Іменем України
18 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1163/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 02.06.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням періодів роботи з 01.03.2010 по 01.07.2010, з 20.08.2011 по 31.12.2011 та довідок про заробітну плату №50 від 30.05.2011, яка видана ЗАТ «УралСтрой», від 26.06.2014 №1572/1, від 26.06.2014 №1572/2, від 26.06.2014 №1572/3, від 26.06.2014 №1572/4, від 26.06.2014 №1572/5, від 01.09.2016 №1934, які видані ТОВ «Заполярпромгражданстрой», №5378 від 22.07.2019, яка видана ТОВ «ГазАртСтрой»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 24.01.2024 року зарахувати та здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням періодів роботи з 01.03.2010 по 01.07.2010, з 20.08.2011 по 31.12.2011;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та виплату ОСОБА_1 , врахувавши довідки про заробітну плату №50 від 30.05.2011, яка видана ЗАТ «УралСтрой», від 26.06.2014 №1572/1, від 26.06.2014 №1572/2, від 26.06.2014 №1572/3, від 26.06.2014 №1572/4, від 26.06.2014 №1572/5, від 01.09.2016 №1934, які видані ТОВ «Заполярпромгражданстрой», №5378 від 22.07.2019, яка видана ТОВ «ГазАртСтрой», виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, з 24.01.2024 року.
В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 по справі № 200/2202/24 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, при призначенні пенсії не було враховано період роботи з 01.03.2010 по 01.07.2010, з 20.08.2011 по 31.12.2011 на території рф та при обчисленні пенсії не було враховано довідки про заробітну плату №50 від 30.05.2011, №1572/1 від 26.06.2014, №1572/2 від 26.06.2014, №1572/3 від 26.06.2014, №1572/4 від 26.06.2014, №1572/5 від 26.06.2014, №1934 від 01.09.2016, №5378 від 22.07.2019. Листом від 16.05.2025 року № 10316-10457/К-02/8 1700/25 ГУ ПФУ в Рівненській області зазначило, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 200/2202/24 виконано в межах покладених зобов'язань в установленому чинним законодавством порядку. Вважаючи порушеним своє право на належне соціальне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 16 червня 2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказана ухвала суду надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 17.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак правом для подання відзиву у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк відповідач не скористався.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідив матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з 24.01.2024 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV).
Листом від 29.04.2025 за 17054-16411/К-03/8-2800/25 Пенсійний фонд України на скаргу позивача повідомив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 200/2202/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правових висновків суду, зарахувавши до страхового та до пільгового підземного стажу за списком № 2 періоди роботи з 29.07.1986 по 29.04.1987, з 23.08.1989 по 20.05.1994, з 30.05.1994 по 30.11.2001, з 02.02.2004 по 13.01.2005, з 09.01.2007 по 30.06.2009, з 01.03.2010 по 01.07.2010, з 20.08.2011 по 23.01.2014, з 04.02.2014 по 24.07.2017, з 18.08.2017 по 31.12.2019, з 26.02.2020 по 01.12.2022 з урахуванням наданих додаткових документів. на виконання рішення суду від 30.07.2024 до страхового та до пільгового підземного стажу позивача за Списком № 2 враховано зазначені періоди з урахуванням наданих документів та з 24.01.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV. До страхового стажу позивача не враховано періоди: з 01.03.2010 по 01.07.2010, оскільки інформація про сплату страхових внесків відсутня; з 20.08.2011 по 31.12.2011, оскільки відповідно до наданих документів страхові внески не нараховувалися та не сплачувалися. Рішення суду від 30.07.2024 виконано в межах покладених зобов'язань. Обчислювати розмір пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за вказані вище періоди рішення суду від 30.07.2024 не містить.
12.05.2025 позивач звенувся до відповідача із заявою в якій просив зарахувати та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням періодів роботи з 01.03.2010 по 01.07.2010, з 20.08.2011 по 31.12.2011, з урахуванням довідок про заробітну плату №50 від 30.05.2011, №1572/1 від 26.06.2014, №1572/2 від 26.06.2014, №1572/3 від 26.06.2014, №1572/4 від 26.06.2014, №1572/5 від 26.06.2014, №1934 від 01.09.2016, №5378 від 22.07.2019 з 12.03.2025 року.
Листом від 16.05.2025 10316-10457/К-02/8-1700/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, зокрема, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 200/2202/24 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області в межах покладених зобов'язань в установленому чинним законодавством порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначають Законом №1058.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера, та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.01.2016 або, у разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 незалежно від перерв.
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.
З системного аналізу вказаної норми вбачається, що за загальним правилом обчислення пенсії здійснюється за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. Однак, вказане правило має виключення, коли для обчислення пенсії може бути врахований страховий стаж до 01.07.2000 у двох випадках, а саме: за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження страхового стажу підряд до 01.07.2000 довідкою про заробітну плату первинними документами; у разі, якщо страховий стаж починаючи 01.07.2000 становить менше 60 місяців.
Відповідно до п. 1 ст. 43 Закону № 1058 перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додатково документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
За приписами ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку), затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відтак, обов'язковою умовою для обчислення чи перерахунку пенсії з урахування заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №233/179/17.
З наведених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами.
В свою чергу, суд звертає увагу, що підтвердження достовірності даних довідки відбувається шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації.
Судом з матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду від 30.07.2024 у справі №200/2202/24 позивачу з 24.01.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV.
Також встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивачем було додано довідки про заробітну плату №50 від 30.05.2011, №1572/1 від 26.06.2014, №1572/2 від 26.06.2014, №1572/3 від 26.06.2014, №1572/4 від 26.06.2014, №1572/5 від 26.06.2014, №1934 від 01.09.2016, №5378 від 22.07.2019. що не заперечується відповідачем.
При цьому при обчисленні розміру пенсії позивачу, відповідачем не було враховано отриману ОСОБА_1 заробітну плату, яка зазначена у спірних довідках.
У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що: "... перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».
Суд акцентує увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії та частин першої, третьої статті 46 Конституції України працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
При цьому суд зауважує, що виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей є підставою для неврахування довідок.
Судом встановлено, що довідка №50 від 30.05.2011 видана ЗАТ «УралСтрой» Ханти-Мансійського автономного округу-Югра російської федерації та містить інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з лютого 2006 року по червень 2009 року.
Довідки від 26.06.2014 №1572/1, від 26.06.2014 №1572/2, від 26.06.2014 №1572/3, від 26.06.2014 №1572/4, від 26.06.2014 №1572/5, від 01.09.2016 №1934 видані ТОВ «Заполярпромгражданстрой» Ямало-Ненецького автономного округу Росії та містять інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди роботи з 01 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року, з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
Довідка №5378 від 22.07.2019 видана ТОВ «ГазАртСтрой» м.Санкт-Петербург та містить інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 18 серпня 2017 року по 30 червня 2019 року.
Будь-яких посилань на невідповідність спірних довідок чинному законодавству або їх недостовірність відповідач не навів та до суду доказів, у спростування викладених у них обставин, не надав.
Окрім того, надані позивачем спірні довідки про заробітну плату, є дійсними, містять всю необхідну інформацію, в тому числі й посилання на первинні бухгалтерські документи, на підставі яких вони видані. Відомості про їх скасування уповноваженим органом або визнання їх не чинними (недійсними) матеріали справи не містять.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода). Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно зі статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14 січня 1993 року, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Статтею 7 даної Угоди встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Отже, з аналізу наведеного вище слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; при призначенні пенсії за законодавством України враховується набутий стаж та заробіток (дохід), з якого сплачено відповідну суму страхового внеску.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29 листопада 2022 року "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Зазначена вище постанова набрала чинності 02 грудня 2022 року.
Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29 листопада 2022 року Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Суд зазначає, що за наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у врахуванні заробітної плати, отриманої на території іншої держави-учасниці, при перерахунку пенсії.
Крім того, право позивача на призначення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди, а тому відсутні підстави для позбавлення позивача права на врахування при перерахунку пенсії заробітної плати, отриманої на території іншої держави-учасниці, з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
За приписами статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом № 240/94-ВР від 10 листопада 1994 року, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.
01 грудня 2022 року прийнято Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» №2783-IX /надалі - Закон №2783-IX/, яким керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162). Вирішено керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР .
Тож, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і набрання чинності Законом №2783-ІХ від 01.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», не є підставою для відмови у врахуванні інформації про заробітну плату позивача вказаної у наданих довідках №50 від 30.05.2011, №1572/1 від 26.06.2014, №1572/2 від 26.06.2014, №1572/3 від 26.06.2014, №1572/4 від 26.06.2014, №1572/5 від 26.06.2014, №1934 від 01.09.2016, №5378 від 22.07.2019, адже вони були отримані до ухвалення відповідних рішень.
Крім того, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
Суд зазначає, що право позивача на призначення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
А тому, заробіток (дохід) на території будь-якої з держав-учасниць за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
При цьому суд врахує, що відповідачем не надано доказів вчинення жодних дій, спрямованих на перевірку відомостей, зазначених у наданих позивачем довідках.
Суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та військовою агресією, відмовляючи позивачу у врахуванні при визначенні розміру пенсії заробітної плати, отриманої ним за період роботи з підстави видачі довідкок про цю заробітну плату установами, що розташовані на території російської федерації та неможливості у зв'язку із цим проведення перевірки відповідності змісту цієї довідки первинними документами (оскільки такі документи знаходяться на території держави-терориста), пенсійний орган порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку вказаних в наданих позивачем довідках відомостей про заробітну плату позивача за період його роботи з лютого 2006 року по червень 2009 року, з01 серпня 2011 року по 31 грудня 2015, з 18 серпня 2017 року по 30 червня 2019 року, через неможливість отримання первинних документів про цю заробітну плату від підприємства, яке знаходиться на території російської федерації, не може бути підставою для відмови особі у реалізації права на належне пенсійне забезпечення.
Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а.
Належними доказами підтверджується, що з урахуванням рішення суду у справі №200/2202/24 позивачу до страхового та до пільгового підземного стажу за Списком № 2 враховано періоди роботи з 29.07.1986 по 29.04.1987, з 23.08.1989 по 20.05.1994, з 30.05.1994 по 30.11.2001, з 02.02.2004 по 13.01.2005, з 09.01.2007 по 30.06.2009, з 01.03.2010 по 01.07.2010, з 20.08.2011 по 23.01.2014, з 04.02.2014 по 24.07.2017, з 18.08.2017 по 31.12.2019, з 26.02.2020 по 01.12.2022 з урахуванням наданих додаткових документів.
Відповідачем не заперечувалось, що довідки №50 від 30.05.2011, №1572/1 від 26.06.2014, №1572/2 від 26.06.2014, №1572/3 від 26.06.2014, №1572/4 від 26.06.2014, №1572/5 від 26.06.2014, №1934 від 01.09.2016, №5378 від 22.07.2019 були надані позивачем 07.02.2024 до заяви про призначення пенсії.
Пенсію позивачу призначено із 24.01.2024.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у здійсненні позивачу перерахунку пенсії, з урахуванням його заробітної плати за період роботи, вказаної в довідках: №50 від 30.05.2011, №1572/1 від 26.06.2014, №1572/2 від 26.06.2014, №1572/3 від 26.06.2014, №1572/4 від 26.06.2014, №1572/5 від 26.06.2014, №1934 від 01.09.2016, №5378 від 22.07.2019. У зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 24.01.2024 перерахунок пенсії позивача, врахувавши при визначенні її розміру, заробітну плату вказану в довідках: №50 від 30.05.2011, №1572/1 від 26.06.2014, №1572/2 від 26.06.2014, №1572/3 від 26.06.2014, №1572/4 від 26.06.2014, №1572/5 від 26.06.2014, №1934 від 01.09.2016, №5378 від 22.07.2019 та здійснити її виплату, з урахуванням виплачених сум.
Щодо періоду роботи з 01.03.2010 по 01.07.2010 в районах Крайньої Півночі та з 20.08.2011 по 31.12.2011 вахтовий метод, суд зазначає.
Як на підставу для відмови у зарахуванні вищевказаного стажу до страхового відповідачем зазначено відсутність інформації про сплату страхових внесків.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Законодавством не передбачена відповідальність застрахованої особи - найманого працівника за невиконання страхувальником - роботодавцем обов'язку сплати страхових внесків. При цьому, найманий працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.
Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Суд звертає увагу, що у випадку невиконання страхувальником обов'язку щодо сплати єдиного внеску, в тому числі порушення строків його сплати, законодавством передбачає відповідальність страхувальника, шляхом сплати недоїмки, штрафу та пені на вимогу органу доходів і зборів, встановлюючи можливість виконання такої вимоги як виконавчого документа державною виконавчою службою та наділяючи орган доходів і зборів правом звернення до суду з позовом про стягнення такої недоїмки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.0.2021 у справі № 423/757/17 та від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а, за умови підтвердження пільгового стажу, позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Відомостями трудової книжки НОМЕР_2 підтверджується робота позивача у спірний період, а саме:
- 01.03.2010 прийнято електрогазозварником 6 розряду на дільницю №1 в ТОВ «НяганьСтрой», місцевість прирівняна до районів Крайнього Севера;
- 01.07.2010 звільнено за власним бажанням;
- 20.08.2011 прийнято електрозварником ручного зварювання 6 розряду вахтовим методом роботи в ТОВ «Заполярпромгражданстрой», район Крайнього Севера;
- 23.01.2014 трудовий договір припинено за обставин, не залежних від волі сторін, у зв'язку із закінченням строку дії дозволу на роботу.
Враховуючи те, що обов'язок зі сплати страхових внесків покладено на роботодавця, то вказані періоди роботи на даних підприємствах підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача в повному обсязі.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а позов підлягає задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 9,77, 79, 80, 139, 241, 242-246, 255, 263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 2108407633028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Борисенка Олександра, будинок 7) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням періодів роботи з 01.03.2010 по 01.07.2010, з 20.08.2011 по 31.12.2011 та довідок про заробітну плату №50 від 30.05.2011, яка видана ЗАТ «УралСтрой», від 26.06.2014 №1572/1, від 26.06.2014 №1572/2, від 26.06.2014 №1572/3, від 26.06.2014 №1572/4, від 26.06.2014 №1572/5, від 01.09.2016 №1934, які видані ТОВ «Заполярпромгражданстрой», №5378 від 22.07.2019, яка видана ТОВ «ГазАртСтрой».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 із 24 січня 2024 року пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату №50 від 30.05.2011, яка видана ЗАТ «УралСтрой», від 26.06.2014 №1572/1, від 26.06.2014 №1572/2, від 26.06.2014 №1572/3, від 26.06.2014 №1572/4, від 26.06.2014 №1572/5, від 01.09.2016 №1934, які видані ТОВ «Заполярпромгражданстрой», №5378 від 22.07.2019, яка видана ТОВ «ГазАртСтрой», зарахувавши до страхового стажу періодів роботи з 01.03.2010 по 01.07.2010 та з 20.08.2011 по 31.12.2011, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов