18 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/9177/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UА101020/2025/000027/2 від 30.01.2025 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2025/000147 від 30.01.2025 року.
В обґрунтування позову вказано, що 30.01.2025 подано митну декларацію №25UА101020003037U9 з метою оформлення товару, митна вартість якого визначена за основним методом - за ціною договору.
Згідно повідомлення суб'єкта владних повноважень, платіжний документ не взято до уваги, як доказ оплати товару, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжних документів визначених Постановою №216. Рахунок фактура №14/01 від 14.01.2025 не містить належного засвідчення продавця, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару.
Незважаючи на пояснення суб'єкта декларування, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару.
Зі змістом оскаржуваного рішення позивач не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим відповідачем без достатніх правових підстав та без урахування поданих документів на підтвердження митної вартості товару.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Технікс» (покупець) та MORRIS LESLIE PLANT HIRE LTD (постачальник) укладено контракт від 14.01.2025 №14.01.2025 щодо постачання рухомого майна на умовах 100% передплати вартості товару за цінами та в асортименті, який визначається Специфікаціями, які є невід'ємними частинами Контракту.
На виконання вимог контракту між сторонами 14.01.2025 було підписано Специфікацію №1, що визначала поставку Телескопічного навантажувача JСВ 535-95, серійний номер JСВ5АВМGКN3236228, 2022 року виготовлення за ціною 40 000,00 GВР (сорок тисяч фунтів стерлінгів).
З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Технікс» 30.01.2025 подано до Житомирської митниці Державної митної служби України електронну вантажну митну декларацію №25UА101020003037U9 на Телескопічний навантажувач JСВ 535-95, серійний номер JСВ5АВМGКN3236228, 2022 року виготовлення з заявленою митною вартістю 41 278,48 GВР (сорок одна тисяча двісті сімдесят вісім фунтів сорок вісім стерлінгів) (а.с. 16).
До вказаної митної декларації, на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано: контракт (зовнішньоекономічний договір) №14.01.2025 від 14.01.2025 року (а.с.35-36); специфікацію № 1 від 14.01.2025 року до контракту №14.01.2025 від 14.01.2025 року (а.с.34); рахунок-фактуру (інвойс) №14/01 від 14.01.2025 року (а.с.33), банківський платіжний документ про оплату товар № Р250117390 від 17.01.2025 року (а.с.32), міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) від 22.01.2025 року (а.с.31), сертифікат з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1 S0875359 від 23.01.2025 року (а.с.30), довідку про транспортні витрати № 2901/1 від 29.01.2025 року (а.с.29), рахунок-фактуру про транспортно-експедиторські послуги № 2901-16 від 29.01.2025 року (а.с.28); договір-заявку №1701-1-19 від 17.01.2025 року про надання транспортно- експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні (а.с.27), договір- доручення б/н від 08.11.2024 року, транзитну митну декларацію №25GВ000060XFEFVHJ1 (а.с.24).
У відповідь на подані до митного оформлення документи, митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення з роз'ясненням необхідності подання додаткових доказів на підтвердження фактурної вартості товару.
На вимогу, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Технікс» додатково надано: експортну декларацію (декларацію країни відправлення) №25GB0W7K810XW15AA2 від 23.01.2025 року (а.с.22), висновок №30/01/2025-9У експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 30.01.2025 року (а.с.17-21).
За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА101020/2025/000027/2 від 30.01.2025 року (а.с. 37).
У зв'язку з коригуванням митної вартості Житомирською митницею 30.01.2025 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №UА101020/2025/000147 від 30.01.2025 та роз'яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій (а.с.14).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №25UА101020003037U9 від 30.01.2025 відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний позивачем.
Зі змісту розділу 33 спірного рішення судом встановлено, що на виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476 (далі -Методичних рекомендацій), митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Відповідно до п 3.1 контракту №14.01.2025 від 14.01.2025 оплата за товар проводиться у формі 100% передплати.
Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року « Про валюти і валютні операції» (зі змінами), Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (зі змінами).
Платіжний документ № Р250117390 від 17.01.2025 не може бути взятий до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжних документів визначених Постановою №216.
Рахунок фактура №14/01 від 14.01.2025 не містить належного засвідчення продавця, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару.
Додатково долучений: до митної декларації Висновок №30/01/2025-9V експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 30.01.2025 не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару. Відповідно до п. 5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Згідно із п. 4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ повинні міститися додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта; (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки Якщо проводиться експертне дослідження (експертиза) пошкодженого КТЗ, наявність фотографій обов'язкова.
Всупереч вищезазначених вимог у висновку №30/01/2025-9V автотоварозначого дослідження від 30.01.2025 відсутні фотографічні зображення технічного стану, характеру та. обсягів пошкоджень транспортного засобу, що впливають на розрахунок його вартості.
Також неможливо перевірити додатки за посиланням на URL-адреси.
Таким чином, висновок, як документ підготовлений з порушенням підходів, передбачених Методикою, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість тезисів, які у ньому наведені.
Відповідно до ч. з ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З метою обґрунтованого . вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД №24UА2051400041901U0 від 22.01.2024 - Автонавантажувачі, в комплектів вилковим захватом, оснащені телескопічним підіймальним обладнанням, самохідні, що може працювати на нерівній місцевості, бувші у використанні: -Б/в телескопічний навантажувач JCB 533-105,2022р., с.н. -JСВ5АНМGJN3150132, вага- 8870 кг -Ішт.Вантажопід'ємність-3300кг, висота підйому- 10,5м, тип двигуна- дизель,потужність- 55кВт, 4 циліндра, ємність баку - 125л, максимальна швидкість - 25км/год. Загальна кількість місць включаючи водія - 1місце. Призначений для транспортування, навантаження/розвантаження та штабелювання вантажів. Виро6ник:JСВ.Торговельна марка:JСВ.Країна виро6ництва:СВ., і складає 57701,4 доларів США, що еквівалегітио'46443,48 англ. Фунтів стерлінгів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Щодо твердження відповідача про те, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, за умовами контракту між контрагентами №14.01.2025 від 14.01.2025 року (а.с.34) товар поставляється Постачальником рухомого майна Покупцю на умовах 100% передплати вартості товару за цінами та в асортименті, який визначається Специфікаціями, які є невід'ємними частинами Контракту.
На виконання вимог контракту між сторонами 14.01.2025 було підписано Специфікацію №1, що визначала поставку Телескопічного навантажувача JСВ 535-95, серійний номер JСВ5АВМGКN3236228, 2022 року виготовлення за ціною 40 000,00 GВР (сорок тисяч фунтів стерлінгів).
Відтак, в межах домовленостей між сторонами, митна вартість імпортованого транспортного засобу декларантом була визначена відповідно до специфікації № 1 від 14.01.2025 року.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" надало митному органу платіжний документ від 17.01.2025 № Р250117390 про оплату товару в повному обсязі, а саме в розмірі 40 000,00 GВР.
Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VП « Про валюти і валютні операції» (зі змінами), Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (зі змінами), (далі-Постанова №216).
Обґрунтовуючи підстави неможливості визначення митної вартості за ціною договору Митний орган вказує, що платіжний документ: № Р250117390 від 17.01.2025 не може бути взятий до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжних документів визначених Постановою №216.
Водночас, у рішенні суб'єкта владних повноважень відсутні уточнення які саме обов'язкові реквізити відсутні у наявному платіжному документі.
Рахунок фактура (інвойс) №14/01 від 14.01.2025 не містить підписів та печаток продавця та покупця. Зазначений рахунок фактура (інвойс) №14/01 від 14.01.2025 є, по суті, бланком інвойсу з номером та датою і за відсутності підписів та печаток сторін не може розглядатись як документ, який підтверджує митну вартість.
Відповідно до приписів частини другої статті 53 МК України рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу) є документами, які підтверджують митну вартість товарів.
При цьому, суб'єктом митного контролю ні в спірних рішеннях, ні у відзиві на позов не вказано якою нормою чинного національного законодавства передбачено обов'язковість наявності підписів сторін на інвойсі.
Натомість вказано, що Додатком до Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6, встановлено Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі з метою інтеграції електронного фактурування від 10.12.2010.
В Додатку основними реквізитами інвойсу є:
- номер інвойсу: Унікальний ідентифікатор для відстеження;
- дата виписки: Коли інвойс був створений;
- реквізити постачальника/Дані покупця: Зазначаються банківські реквізити;
- опис товару/послуги: Детальна інформація про характеристики товару, властивості, його бренд, ціну, призначення;
- термін оплати: Час, протягом якого потрібно здійснити платіж;
- умови доставки: Інформація про те, як і коли буде доставлено товар (правила Інкотермс);
- інформація про ПДВ: Зазначається інформація про звільнення від сплати ПДВ (у випадку інвойсу, звільненого від ПДВ);
- підпис виконавця: Особистий підпис або дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у проведенні господарської операції.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що формуляр-зразок, що рекомендований Європейською економічною комісією ООН №6 не покладає на сторони прямих обов'язків дотримуватись визначених у ньому вимог.
Твердження митного органу, що інформація в інвойсі №14/01 від 14.01.2025 суперечить інформації, яка вказана у Специфікації № 1 від 14.01.2025 не знайшли свого підтвердження під час дослідження судом відповідних доказів.
Так, у інвойсі не зазначено умови поставки та оплати товару, однак вказане не суперечить відомостям, що зазначені у Специфікації № 1 від 14.01.2025.
Додатково наданий висновок №30/01/2025-9V експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 30.08.2023, на думку суб'єкта контролю, не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару.
Всупереч вимог п. 5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 у висновку №30/01/2025-9V автотоварозначого дослідження від 30.01.2025 відсутні фотографічні зображення технічного стану, характеру та обсягів пошкоджень транспортного засобу, що впливають на розрахунок його вартості. Також неможливо перевірити додатки за вказаним посиланням.
Такий висновок викликає у відповідача сумніви у неупередженості особи, яка його склала, при встановленні вартості автомобіля.
Звертаємо увагу, що звіт експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу не входить до переліку документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, а тому його відсутність не може бути підставою прийняття рішення про коригування митної вартості.
Відтак, рішення митного органу не брати до уваги звіт, жодним чином не може впливати на прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Також вказано, що додатково надана копія експортної декларації (декларація країни відправлення) №25GB0W7K810XW15AA2 від 23.01.2025 року (а.с.22) прийнята до уваги митним органом, але даний документ не усуває зауважень з приводу транспортних витрат, зазначених раніше.
Слід зауважити, що в електронному повідомленні з роз'ясненням необхідності подання додаткових доказів на підтвердження фактурної вартості товару відсутні зауваження щодо недостовірності доказів наданих на підтвердження транспортних витрат.
Вказане суперечить подальшим висновкам митного органу.
З урахуванням встановлених вище обставин, митним органом на підставі статті 64 МК України було проведено коригування митної вартості товару на рівні 46443,480 GBP за резервним методом визначення митної вартості.
При цьому, матеріали справи не містять, та відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).
У правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) вказано, що митному органу необхідно витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №25UА101020003037U9 відповідач поставив під сумнів достовірність відомостей про заявлену митну вартість.
Водночас досліджені судом докази, що попередньо надавались до митного оформлення не містять жодних розбіжностей щодо ціни товару, та підтверджуються інформацію наведену у попередньому документі.
Аналізуючи застосування митним органом резервного методу для визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 міститься висновок про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Прийняте рішення про коригування митної вартості товарів відповідач обґрунтовує тим, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України у зв'язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 МК України, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Для розрахунку митної вартості імпортованого товару застосовано резервний метод, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: за МД №24UА2051400041901U0 від 22.01.2024 - Автонавантажувачі, в комплектів вилковим захватом, оснащені телескопічним підіймальним обладнанням, самохідні, що може працювати на нерівній місцевості, бувші у використанні: -Б/в телескопічний навантажувач JCB 533-105,2022р., с.н. -JСВ5АНМGJN3150132, вага- 8870 кг -Ішт.Вантажопід'ємність-3300кг, висота підйому- 10,5м, тип двигуна- дизель,потужність- 55кВт, 4 циліндра, ємність баку - 125л, максимальна швидкість - 25км/год. Загальна кількість місць включаючи водія - 1місце. Призначений для транспортування, навантаження/розвантаження та штабелювання вантажів. Виро6ник:JСВ.Торговельна марка:JСВ.Країна виро6ництва:СВ., і складає 57701,4 доларів США, що еквівалентно 46443,48 англ. Фунтів стерлінгів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Як визначено у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА101020/2025/000027/2 від 30.01.2025 року, джерело вищевказаної інформації щодо товарів, митне оформлення яких уже здійснено, міститься в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 встановлено, що посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідач надав опис схожого товару за МД №24UА2051400041901U0 від 22.01.2024, однак не відомо за яким методом здійснено митне оформлення подібного товару, які документи подавались під час розмитнення, митним органом не враховано різницю технічного стану транспортних засобів.
У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 також міститься висновок про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом контролюючому органу надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відтак, декларація МД №24UА2051400041901U0 від 22.01.2024 не може вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Звертаємо увагу, що у наявних правовідносинах, матеріалами справи підтверджено надання позивачем до митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, а, отже, і підстави для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним - відсутні.
Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно.
Водночас, митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
З огляду на наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що рішення митного органу № UА101020/2025/000027/2 від 30.01.2025 року про коригування митної вартості товару слід визнати протиправним і скасувати.
Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2025/000147 від 30.01.2025 року складена на підставі рішення про коригування митної вартості №UА101020/2025/000027/2 від 30.01.2025, протиправність якого встановлена судом, тому така картка також підлягає скасуванню як протиправна.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" слід задовольнити.
З урахуванням вимог статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" (вул. Покровська, буд.203А,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10031, ЄДРПОУ 45243137) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UА101020/2025/000027/2 від 30.01.2025 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2025/000147 від 30.01.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко
18.08.25