Іменем України
19 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/15351/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства «Укргідротрансбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
16.09.2022 Приватне підприємство «Укргідротрансбуд (далі позивач або ПП «Укргідротрансбуд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі відповідач 2 або ДПС України), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- рішення № 6889855/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 29.11.2021,
- рішення №6889853/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 23.11.2021,
- рішення №6889856/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 24.11.2021,
- рішення №6889854/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.12.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №11 від 24.11.2021, №12 від 29.11.2021, №4 від 23.11.2021, №2 від 28.12.2021, складені Приватним підприємством «Укргідротрансбуд» датою їх фактичного подання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем складено та направлено для податкових накладних наступні податкові накладні: реєстрації в Єдиному реєстрі 1. податкова накладна № 11 від 24.11.2021 року (замовник ПрАТ «АК «Київводоканал»); 2. податкова накладна № 12 від 29.11.2021 року (замовник ПрАТ «АК «Київводоканал»); 3. податкова накладна № 4 від 23.11.2021 року (замовник ПрАТ «АК «Київводоканал»); 4. податкова накладна № 2 від 28.12.2021 року (замовник ТОВ «Укрметал Буд»).
Реєстрація згаданих податкових накладних була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до змісту квитанцій, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено: «коди УКТЗЕД/ДКПП товару послуг 43.29 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання. що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».
Позивачу запропоновано надати свої пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в кожній податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію чи відмову у реєстрації податкових накладних.
ПП «Укргідротрансбуд» направило на адресу Державної фіскальної служби України засобами електронного зв'язку пояснення щодо кожної податкової накладної з усіма первинними документами щодо здійснених господарських операцій з контрагентами-замовниками.
Однак, за результатами розгляду наданих позивачем пояснень та матеріалів, Головою комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення від 01.06.2022 № 6889855/31987638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 29.11.2021; № 6889853/31987638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 23.11.2021; рішення № 6889856/31987638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 24.11.2021; рішення № 6889854/31987638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 28.12.2021.
Підстави для прийняття вказаних рішень ідентичні: «ненадання платником податку копій документів. а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання транспортування, складських документів, розрахунків фактури, актів приймання-передачі товарів/послуг».
Які саме з перелічених первинних документів позивач не надав до пояснень, у рішенні не підкреслено та не конкретизовано.
Позивач здійснював адміністративне оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.06.2022 року № 6889855/31987638, № 6889853/31987638, № 6889856/31987638, № 6889854/31987638, шляхом подачі скарги до контролюючого органу. Однак, за результатами розгляду поданих позивачем скарг, прийнято рішення про залишення таких скарг без задоволення, а рішень про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Луганському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Тихонову І.В.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 прийнято адміністративну справу № 640/15351/22 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.10.2022 представником ДПС України надано відзиви на позовну заяву в якому зазначено, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Укргідротрансбуд» отримана квитанція, якою останню повідомлено про зупинення реєстрації податкових накладних. Запропоновано платнику надати пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення такої господарської операції, для подальшого прийняття рішення про реєстацію/відмову в реєстрації податкової накладної.
В свою чергу при розгляді відповідних пояснень та документів, відповідно до пункту 27 Порядку №1 165 комісія керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
При розгляді відповідних документів Комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам, у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження.
Зазначив, що первинні документи лише містять інформацію про господарську операцію, натомість підтвердити її реальність можливо лише оцінивши в сукупності всі документи, що мають бути у СГ 3 урахуванням специфіки даної операції.
Відсутність документів фактично позбавляє контролюючий орган, а також суд можливості дослідити походження товару та загалом реальність господарської операції, що першочергово була покладена в основу формування незареєстрованої податкової накладної.
При розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено що наданими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції.
З огляду на наведене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
27.10.2022 позивачем надано відповідь на відзиви представника ДПС України в якому зазначено, що спростування тверджень відповідачів про ненадання позивачем первинних документів під час проведення перевірки законності господарських операцій підтверджується тим, що ПП «Укргідротрансбуд» направило на адресу Державної фіскальної служби України засобами електронного зв'язку пояснення щодо кожної податкової накладної з усіма первинними документами щодо здійснених господарських операцій з контрагентами - замовниками, в тому числі, розрахункові документи/договори/акти/підтвердження спроможності виконання укладених договорів/наявність відповідних активів на балансі позивача/факт придбання товарів для виконання робіт/наявність трудових ресурсів для виконання робіт та інше.
Зазначив, що не конкретизування відповідачем переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Вважає, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних були прийняті без належних на те законних підстав без повного та всебічного розгляду первинних документів конкретного платника податку, а підстави прийняття таких рішень узагальнені, не конкретизовані та не обґрунтовані.
13.03.2025 представником ДПС України у місті Києві на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2025 надано додаткові пояснення у справі в якому зазначено, що згідно з квитанціями від 10.12.2021 року, 13.12.2021 року та 13.01.2022 року, зупинено реєстрацію податкових накладних № 12 від 29.11.2021 року, № 4 від 23.11.2021 року, № 11 від 24.11.2021 року, № 2 від 28.12.2021 року, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.29, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зазначив, що підприємством відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень подані повідомлення №4 від 18.02.2022, №5 від 18.02.2022, №6 від 18.02.2022 року, №7 від 18.02.2022 про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При розгляді відповідних документів комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження.
ГУ ДПС у м. Києві зауважив, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній.
Просив суд звернути увагу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 року по справі № 460/33448/22 та Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.
13.03.2025 представником ДПС України на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2025 надано додаткові пояснення в яких вказав, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, Приватне підприємство «Укргідротрансбуд», код ЄДРПОУ 31987638, зареєстровано як юридична особа 10.07.2002, місцезнаходження: Україна, 02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 91, офіс 707, основний вид економічної діяльності: 42.21 Будівництво трубопроводів, Інші види діяльності: Електромонтажні роботи, Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, Інші будівельно-монтажні роботи, Неспеціалізована оптова торгівля, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій, Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; керівник: Примак Василь Іванович. Приватне підприємство «Укргідротрансбуд» зареєстровано платником податку на додану вартість 20.01.2005 року за № 319876326518.
За результатами фінансово-господарської діяльності відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до ДПС України наступні податкові накладні:, а саме: податкова накладна № 11 від 24.11.2021 (замовник ПрАТ «АК «Київводоканал»); податкова накладна № 12 від 29.11.2021 (замовник ПрАТ «АК «Київводоканал»); податкова накладна № 4 від 23.11.2021 (замовник ПрАТ «АК «Київводоканал»); податкова накладна № 2 від 28.12.2021 року (замовник ТОВ «Укрметал Буд»).
Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено результат обробки: ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Документ доставлено до ДПС України відповідно накладних до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.11.2021 №12 в Єдиному реєстрі податкових зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКІІІ товару/послуг 43.29, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як залишку товари/послуги, обсягу придбання що на постійній такого основі товару/послуги постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення питання операцій.
Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"-10.2155%, "P"=114463.78
Позивачем на адресу Державної фіскальної служби України засобами електронного зв'язку надано пояснення щодо здійснених господарських операцій з контрагентами-замовниками, а саме: 18.02.2022 направлено пояснення щодо податкової накладної № 11 від 24.11.2021 з первинними документами; 18.02.2022 направлено пояснення щодо податкової накладної № 4 від 23.11.2021 з первинними документами; 18.02.2022 направлено пояснення щодо податкової накладної № 12 від 29.11.2021 з первинними документами; 18.02.2022 направлено пояснення щодо податкової накладної № 2 від 28.12.2021 з первинними документами.
За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та матеріалів, Головою комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення від 01.06.2022 №6889855/31987638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 29.11.2021; №6889853/31987638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 23.11.2021; рішення №6889856/31987638 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 24.11.2021; рішення № 6889854/31987638 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з не наданням платником податку копій документів а саме: первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт. послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).
Позивачем було подано скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Скарги залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 вказаного Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (пп. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 14.1.60 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Граничні строки реєстрації податкової накладної встановлені п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 5 п.201.10 ст. 201 вказаного Кодексу).
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є така відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.
Критерії ризиковості здійснення операцій є додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.
Реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена з посиланням на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до п.п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З 14.12.2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 5 Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п.п. 6 та 9 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено судом, після отримання квитанції позивачем як платником податків в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подано повідомлення щодо реальності здійснення господарської операції згідно податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено та копії документів, на підтвердження реальності здійснення такої господарської операції.
Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийняті рішення про відмову її реєстрації в Єдиному реєстрі спірних податкових накладних.
З приводу наведеного суд зазначає, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (додаток до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Між тим, як свідчить зміст спірного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме, ненаданням платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Однак, спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Відтак, не можна зробити висновок, що позивач не надав документи, без яких реєстрація податкових накладних не відбудеться, враховуючи, що позивач надавались пояснення від 18.02.2022 щодо операцій та відповідні докази, а саме: договір № 1766/6/16-21 від 27.10.2021 року між ПП «Укргідротрансбуд» (виконавець) та ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» (замовник), на умовах якого позивач зобов'язався надати послуги з поточного ремонту вторинного відстійника №30 цеху НБСА БСА ПРАТ АК Київводоканал по об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 1. Сторонами договору визначено Договірну ціну згідно ДСТУ Б Д.1.1-1-2013. складено локальний кошторис будівельних робіт № 2-1-1 та календарний план робіт у додатку № 3 до договору. Оплата робіт по договору підтверджується випискою по рахунку позивача. Позивачем сформовано податкову накладну № 11 від 24.11.2021 року по вказаному договору на суму 200 000,00 грн, в тому числі ПДВ 33 333,33 грн.
10.11.2021 року між ПП «Укргідротрансбуд» (виконавець) та ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» (замовник) було укладено договір № 1810/6/16-21, на умовах якого позивач зобов'язався надати послуги з поточного ремонту вторинного відстійника №31 цеху НБСА БСА ПРАТ АК Київводоканал по об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 1. Сторонами договору визначено Договірну ціну згідно ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 (додаток № 1), складено локальний кошторис будівельних робіт № 2-1-1 (додаток № 2), та календарний план робіт у додатку № 3 до договору. Позивачем сформовано податкову накладну № 12 від 29.11.2021 року по вказаному договору на суму 374 196,14 грн, в тому числі ПДВ 62 366,02 грн.
28.09.2021 року між ПП «Укргідротрансбуд» (виконавець) та ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» (замовник) було укладено договір № 1665/6/16-21, на умовах якого позивач зобов'язався надати послуги з поточного ремонту вторинного відстійника №38 цеху НБСА БСА ПРАТ АК Київводоканал по об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 1. Сторонами договору визначено Договірну ціну згідно ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 (додаток № 1), складено локальний кошторис будівельних робіт (додаток № 2), та календарний план робіт у додатку № 3 до договору. Позивачем сформовано податкову накладну № 4 від 23.11.2021 року по вказаному договору на суму 296 000,00 грн, в тому числі ПДВ 49 333,33 грн.
Також позивачем було надано лист-відгук, що у 2020 році ПП «Укргідротрансбуд» успішно виконувало роботи для ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал». Підприємство має на своєму балансі власне обладнання, що підтверджується довідкою про наявність відповідного обладнання матеріально-технічної бази. ПП «Укргідротрансбуд» має у штаті кваліфікованих працівників, які виконували взяти на себе договірні зобов'язання, що підтверджується довідкою про наявність особового складу станом на 01.11.2021 року. Позивачем на підтвердження здійснення своєї господарської діяльності, було надано договір оренди приміщення № 136/07 від 20.08.2020 року.
На підтвердження виконання відповідних робіт по вищевказаним договорам позивачем надавалась відповідна первинна документація контролюючому органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які підтверджують надання послуг, придбання товарів та комплектуючих, необхідних для надання відповідних послуг, а також відомості щодо наявності у власності позивача матеріальних активів для виконання відповідних послуг, про що свідчать надані пояснення позивача до податкових накладних з відповідними додатками.
Спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних ґрунтуються на підставі не надання позивачем первинних документів. Однак, такі підстави не відповідають фактичним обставинам, адже позивачем надано всі первинні документи, які підтверджують надання послуг за договорами, підтверджують джерело походження матеріальних активів для надання таких послуг (їх придбання та перебування у власності позивача).
