08 серпня 2025 рокусправа № 380/7706/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фінканін М.С.,
представника позивача - Сеніва В.О.,
представника відповідача - Твердовської У.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронтранс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротранс" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2023 № 33168/13-01-04-07.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.11.2023 Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку ТОВ "Електротранс" щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складений Акт № 30489/13-01-04-07/37965405 від 22.11.2023. У розділі III Акту "Висновок" зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення Товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
На підставі Акту Головне управління ДПС у Львівській області 22.12.2023 прийняло ППР № 33168/13-01-04-07, яким до позивача застосований штраф у сумі 1 131 360,04 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Так, позивач зазначає, що податковий орган при прийнятті спірного ППР не врахував вимоги п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН не застосовуються. Також платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Наголошує, що у розрахунку штрафу, який є додатком до спірного ППР, наведений перелік податкових накладних, які складені ТОВ "Електротранс" у період з грудня 2021 року по травень 2023 року. Однак, відповідач при прийнятті оскаржуваного ППР зазначені положення Податкового кодексу України не врахував, а тому ППР від 22.12.2023 №33168/13-01-04-07 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 15.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.05.2024 Головне управління ДПС у Львівській подало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на таке.
Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку ТОВ "Спільне українсько - німецьке підприємство "Електронтранс" щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний (податковий) період 2021 - 2022 року, за результатами якої складений Акт від 22.11.2023 № 30489/13-01-04 07/37965402. Перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість 2 368 144,67 грн.
Покликаючись на приписи Податкового кодексу України, відповідач зазначив, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27.05.2022 припинено застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовані пунктом 52 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Таким чином, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме з 01.03.2020 до 26.05.2022.
У свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та перелік документів на підтвердження. Цим порядком передбачено подання платником податків до податкового органу заяву про відсутність можливості виконання податкового обов'язку.
Відповідач наголошує, що позивач не подавав до податкового органу заяви про відсутність можливості виконання податкового обов'язку щодо реєстрації ПН у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин.
З огляду на наведені вище обставини, відповідач вважає необгрунтованими доводи позивача щодо протиправності ППР від 22.12.2023 № 33168/13-01-04-07.
13.05.2024 ТОВ "Електронтранс" подало відповідь на відзив, в якому зазначило, що за п. 112.1. ст. 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Позивач зауважує, що ТОВ "Завод ЕлектронМаш" як основний учасник Консорціуму у складі ТОВ СП "Електронтранс" (на сьогодні - ТОВ "Електронтранс") та ТОВ "Завод ЕлектронМаш" укладений з ЛКП "Львівелектротранс" Контракт на виробництво та постачання 10 нових трамвайних вагонів для м. Львова, який фінансується за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку.
15.06.2022 ТОВ "Завод ЕлектронМаш" здійснено відвантаження ЛКП "Львівелектротранс" 4-го та 5-го трамвайних вагонів на загальну суму 123 509 704,62 грн.
Однак, ЛКП "Львівелектротранс" своєчасно не було здійснено розрахунок за поставлені трамвайні вагони. Відповідні кошти за трамваї в сумі 87 743 875,64 грн були отримані ТОВ "Завод ЕлектронМаш" лише 23.12.2022. Несвоєчасний розрахунок ЛКП "Львівелектротранс" за поставлені трамвайні вагони призвів до того, що у обох учасників консорціуму ТОВ "Електронтранс" та ТОВ "Завод ЕлектронМаш" не було можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні через відсутність реєстраційного ліміту. Для можливості своєчасної реєстрації податкових накладних Підприємство мало перерахувати значну суму коштів на електронний рахунок СЕА ПДВ, проте такі кошти у позивача були відсутні. Інформація про наявність чи відсутність коштів на електронному рахунку СЕА ПДВ була відома податковому органу під час винесення оскаржуваного ППР, однак не була ним врахована.
Отже, на переконання позивача, відсутня вина ТОВ "Електронтранс" у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, перелік яких наведений в Акті камеральної перевірки від 22.11.2023, що виключає можливість притягнення позивача до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення.
Наголошує, що значна затримка отримання чергових траншів кредитних коштів від Європейського інвестиційного банку для комунальних підприємств, які закуповували новий рухомий склад в рамках проекту "Міський громадський транспорт України" згідно з Фінансовою угодою між Україною та Європейським інвестиційним банком від 11.11.2016 FI № 85.103 Serapis № 2015-0503, ратифікованою Законом України від 12.04.2017 № 2009-VIII, у тому числі для ЛКП "Львівелектротранс", у 2022-2023 роках відбулась внаслідок запровадження в Україні воєнного стану.
Торгово-промислова палата України у листі від 28.02.2022 № 2024/02.0 7.1 засвідчила настання форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року та до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, оскільки несвоєчасна реєстрація ТОВ "Електронтранс" податкових накладних зумовлена настанням обставин непереборної сили (форс-мажору) - запровадження воєнного станув Україні, застосування до підприємства фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень є незаконним.
Також позивач вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не скасований та є чинним, відтак, відсутні підстави вважати пріоритетною нормою в питанні застосування штрафів за несвоєчасну реєстрації податкових накладних під час дії карантину норму пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Отже, на переконання позивача, за умов суперечності вказаних норм та їх неоднозначного (множинного) трактування винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення є незаконним.
Ухвалою від 22.05.2024 суд вирішив розгляд адміністративної справи № 380/7706/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 13.06.2024 о 14:00 год.
Протокольною ухвалою від 13.06.2024 підготовче засідання відкладене на 18.07.2024 о 14:00 год.
Протокольною ухвалою від 18.07.2024 підготовче засідання відкладене на 18.09.2024 о 14:00 год.
Протокольною ухвалою від 18.09.2024 підготовче засідання відкладене на 02.10.2024 о 14:00 год.
01.10.2024 позивач подав податкові пояснення, в яких зазначив, що відсутність у ТОВ "Електронтранс" реєстраційного ліміту з ПДВ на електронному рахунку в системі СЕА ПДВ підтверджується витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН з системи електронного адміністрування ПДВ, а також інформацією з електронного кабінету платника податків з розділу СЕА ПДВ за період з 01.12.2021 до 31.12.2022 та за 2023 рік, інформацією про транзакції на ПДВ-рахунку ТОВ "Електронтранс" за 2016-2024 роки.
Відсутність коштів на рахунках ТОВ "Електронтранс" для поповнення електронного рахунку СЕА ПДВ підтверджується аналізом рахунків 31, 311, 315, 6412 за грудень 2021 року - грудень 2023 року.
Протокольною ухвалою від 02.10.2024 підготовче засідання відкладене на 15.10.2024 о 14:00 год.
Ухвалою від 14.11.2024 зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/4768/23.
Ухвалою від 28.03.2025 поновлено провадження у справі. Судове засідання призначене на 01.05.2025 о 14:00 год.
Протокольною ухвалою від 01.05.2025 у судовому засіданні оголошена перерва до 05.06.2025 о 14:00 год.
05.06.2025 у судовому засіданні оголошена перерва до 14.07.2025 для підготовки до судових дебатів.
Протокольною ухвалою від 14.07.2025 у судовому засіданні оголошена перерва до 31.07.2025 у зв'язку із неявкою позивача у судове засідання з причин перебування у щорічній відпустці.
Будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання справи позивач не забезпечив явку представника у судове засідання, призначене на 31.07.2025 о 14:00 год, не надавши клопотання про відкладення за поважних причин.
За правилами п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
З огляду на повторну неявку представника позивача у судові засідання, призначені на 14.07.2025 та на 31.07.2025, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності позивача, враховуючи також те, що 05.06.2025 представник позивача надав пояснення по суті спору.
Представник позивача у судовому засіданні 05.06.2025 просив позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.
У судовому засіданні 31.07.2025 представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву
У судовому засіданні 31.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 08.08.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступні обставини.
Головне управління ДПС у Львівській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75. 1 статті 75 у порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями провело камеральну перевірку ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Електронтранс" щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за звітний (податковий) період 2021 - 2022 року, за результатами якої складений Акт від 22.11.2023 № 30489/13-01-04-07/37965405 (далі - Акт № 30489).
Зі змісту Акту № 30489 слідує, що перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію ТОВ "Електронтранс" податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість 2 368 144,67 грн, а саме:
1) за податковими накладними, які складені до 16.01.2023:
- за п'ятнадцятьма податковими накладними на загальну суму податку на додану вартість - 99 397,48 грн у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів (40%);
- за п'ятдесятп'ятьма податковими накладними на загальну суму податку на додану вартість 2 145 165,33 грн - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
2) за податковими накладними, які складені після 16.01 2023:
- за трьома податковими накладними на загальну суму податку на додану вартість 6176,33 грн - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів (10%);
- за сімнадцятьма податковими накладними на загальну суму податку на додану вартість 116 765,25 грн - на строк на строк від 61 до 365 календарних днів (15%);
2) дві податкові накладні на суму ПДВ 640,28 грн - із позначкою ***.
На підставі Акту № 30489 прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.12.2023 №33168/13-01-04-07, яким до ТОВ "Електронтранс" застосований штраф у сумі у 1 131 360,04 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
16.07.2024 ТОВ "Електронтранс" подало до ДПС України скаргу на ППР від 22.12.2023 №33168/13-01-04-07.
Рішенням від 13.03.2024 № 6975/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги, ДПС України залишило скаргу без задоволення, а оскаржуване ППР без змін.
Вважаючи протиправним ППР від 22.12.2023 № 33168/13-01-04-07, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку законності прийняття відповідачем ППР, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1. ст. 1 ПК України).
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Із аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Між тим, слід зауважити, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-IX (далі - Закон №533-IX).
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту Закону № 533-ІХ він розроблений з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов'язаних зі строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені тощо. Законопроєкт направлений на захист як малого, так і великого бізнесу від негативних наслідків, у зв'язку з невикористанням економічного потенціалу.
Закон № 533-ІХ підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнив ПК України пунктом 52-1 такого змісту:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
У подальшому, у зв'язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19" від 30.03.2020 № 540-IX та Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13.05.2020 № 591-ІХ пункт 52-1 Перехідних положень ПК України викладений у наступній редакції:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Тобто, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.
Необхідно зазначити, що Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 - з 12.03.2020.
Постановою від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:
"У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 24.03.2022 № 2142-IX у підпункті 69.1 слова "трьох місяців" замінені словами "шести місяців".
У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-IX (далі Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27.05.2022 Законом № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Відтак, посилання позивача на положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, як підстави для задоволення адміністративного позову, суд відхиляє з огляду на їх необґрунтованість.
Варто відмітити, що з набранням чинності Закону № 2260-IX, передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення платників податків від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Так, позивач стверджує про відсутність його вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, покликаючись на відсутність коштів на рахунках ТОВ "Електронтранс" для поповнення електронного рахунку СЕА ПДВ, що спричинене несвоєчасним розрахунком за Контрактом щодо постачання трамвайних вагонів, тобто внаслідок існування форс-мажорних обставин у зв'язку із введенням на території України.
Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність в його діях ознак вини, а також щодо наявності форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності згідно з п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст.112 ПК України, суд враховує таке.
Відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Крім цього варто зауважити, що Законом № 2260-IX були внесені зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27.05.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений підпунктом 69.11.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися "випадковими" чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.
Зважаючи на викладене, суд наголошує, що визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27.05.2022 дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов'язань.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, та переліків документів на підтвердження» відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу "Перехідні положення" ПК України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджено:
- Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу "Перехідні положення" ПК України (далі - Порядок № 255);
- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента;
- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента.
Наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 та набрав чинності 06.09.2022.
Зі змісту абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку № 255 слідує, що правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком застосовуються до платників податків/податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Водночас, суд встановив, що позивач не заявляв про наявність підстав для встановлення неможливості своєчасного виконання ним своїх податкових обов'язків у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 та не надавав суду докази на підтвердження факту звернення до податкового органу із заявою про прийняття відповідного рішення та, відповідно, у матеріалах справи відсутнє рішення податкового органу щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ "Електронтранс" свого податкового обов'язку.
Разом з цим, надаючи оцінку доводам позивача в частині не можливості своєчасності реєстрації податкових накладних внаслідок форс-мажорних обставин, що підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0 7.1, яким ТПП засвідчила настання форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили), суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) затверджений Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат/відповідної регіональної ТПП.
Верховний Суд у постанові від 12.12.2024 у справі № 380/839/24, від 14.01.2025 у справі № 440/17191/23 зазначив, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Крім цього зауважено, що Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05.12.2023 у справі № 917/1593/22, від 18.01. 2024 у справі № 914/2994/22 та від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постанові від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
Отже, із наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними
Суд наголошує, що неможливість виконання зобов'язання/обов'язку особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання вимог законодавства. Обставини військової агресії на території України не є автоматичною, безумовною підставою, яка підтверджує відсутність можливості виконання зобов'язання/обов'язку.
Саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, а у разі необхідності іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 520/2941/24.
Натомість позивач не надав суду жодних належних доказів впливу обставин непереборної сили, засвідчених відповідним сертифікатом ТПП України, на неможливість ТОВ "Електронтранс" належним чином виконувати свої зобов'язання щодо реєстрації ПН.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову.
За наведених обставин, суд відмовляє ТОВ "Електронтранс" у задоволенні позову.
За правилами статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати не підлягають розподілу на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 КАС України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Електронтранс" у задоволенні позовних вимог до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 серпня 2025 року.
Суддя Кисильова Ольга Йосипівна