18 серпня 2025 рокусправа № 380/13930/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 304 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач нарахував та виплатив йому компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 304 дні без урахування сум щомісячної грошової винагороди, установленої постановою КМУ № 168, які він щомісячно отримував під час проходження служби. Позивач зазначає, що статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено складові грошового забезпечення, до яких входять винагороди. Тому додаткова винагорода, установлена постановою КМУ № 168 має бути врахована при обчисленні сум компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, оскільки ці виплати мають постійний характер і виплачувалися йому щомісячно до дати звільнення.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» визначено вузьке коло підстав для виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану. Відповідно, додаткова винагорода на період дії воєнного стану не може вважатися одним із щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки законодавчо передбачено чіткий перелік підстав, за якими здійснюється така виплата.
Позивач подав відповідь на відзив, де навів аргументи аналогічні наведеним у позовній заяві.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.04.2025 № 150-ОС звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 29.04.2025.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.04.2025 № 150 ОСОБА_1 вирішено виплатити (а.с. 13):
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку: за 2022 рік - 45 календарних днів, за 2023 рік - 30 календарних днів, за 2024 рік - 30 календарних днів, за 2025 рік - 45 календарних днів;
- грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки тривалістю 154 календарних дні;
Згідно відомостей з довідок за період з 2022 року по 2025 ОСОБА_1 нарахована та виплачена (а.с. 18 зворот, -19):
- компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 177450 грн;
- компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в розмірі 182182 грн;
- додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 168 за період із березня 2022 по квітень 2025 року щомісячно (окрім січня, березня, липня та серпня 2023 року та січня-березня 2024 року та лютого-березня 2025 року).
02.06.2025 представниця позивача звернулася із адвокатським запитом до ВЧ НОМЕР_1 з проханням: надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №168, при обрахунку грошової компенсації за невикористану відпустку у 2015-2025 роках. Відповідно до листа ВЧ НОМЕР_1 від 07.06.2025 при звільненні позивача зі служби, розрахунок усіх зазначених виплат здійснювався без урахування додаткової винагороди (а.с. 23).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).
Абзацом 7 пункту 2 статті 15 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони ( стаття 9 Закону №2011-XII).
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначений в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі Інструкція № 558).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовців (крім курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі - академія) із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) складається з: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Відповідно до пункту 6 глави 8 Розділу V Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, , Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Вирішуючи питання щодо врахування, передбаченої постановою №168 щомісячної додаткової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога у разі звільнення з військової служби, суд на підставі частини 5 статті 242 КАС України, враховує висновки КАС ВС викладені у постанові від 23.09.2024 року у справі № 240/32125/23 такого змісту:
«29. Питаннями, що належить вирішити Верховним Судом, шляхом формування відповідного висновку, в межах розгляду цієї справи є: 1) чи враховується передбачена постановою КМУ №168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення та допомоги при звільненні; 2) чи враховується передбачена постановою КМУ №168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток.
30. Відповідаючи на перше питання, Верховний Суд зазначає таке.
31. Приписи пунктів 1, 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення та допомоги при звільненні зі служби.
32. Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.
33. Такими нормативно-правовими актами є постанова КМУ №704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.
34. Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
35. За правилами підпункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
Аналогічне виключення стосовно винагород міститься і в пункті 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260, яким визначено умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
36. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.
37. Аналогічні правові висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23.
38. За такого правового регулювання Верховний Суд дійшов висновку, що обчислюючи розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та допомог на оздоровлення за 2022 - 2023 роки, без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, відповідач діяв правомірно. […]
41. Відповідаючи на друге питання, що стосується умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, то Верховний Суд констатує, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
42. Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки військової частини від 07 листопада 2023 року №133/9275 (а.с. 59) виплачувалася позивачу, починаючи з квітня 2022 року по лютий 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.».
Отже, у зазначеній постанові Верховний Суд дійшов таких висновків:
- до складу місячного грошового забезпечення з якого обчислюються одноразова грошова допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби не включаються будь-які винагороди, в тому числі додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 168, що чітко зазначено у Порядку № 260;
- щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, за своєю правовою природою є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану;
- норма, якою визначено складові для обчислення розміру компенсації за невикористані дні оплачуваної відпустки не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації;
- за умови отримання військовослужбовцем додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, перед звільненням, вказана винагорода має бути врахована до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні оплачуваної відпустки.
Повертаючись до обставин цієї справи, позивач вважає, що компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2015-2025 роки, повинна бути обчислена з урахуванням у її складі додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Враховуючи приписи пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Тобто, грошова компенсація за невикористані дні відпустки розраховується із грошового забезпечення, яке військовослужбовець отримував перед звільненням.
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.04.2025 № 150-ОС позивачу вирішено виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку: за 2022 рік - 45 календарних днів, за 2023 рік - 30 календарних днів, за 2024 рік - 30 календарних днів, за 2025 рік - 45 календарних днів; грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2025 - 154 календарних дні. Загальна кількість днів оплачуваних відпусток, за які належить виплата грошової компенсація становить 304.
Відповідно до листа ВЧ НОМЕР_1 при звільненні позивача зі служби, розрахунок грошової компенсації за невикористані дні відпусток здійснювався без урахування в її складі додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Згідно відомостей з довідок за період з 2022 року по 2025 ОСОБА_1 виплачувалась додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Таким чином, враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та виплачувалася позивачу з 2022 року по травень 2025 року (по день звільнення позивача з військової служби), суд дійшов висновку, що ця винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток.
Враховуючи наведені мотиви та висновки Верховного Суду щодо обрання та застосування релевантних норм права, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не врахував у складі грошового забезпечення з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до норм статті 132 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний карпатський загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 304 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Судові витрати не розподіляти.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович