18 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5082/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Притули К.М., розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині нерозгляду заяви про надання ОСОБА_1 - відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, поданої мною особисто до вказаного ТЦК та СП у спосіб, встановлений чинним законодавством України;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву та видати довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такому, що здійснює догляд за особою, яка потребує стороннього догляду - рідною бабусею ОСОБА_2 та отримує відповідну соціальну допомогу від держави.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якому просить:
- зупинити дію рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації до вирішення справи по суті;
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти будь-які дії щодо здійснення мобілізаційних заходів стосовно ОСОБА_1 - до вирішення справи по суті.
Обґрунтовуючи заяву вказує, що продовження мобілізаційних дій щодо нього унеможливить реалізацію права на судовий захист та ставить під загрозу його стан здоров'я та його бабусі, за якої здійснюється догляд.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Також заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Згідно з частиною першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Суд врахував, що згідно з пунктом 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560), за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Отже, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язана особа повинна особисто подати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву (за визначеною формою) із документами, що підтверджують право на відстрочку.
Згідно пункту 60 Порядку № 560 комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що, на його думку, він до заяв про надання відстрочки подав всі передбачені Порядком № 560 документи, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову відповідно до підстав, зазначених у ст. 23 Закону № 3543-XII.
Суд вважає передчасним висновок позивача про те, що він може бути мобілізованим, оскільки заявник не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються активні мобілізаційні заходи по відношенню до нього.
На переконання суду, наведені позивачем у заяві мотиви необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку з існуванням ризику призову позивача на військову службу у зв'язку свідчать виключно про існування суб'єктивного припущення у позивача про те, що відповідач буде вчиняти відповідні дії.
З огляду на викладені обставини станом на день постановлення цієї ухвали в суду відсутні підстави для висновку про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, як і неможливість відновлення таких прав в майбутньому.
Крім того, рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації не може бути зупинене, як про це просить позивач, оскільки воно є актом одноразової дії, який вичерпує свою дію у день його прийняття.
За таких підстав та враховуючи, що заявником не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 КАС України, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА