Справа № 420/27992/25
19 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви,
18.08.2025 року за вх.№84204/25 від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів до забезпечення майбутнього адміністративного позову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В.В. шляхом:
- зупинення дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийнятого за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14, в частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця;
- заборони Міністерству юстиції України робити запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийняте за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14.
В обґрунтування заяви зазначено, що на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців було оголошено рішення про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк шість місяців. Зазначена обставина є підставою для видання наказу Міністерством юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на шість місяців.
Правомірність рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців підлягатиме дослідженню під час судового вирішення справи за позовом, з яким приватний виконавець ОСОБА_1 має намір звернутися.
Заявник зазначає, що застосування наслідків рішення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк шість місяців призведе до порушення прав та законних інтересів позивача. Так, відповідно до чинного законодавства діяльність приватного виконавця є несумісною з іншою оплачуваною діяльністю, отже діяльність у сфері примусового виконання рішень є єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 , зупинення такої діяльності призведе не лише до позбавлення можливостей для існування заявника та членів його родини (в тому числі двох неповнолітніх дітей), але і залучених до цього процесу найманих працівників, а також створить ризик порушень прав учасників виконавчих проваджень, що перебувають на примусовому виконанні. Невжиття заходів задля попередження зупинення діяльності заявника, ймовірність якого перебуває у прямому зв'язку із внесенням Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст.151 КАС України встановлено, зокрема, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов'язаної із забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.
Питання, пов'язані зі оцінкою доводів заявника в обґрунтування заяви про забезпечення позову безпосередньо пов'язані з предметом позову, який визначений у заяві позивачем.
Забезпечуючи позов шляхом зупинення дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийнятого за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14, в частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця та заборони Міністерству юстиції України робити запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийнятого за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14 до набрання законної сили рішенням суду, суд фактично вирішить спір по суті на період розгляду справи та надасть оцінку оскаржуваному рішенню, оскільки забезпечення позову шляхом, визначеним позивачем, призведе до трудових відносин у процесі виконання ним своїх функцій з відповідними наслідками - продовження здійснення приватним виконавцем своєї професійної діяльності, що протирічить завданню правового інституту забезпечення позову.
Суд вважає, що наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення заявником порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Будь-яких об'єктивних доказів, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує, саме, очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, до суду не надано.
Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 242, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.