Крім того, у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, за відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкових накладних, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкових накладних, як несприятливий наслідок для позивача через обмеження його в правах платника ПДВ.
Позивач надав відповідні пояснення та відповідні документи у зв'язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, які чітко розкривають зміст господарських операцій, на яку було виписані податкові накладні, тому у контролюючого органу не було підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних, оскільки ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, контролюючий орган повинен уникати надмірного формалізму.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 року (справа № 500/1836/22), від 27.01.2022 року (справа № 380/2365/21), від 18.06.2019 року (справа № 0740/804/18), від 23.10.2018 року (справа № 822/1817/1).
Крім того, суд зауважує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.
Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 12 від 29.11.2021; податкової накладної № 4 від 23.11.2021; податкової накладної № 11 від 24.11.2021; податкової накладної № 2 від 28.12.2021 ПП «Укргідротрансбуд».
Оскаржене рішення відповідача не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та спричиняють їх неоднозначне трактування, що водночас впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії спричиняє його протиправність.
Окрім того, у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а та низки інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
У межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Слід звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної або коригування.
У зв'язку з викладеними обставинами, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 6889855/31987638 від 01.06.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 29.11.2021; № 6889853/31987638 від 01.06.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 23.11.2021; № 6889856/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 24.11.2021; № 6889854/31987638 від 01.06.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 28.12.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою її подання на реєстрацію.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 11 від 24.11.2021 року, № 12 від 29.11.2021 року, № 4 від 23.11.2021 року, № 2 від 28.12.2021 року, складені ПП «Укргідротрансбуд» датою її фактичного подання.
Щодо інших підстав заперечень, то суд звертає увагу сторін, що принцип правової визначеності серед інших складових частин, які забезпечують стабільність, сталість і незмінність правового регулювання та правозастосування, включає також і вимоги до необґрунтованого розширення дискреційних повноважень органів влади.
ЄСПЛ підкреслює, що словосполучення «згідно із законом», яке використовується у ст. 6 Конвенції, не лише вимагає дотримання національного закону, а й стосується якості такого закону (рішення ЄСПЛ від 28.03.2000 р. у справі «Baranowski v. Poland»). Суд нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 р. у справі «Domenichini v. Italy»).
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Водночас у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
У справі №805/4508/16-а Верховний Суд зазначав, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04; пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria) заява № 38780/02).
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою її подання на реєстрацію підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідачів на постанови Верховного Суду до уваги судом не проймаються оскільки стосується аналізу господарської діяльності і її результатів, що надійшли відображення у податковій звітності і як слід проведення податкової перевірки і оскарження її результатів, що жодним чином не має відношення до реєстрації податкових накладних.
Посилання відповідачів щодо формування податкового кредиту за наслідками реальних господарських операцій, то як зазначав суд у цьому рішенні первинні документи та господарські операції повинні досліджуватись під час проведення документальних перевірок та надання аналізу первинних документів, що покладені в основу бухгалтерського та податкового обліку, результати яких відображені у податковій звітності.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню із обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9924,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 9924,00 грн, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України пропорційно з кожного із відповідачів.
Керуючись ст.ст. 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-139, 143, 159-165, 168, 173, 192-196, 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства «Укргідротрансбуд» (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 91, офіс 707, код ЄДРПОУ 31987638) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19,), Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, буд.8) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії ДПС України Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:
Рішення № 6889855/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 29.11.2021;
Рішення №6889853/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 23.11.2021;
Ріення №6889856/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 24.11.2021;
Рішення №6889854/31987638 від 01.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.12.2021.
Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №11 від 24.11.2021, №12 від 29.11.2021, №4 від 23.11.2021, №2 від 28.12.2021, подані Приватним підприємством «Укргідротрансбуд» (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 91, офіс 707, код ЄДРПОУ 31987638), датою їх фактичного подання.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Укргідротрансбуд» (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 91, офіс 707, код ЄДРПОУ 31987638) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул.Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) судовий збір у розмірі 4962,00 грн.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Укргідротрансбуд» (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 91, офіс 707, код ЄДРПОУ 31987638) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: Україна, 04053, м.Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 4962,00 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов