про витребування доказів
19 серпня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1479/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., під час розгляду в письмовому провадженні справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої звернулася адвокат Князь Інна Іванівна (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у розмірі 63576,27 грн;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 29 липня 2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром 3825,47 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз'ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення розміром 4358,21 грн за період з 01 березня 2018 року по 29 липня 2019 року включно у розмірі 69450,17 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз'ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу за період з 01 січня 2019 року по 29 липня 2019 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу за період з 01 січня 2019 року по 29 липня 2019 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, премій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу за період з 01 вересня 2016 року по 29 липня 2019 року грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що передбачена Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу за період з 01 вересня 2016 року по 29 липня 2019 року грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, що передбачена Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошову компенсацію за не отримане речове майно при звільненні з військової служби за цінами, встановленими на 01 січня 2019 року;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу грошову компенсацію за не отримане речове майно при звільненні з військової служби за цінами, встановленими на 01 січня 2019 року.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ВЧ НОМЕР_1 через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 01 серпня 2025 року подала відзив на позовну заяву від 31 липня 2025 року і документи на виконання вимог ухвали суду від 28 липня 2025 року, з яких неможливо встановити чи звертався позивач з рапортами про виплату компенсації за неотримане речове майно при звільненні або після звільнення, грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2019 роки.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою, абзацами першим, другим частини другої та частиною четвертою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частини третя, шоста статті 80 КАС України).
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою-п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За положеннями частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пунктів 2, 4-6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, отримання доказів на підтвердження або спростування обставин у справах, що розглядаються судом, є передумовою повноти та всебічності з'ясування всіх обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення, а надання учасниками справи, зокрема суб'єктами владних повноважень, таких доказів є їх обов'язком.
З метою правильного вирішення справи суд дійшов висновку про витребування від ВЧ НОМЕР_1 документів та письмових пояснень, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд наголошує, що відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд вважає за необхідне звернути увагу ВЧ НОМЕР_1 на положення пунктів 1, 3 частини другої статті 149 КАС України, якими визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Також суд звертає увагу ВЧ НОМЕР_1 на положення частини першої статті 147 КАС України, якою регламентовано, що у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 94, 241, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- надати пояснення щодо звернення/не звернення ОСОБА_1 з рапортами про виплату компенсації за неотримане речове майно при звільненні або після звільнення, грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2019 роки;
- належним чином засвідчену копію рапорту (заяви) ОСОБА_1 про виплату компенсації за неотримане речове майно при звільненні або після звільнення;
- належним чином засвідчену копію рапортів (заяв) ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2019 роки;
- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2018 року щодо виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога для оздоровлення за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) або особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 2016 року по 2018 роки.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Кисіль