18 серпня 2025 рокусправа № 380/24385/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка), від імені якої діє представник Каверін С.М., звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 30.11.2023;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 30.11.2023.
Суд ухвалою від 23.12.2024 повернув позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії з мотивів пропуску тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 233 КЗпП України у чинній редакції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №380/24385/24 суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі №380/24385/24 скасував, а справу направив для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Скасовуючи ухвалу суду від 23.12.2024 про повернення позовної заяви суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин частина друга статті 233 КЗпП України визначала право працівника звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Тому застосування судом першої інстанції редакції статті 233 КЗпП України, яка не поширюється на події, які мали місце до 19.07.2022, призвело до помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
26.06.2025 матеріали адміністративної справи № 380/24385/24 надійшли на адресу Львівського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 27.06.2025 року суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою належного грошового забезпечення на підставі судового рішення, яке з вини відповідача фактично виконане. Позивач просив нарахувати компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати належного грошового забезпечення за період із січня 2016 року по 30.11.2023 року. Однак, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не нарахував та не виплатив вказану компенсацію.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки на виконання рішення суду перерахунок та виплату грошового забезпечення проведено у повному обсязі. Стверджує, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати".
Суд вивчив аргументи учасників справи, викладені в заявах по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:
ОСОБА_2 у період з грудня 2015 року по липень 2016 року проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про особовий склад» виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24 грудня 2021 року.
Рішенням у справі № 380/17009/22 від 28.04.2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2023, суд позов ОСОБА_2 задовольнив повністю та зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по липень 2016 року включно з врахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату провести з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду 30.11.2023 НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) здійснив виплату заборгованості індексації грошового забезпечення у сумі 19347,05 грн. (а.с. 9).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення); - сума індексації грошових доходів громадян; - суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; - суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до норм статей 3,4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок - власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159. Відповідно до пункту 2 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Як визначено в пункті 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
аналіз норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 дає підстави вважати, що:
- основною умовою для виплати підприємством (установою, організацією) фізичній особі компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених законом строків виплати нарахованих доходів;
- під доходами розуміють грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру;
- компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування підприємством, установою чи організацією (у цій справі - прикордонним загоном): самостійно (добровільно) чи на виконання судового рішення, яким зобов'язано провести нарахування/перерахунок доходу;
- нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в місяці виплати основної суми доходу та розраховуватися по день виплати, адже цей день є останнім днем періоду, за який нараховується компенсація;
- відмова здійснити нарахування компенсації може бути оскаржена до суду.
За обставинами цієї справи НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) на виконання рішення суду від 28.04.2023 у справі № 380/17009/22 перерахувало розмір грошового забезпечення та 30.11.2023 виплатило заборгованість з індексації за період із грудня 2015 року по липень 2016 у сумі 19347,05 грн.
Протиправність дій НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період в заниженому розмірі встановлена в рішенні суду у справі № 380/17009/22 між тими ж сторонами та на підставі ст. 78 КАС України не потребує доказування.
Остаточний розрахунок зі ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по липень 2016 проведено лише 30.11.2023, отже з пропуском встановлених законом строків виплати грошового забезпечення. Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум грошового забезпечення, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості.
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) прав позивача є спонукання/зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати належного грошового забезпечення, яке було нараховане та виплачене на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 року у справі № 380/17009/22, починаючи з січня 2016 по 30.11.2023 року (день фактичної виплати заборгованості).
З огляду на викладені мотиви, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до норм статті 132 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовільнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що полягала в ухиленні від нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою належного грошового забезпечення, перерахованого на підставі рішення суду № 380/17009/22 від 28.04.2023 за період з січня 2016 по 30.11.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 компенсацію втрати частини доходів за період з січня 2016 по 30.11.2023 у зв'язку із несвоєчасною виплатою належного грошового забезпечення, перерахованого на підставі рішення суду № 380/17009/22.
Судові витрати не розподіляти.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович