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Встановлено, що ОСОБА_1 визнаний інвалідом 3 групи з 10.05.2022 (довідка МСЕК від 30.05.2022 серія 12 ААВ №471261). Причина інвалідності захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини. За результатами розгляду зазначених документальних матеріалів: виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку №975 у зв'язку із встановленням обов'язків військової служби, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2022, який становить 2481,00 грн. (620250,00 грн.), з урахуванням раніше виплаченої суми з розрахунку 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.20221, який становить 2481,00 грн. (173670,00 грн). Усього належить до виплати 446580,00 грн. Виплата зазначеної допомоги потребує додаткових призначень за КЕКВ 2730.40 в обсязі 446580 грн.
Наказом голови Адміністрації Держспецзв'язку від 03.08.2023 №14-ф відмовлено у призначенні, виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ОСОБА_1 , звільненому з військової служби та виключеному зі списків особового складу Держспецзв'язку 31.12.2021 наказом начальника 3ТВУЗ Держспецзв'язку від 09.12.2021 №85-ос "Про особовий склад".
Вважаючи наказ Адміністрації Держспецзв'язку від 03.08.2023 №14-ф протиправним ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №440/14385/23 позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 03.08.2023 №14-ф "Про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ". Зобов'язано Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України розглянути висновок 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пп. 1 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму з урахуванням вже виплачених сум та висновків суду, сформульованих у цій справі.
Наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 06.12.2024 № 25-ф відмовлено у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Позивач не погодився із наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 06.12.2024 № 25-ф та оскаржив його до суду.
Надаючи правову спірним оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.п. 4ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (пп. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Згідно з ч. 9 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок № 975).
Відповідно до п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Згідно з пп. 1-2 п. 6 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;
2) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Як зазначає відповідач, визначена у довідці МСЕК серії 12 ААВ №471261 від 30.05.2022 причина інвалідності позивача "захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини" не є рівнозначною поняттям "виконання обов'язків військової служби" чи "проходження військової служби", а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, тобто відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку №975.
У свою чергу позивач наполягає на тому, що він має право на таку допомогу, оскільки він є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, у забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, його захворювання пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби та захисту Батьківщини.
Вирішуючи спір з цього приводу, суд виходить з такого.
Варіанти формулювань постанов військово-лікарських комісій про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 (надалі - Положення).
Згідно з пп. "ґ" п. 21.5 Положення, постанови ВЛК приймаються в формулюванні "захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Підпунктом "а" пункту 21.5 Положення встановлено, що постанови ВЛК приймаються в формулюванні "поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Крім того, відповідно до пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, причинами інвалідності є, зокрема: поранення, контузії, каліцтва, захворювання:
- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;
- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;
- одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Суд зазначає, що поняття «захист Батьківщини» є синонімом «захисту Вітчизни», включає в себе захист незалежності та територіальної цілісності України.
Судовим розглядом встановлено, що захворювання позивача пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про хворобу від 14.12.2021 №983 та довідкою МСЕК до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 30.05.2022 серії 12 ААВ № 471261.
Тому, з урахуванням встановлених обставин безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, суд приходить до висновку про те, що позивач, як особа з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, має право на одноразову грошову допомогу, яка передбачена пп. 1 п. 6 Порядку № 975.
Відтак, наказ Адміністрації Держспецзв'язку від 06.12.2024 № 25-ф про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
За усталеною судовою практикою дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).
Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно із статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
З огляду на таке, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України прийняти рішення про призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на перше січня календарного року, як особі з інвалідністю ІІІ групи, з урахуванням отриманої виплати.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №440/1661/19.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (код ЄДРПОУ 34620942, м. Київ, 03110) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 06.12.2024 року № 25-ф про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
прийняти рішення про призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на перше січня календарного року, як особі з інвалідністю ІІІ групи, з урахуванням отриманої виплати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко