про повернення позовної заяви
18 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/19908/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Наталія Миколаївна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Відповідач 2), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача 1 із невиготовлення та ненадання довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати Відповідача 1 підготувати та направити Відповідачу 2 і позивачу нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні ( оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" для подальшого перерахунку пенсії з 01.07.2025 року;
- визнати дії Відповідача 2 з обмеження фактично нарахованої позивачу пенсії за її підсумком (з надбавками) максимальним фіксованим розміром із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", протиправними;
- визнати дії Відповідача 2 з відмови у перерахунку пенсії позивачу, виходячи з його грошового забезпечення, обрахованого на підставі розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" протиправними;
- зобов'язати Відповідача 2 здійснити з 01.07.2025 року обчислення, перерахунок і виплату пенсії позивачу без будь-якого обмеження її максимальним розміром, виходячи з призначеного основного розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, враховуючи рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 року у справі № 240/18873/23, від 06.12.2023 року у справі № 240/25504/23, від 14.12.2023 року у справі № 240/25815/23 та від 10.01.2024 року у справі № 240/26983/23, згідно нової довідки Відповідача 1 про розмір грошового забезпечення першого, обрахованого на підставі розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", без застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", із збереженням підвищень (індексації) основного розміру пенсії за 2022-2024 роки, враховуючи рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 року у справі № 240/14831/24, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Відповідача 2 здійснити нарахування і виплатити позивачу компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії у зв' язку з порушенням строків її виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв' язку з порушенням строків їх виплати" і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв' язку з порушенням термінів їх виплати", враховуючи рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року у справі № 240/16420/24 та від 22.11.2024 року у справі № 240/14831/24.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і комплексність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Такий підхід щодо неможливості об'єднання позовних вимог, що належить розглядати в окремих самостійних провадженнях, головним чином спрямовано на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог до різних відповідачів свідчить про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Оскаржувані форми поведінки відповідачів мають різне нормативно-правове підґрунтя та обумовлюються різними підставами їх вчинення.
При цьому, з'ясування правомірності дій, бездіяльності відповідача по кожній вимозі потребує індивідуального дослідження предмета доказування, а сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог ускладнить вирішення спору по суті та сприятиме затягуванню часу.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно, в одному позові, врегулювати усі наявні та такі, що можуть виникнути в майбутньому, спірні правовідносини з різними відповідачами, не враховуючи, що розгляд таких вимог в одному провадженні розширює предмет позову та ускладнює розгляд та вирішення справи.
Окремо слід зазначити, що за відсутності довідки про грошове забезпечення, яка є обов'язковим документом для здійснення призначення або перерахунку пенсії, не виникає і обов'язку у пенсійного органу вчиняти будь-які дії. На момент подання позову жодного спору між позивачем і пенсійним органом не існує.
Згідно пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
У даному випадку суд не вбачає підстав для застосування положень статті 172 КАС України.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з окремими позовами до відповідача.
Передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко