Справа № 420/21148/25
19 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, третя особа: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, третя особа: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 26.05.2025 р. за №01-08/1291 про анулювання паспорту прив'язки пересувної тимчасової споруди від 04.10.2019 року №01-08/1291 за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ про анулювання паспорту прив'язки є актом індивідуальної дії, та відповідно повинен містити обгрунтовані підстави для його прийняття. Проте, спірний наказ таких підстав не містить, натомість містить лише посилання на п. 9.8 Правил та висновок Управління, в якому зазначено про встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Разом з цим, яка недостовірна інформація міститься в заяві, спірний наказ не містить. При цьому, слід зазначити, що заява подана позивачем ще у 2019 та отримано паспорт прив'язки, строк дії якого продовжено у 2020 році до 17.09.2034 року.
На переконання позивача, наказ відповідача від 26.05.2025 №01-08/1291 є протиправним та підлягає скасуванню.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 02.07.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» за вхід. №66342/25 від 01.07.2025 року про забезпечення позову відмовлено повністю.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
23.07.2025 року за вхід.№ЕС/74071/25 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки на підставі п. 2.26 Порядку №244, п. 9.8 Правил та на підставі Висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 16.05.2025 №04-11/547, наказом Департаменту від 26.05.2025 №01-08/1291 анульовано паспорт прив'язки пересувної тимчасової споруди від 04.10.2019 року №01-08/1291 за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д.
Таким чином, анулюючи паспорт прив'язки, Департамент діяв виключно в межах наданих повноважень.
17.09.2019 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надало ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» Висновок про можливість установки тимчасової споруди та укладення договору на право тимчасового користування для розміщення ТС.
У Висновку зазначено:
«адреса розташування ТС - м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, к2 (згідно схеми посадки)»;
«площа забудови ТС - 2.73 кв.м.»;
«товарна спеціалізація- змішана група товарів»;
«режим роботи - цілодобово»;
«термін дії - п'ять років».
04.10.2019 року Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» видано паспорт прив'язки пересувної тимчасової споруди №01-08/1291 (загальна площа покриття - 2,73 м2, м. Одеса, Косовська, 2-Д/2, Малиновський район).
Паспорт прив'язки дійсний до 17.09.2024.
Паспорт прив'язки продовжено до 17.09.2034.
10.10.2019 укладено договір №ТС-1306/19 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.
02.09.2020 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надало ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» Висновок про можливість продовження строку дії паспорту прив'язки ТС із 17.09.2024 до 17.09.2034.
У Висновку зазначено:
«адреса розташування ТС - м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, к2 (згідно схеми посадки)»;
«площа забудови ТС - 2.73 кв.м.»;
«товарна спеціалізація- змішана група товарів»;
«режим роботи - цілодобово»;
«строк, на який продовжується строк дії паспорту - з 17.09.2024 до 17.09.2034».
16.05.2025 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надало ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» Висновок про можливість анулювання паспорту прив'язки на підставі п. 9.8 Додатку до «Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі» на підставі випадку встановлення факту надання у заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації по договору №ТС-1306/19 від 10.10.2019.
У Висновку зазначено:
«адреса розташування ТС - м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, к2 (згідно схеми посадки)»;
«площа забудови ТС - 2.73 кв.м.»;
«товарна спеціалізація- змішана група товарів».
26.05.2025 Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин прийнято Наказ №01-08/1291 «Про анулювання паспорту прив'язки пересувної тимчасової споруди від 04.10.2019 за №01-08/1291 за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д/2, заявник: ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП».
У Наказі №01-08/1291 зазначено, що анулювання паспорту прив'язки здійснено на підставі Висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про можливість анулювання паспорту прив'язки ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП».
29.05.2025 Управління склало лист про розірвання Договору в односторонньому порядку з 10.06.2025 через анулювання паспорту прив'язки.
27.06.2025 ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» отримано припис про демонтаж ТС від 17.06.2025 №141328.
Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб'єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.
Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним питанням у даній справі є правомірність/протиправність прийняття наказу №01-08/1291 від 26.05.2025 з урахуванням ч. 2 ст. 2 КАС України: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). А також з урахуванням ст. 4, 11 Закону України «Про адміністративну процедуру», зокрема, верховенства права, законності та юридичної визначеності.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. №244 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.4 Порядку №244 паспорт прив'язки ТС визначено як комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1:500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності.
Згідно п.2.1 Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.
Відповідно до п.2.6 Порядку №244 для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Пунктом 2.26 Порядку №244 передбачено, що дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов:
недотримання вимог паспорта прив'язки ТС при її встановленні;
невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки ТС;
надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.
На підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21.10.2011р. «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» рішенням Одеської міської ради №3961-VI від 09.10.2013р. затверджено «Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі», які регулюють питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі. (далі - Правила №3961-VI)
Пунктом 1.4 Правил №3961-VI встановлено, що Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради є уповноваженим органом, визначеним Одеською міською радою для регулювання діяльності з дотримання фізичними та юридичними особами Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.
Як вбачається зі змісту п.2.1 Порядку №244 та п.п.6.1, 7.1 Правил №3961-VI, підставою для розміщення тимчасової споруди є: паспорт прив'язки тимчасової споруди, виданий Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради; договір на право тимчасового користування місцем під розміщення тимчасової споруди, укладений з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
Згідно п.3.1 Правил №3961-VI Департамент видає повідомлення про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС або відмовляє у його видачі, видає паспорти, вносить у них зміни, переоформлює, анулює та/або продовжує строки їх дії, в порядку, встановленому чинним законодавством та цими Правилами.
Відповідно до п.9.8 Правил №3961-VI паспорт анулюється згідно з рішенням, оформленим наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, на підставі відповідного висновку Управління споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до закінчення строку його дії у наступних випадках:
- за письмовою заявою власника ТС;
- у разі припинення юридичної особи;
- у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем;
- у випадку встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
- за необхідності, у випадку невикористання місця розташування ТС безперервно протягом шести місяців, окрім літніх майданчиків;
- у випадку розірвання договору на право тимчасового користування місцями для розташування ТС;
- у випадку виявлення невідповідності товарної спеціалізації ТС, що зазначалась у заяві про намір встановлення ТС.
Як вже зазначалось судом, наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 26.05.2025 №01-08/1291 анульовано паспорт прив'язки пересувної тимчасової споруди від 04.10.2019 №01-08/1291, за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д/2, виданий ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП», на підставі п.2.26 Порядку №244, п.9.8 Правил та висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 16.05.2025 №04-11/547 щодо анулювання паспорта прив'язки пересувної тимчасової споруди.
При цьому, незважаючи на те, що пунктом 2.26 Порядку №244 передбачено три підстави для анулювання паспорту прив'язки, а пунктом 9.8 Правил №3961-VI сім підстав, у спірному наказі не визначено, що саме слугувало підставою для прийняття рішення про анулювання паспорту прив'язки, виданого позивачу.
У відзиві Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає, що прийняття спірного наказу зумовлено надходженням відповідного висновку від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про анулювання паспорту прив'язки до закінчення строку його дії. А відтак, за твердженнями відповідача, Департамент діяв у відповідності до п.9.8 Правил №3961-VI.
Дослідивши зміст висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 16.05.2025 №04-11/547 щодо анулювання паспорта прив'язки пересувної тимчасової споруди суд встановив, що в ньому зазначено про підтвердження можливості анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди від 04.10.2019 №01-08/1291 з посиланням на встановлення факту надання в заяві та документах, які додаються до неї, недостовірної інформації без зазначення яка інформація та в яких документах є недостовірною і в чому її недостовірність.
Разом з цим, Висновок Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 16.05.2025 №04-11/547 та Висновки від 17.09.2019 №0113/2067/в та від 02.09.2020 №0113/1742/в є абсолютно ідентичними:
«адреса розташування ТС - м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, к2 (згідно схеми посадки)»;
«площа забудови ТС - 2.73 кв.м.»;
«товарна спеціалізація- змішана група товарів»;
«режим роботи - цілодобово».
Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання Департаментом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Як слідує з висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 16.05.2025 №04-11/547 його прийнято без проведення обстеження тимчасової споруди.
Так, відповідно до п.15.1 Правил №3961-VI заходи з контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами вимог, встановлених законодавством у сфері встановлення, розміщення та експлуатації ТС та елементів торгівлі, здійснюється Уповноваженим органом в межах відповідно покладених на нього повноважень, завдань та функцій в порядку, встановленому цими Правилами.
Згідно п.15.3 Правил №3961-VI контроль за дотриманням цих Правил під час встановлення, розміщення та експлуатації ТС та елементів торгівлі в межах м. Одеси здійснюється у відповідності до наданих Уповноваженому органу повноважень, завдань та функцій.
Пунктом 15.4 Правил №3961-VI передбачено, що за результатами проведених Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради інвентаризації та/або обстеження, складається акт, у якому фіксуються виявлені порушення. За наслідками розгляду акту фіксації та доданих до нього матеріалів Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вправі здійснити наступні дії:
- звернутися до особи, якою допущено порушення встановленого порядку розміщення та експлуатації тимчасової споруди та елементу торгівлі з приписом про усунення порушень у визначений, управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради термін;
- звернутись до особи, що порушує вимоги цих Правил з приписом про демонтаж протиправно розміщених тимчасових споруд та елементів торгівлі;
- звертатись до інших органів, уповноважених здійснювати контроль за додержанням законодавства про благоустрій населених пунктів.
У разі невиконання або неналежного виконання власником (користувачем) тимчасової споруди припису про усунення порушень, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради готує проект рішення Виконавчого комітету Одеської, міської ради про демонтаж таких тимчасових споруд та виносить його на розгляд Виконавчого комітету Одеської міської ради. (п.15.6 Правил №3961-VI)
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, Правила №3961-VI визначають, що на підставі акта обстеження Управління виносить припис про усунення порушення/про демонтаж, або звертається до іншого органу. Про можливість винесення висновку про можливість анулювання паспорту прив'язки на підставі відповідного акту у даних Правилах не зазначено.
Варто зазначити, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради також не конкретизує наявність підстав для прийняття рішення про анулювання виданого позивачу паспорту прив'язки, визначених пунктом 2.26 Порядку №244 та пунктом 9.8 Правил №3961-VI.
Відповідач обмежується лише посиланням на надходження до нього відповідного висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про можливість анулювання паспорту прив'язки, в якому, як вже зазначалося, також відсутня будь-яка конкретизація.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного у сукупності суд доходить висновку, що Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, як суб'єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 72 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих рішень, не доведено правомірність та наявність підстав для прийняття наказу від 26.05.2025 за №01-08/1291 про анулювання паспорту прив'язки пересувної тимчасової споруди від 04.10.2019 №01-08/1291 за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д/2, виданий ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП».
Крім того, суд зазначає, що в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб'єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб'єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб'єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).
Законодавством України (Конституцією та законами України) прямо передбачений обов'язок суб'єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.
Реалізація принципу належного урядування у сучасних публічно-управлінських відносинах набуває особливо важливого значення з огляду на те, що тільки за умови дотримання цього принципу суб'єктами владних повноважень можна говорити про існування демократичної, соціальної та правової держави, громадянського суспільства, а також формування принципово нової форми здійснення публічного управління, заснованої на прийнятті суб'єктами владних повноважень легітимних (таких, що ґрунтуються на законі), справедливих (враховують баланс інтересів різних суб'єктів) та ефективних (передбачають можливість безумовного виконання) рішень, вибудовуванні публічно-сервісних відносин між людиною та державою, у яких відповідні інституції та процеси служать інтересам всього суспільства.
Конституційний Суд України сформулював юридичні позиції, згідно з якими "держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України" (друге речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001); Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов'язків держави (статті 3, 16, 22)" (перше речення абзацу четвертого пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 30 травня 2001 року №7-рп/2001).
У Рішенні від 16 листопада 2022 року № 9-р (II)/2022 Конституційний Суд України вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати у своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов'язаний із ним принцип "добропорядного врядування" (good governance), що полягає в обов'язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 також наголошував на тому, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
Особливо небезпечно допускати відступ суб'єктів владних повноважень від принципу належного урядування у випадку, коли суб'єкт приватного права у правовідносинах з державою діє добросовісно.
Зазначене кореспондується з частиною першою статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року №2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон №2073-IX), який набрав чинності з 15 грудня 2023 року, про те, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За визначенням, наведеним у статті 2 цього Закону, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Частинами 1-3 статті 8 цього Закону передбачають, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до частин 13, 5статті 72 цього Закону адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
Пункт 4 частини 2статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» визнає протиправним адміністративний акт, який не відповідає принципам адміністративної процедури.
Оскаржуване у даній справі рішення, яке є негативним адміністративним актом, не відповідають принципам адміністративної процедури, оскільки не містять належної мотивації їх висновку, зокрема доказів встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 3028,00 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №0.0.4431609158.1 від 27.06.2025 року.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, третя особа: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 26.05.2025 р. за №01-08/1291 про анулювання паспорту прив'язки пересувної тимчасової споруди від 04.10.2019 року №01-08/1291 за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» (адреса: 67503, Одеська область, Одеський район, с. Вовківське, вул. Молодіжна, буд. 22, ЄДРПОУ 42135671) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (адреса: 65011, Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, ЄДРПОУ 45839467).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» (адреса: 67503, Одеська область, Одеський район, с. Вовківське, вул. Молодіжна, буд. 22, ЄДРПОУ 42135671)
Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (адреса: 65011, Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, ЄДРПОУ 45839467)
Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (адреса: 65045, Одеська область, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, ЄДРПОУ 25830731)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА