Рішення від 19.08.2025 по справі 240/22361/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Житомир

справа № 240/22361/24

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь Груп Енерджі" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь Груп Енерджі" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 19.08.2024 №000200430408.

Аргументуючи підстави звернення до суду з даними позовними вимогами, позивач зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Сталь Груп Енерджі» щодо правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, за результатами якої складено акт №15967/06-30-04-08/42689569 від 15.07.2024 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Сталь Груп Енерджі" термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток, згідно з поданою податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2023 рік.

Прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення від 19.08.2024 №000200430408 вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Вказує, що оскільки певний час з вини податкового органу підприємство було заблоковано, не мало змоги виробляти продукцію, здійснювати господарську діяльність, то після відновлення роботи підприємства, грошові кошти, які було отримано, направлено в першу чергу для виплати заробітної плати. Як тільки підприємство почало отримувати кошти, відразу почало сплачувати податок на прибуток.

Саме тому вважає, що застосовувати штраф до позивача, за затримку оплати податку на прибуток, яка виникла у зв"язку з неправомірними діями контролюючого органу, є порушенням принципів справедливості, пропорційності та добросовісності. Зазначає, що на відміну від відповідача, позивач діяв добросовісно і робив усе можливе для дотримання своїх обов'язків.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

03.12.2024 Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву (за вх.№66654/24), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ "Сталь Груп Енерджі", якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Кодексу, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2023 рік.

Однак, сплата зазначених податкових зобов'язань відбувалася з затримкою більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 124.1 ст. 124 Кодексу, ГУ ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 19.08.2024 №000200430408 на суму 55480,10 грн - у розмірі 10 відсотків грошового зобов"язання.

Зазначає, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Ухвалою суду від 09.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін та правилами загального позовного провадження.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної податкової служби України у Житомирській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Сталь Груп Енерджі» щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, за результатами якої складено акт №15967/06-30-04-08/42689569 від 15.07.2024 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 Кодексу, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2023 рік.

У акті перевірки вказано, що ТОВ "Сталь Груп Енерджі" подано податкову декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік (реєстраційний №9384905886 від 29.02.2024), у якій податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19 декларації) складає 554801,00 грн по строку сплати 12.03.2024, який фактично сплачено 08.05.2024, 24.05.2024, 30.05.2024, 03.06.2024, 07.06.2024, 10.06.2024, 13.06.2024, 17.06.2024, 20.06.2024, тобто із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Інформація щодо обліку нарахованих та сплачених сум міститься в електронному кабінеті підприємства, де платник податку має можливість самостійно проаналізувати нарахування, сплату сум податку до бюджету, історію виникнення податкового боргу.

Посадовими особами відповідача встановлено, що ТОВ "Сталь Груп Енерджі" сплата зазначених податкових зобов'язань відбувалася з затримкою більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

В подальшому до Головного управління ДПС у Житомирській області подано заперечення від ТОВ "Сталь Груп Енерджі" до акта перевірки від 30.07.2024 №96 (вхідний номер від 02.08.2024 №33072/6). За результатами розгляду заперечення ТОВ "Сталь Груп Енерджі" від 30.07.2024 №96 (вхідний номер від 02.08.2024 №33072/6) залишено без змін акт перевірки №15967/06-30-04-08/42689569 від 15.07.2024, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідно до п. 124.1 ст. 124 Кодексу Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2024 №000200430408 про застосування до ТОВ "Сталь Груп Енерджі" штрафних (фінансових) санкцій на суму 55 480,10 грн за порушення правил сплати (перерахунку) грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10 відсотків суми грошового зобов"язання.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За змістом ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Як визначено пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 124.1 ст. 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема, в таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну сплати такого грошового зобов'язання.

Розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 ПК України у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, з урахуванням положень ст. 124 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства за 2023 рік за податковою декларацією за реєстраційним №9384905886 від 29.02.2024.

Так, 29.02.2024 до податкового органу надійшла податкова декларація №9384905886 з податку на прибуток підприємств за 2023 рік, грошові зобов'язання за якою підприємство мало сплатити у строк до 12.03.2024.

Як зазначив податковий орган, фактично сплачено суму узгодженого податкового зобов"язання 08.05.2024, 24.05.2024, 30.05.2024, 03.06.2024, 07.06.2024, 10.06.2024, 13.06.2024, 17.06.2024, 20.06.2024, тобто з затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, що не заперечує позивач.

Вказані обставини свідчать про несвоєчасну сплату ТОВ "Сталь Груп Енерджі" самостійно задекларованих грошових зобов'язань, що ним також визнається.

Водночас, позивач звертав увагу, що не мав можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок з огляду на протиправність дій контролюючого органу щодо анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого та зняття пломб з витратомірів, які прямо перешкоджали виконанню податкових зобов'язань у зв"язку з тимчасовим блокуванням роботи підприємства та отриманням коштів, зокрема для сплати податку.

Оцінюючи зазначені доводи, як відсутність підстав для притягнення до податкової відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексом платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (надалі - Закон №466-IX) внесено зміни до Кодексу, у тому числі в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Разом з цим необхідно враховувати те, що згідно з п. 109.3 ст. 109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2 1251.4 статті 125.1 цього Кодексу.

Так, пп. 111.1.1, 111.1.2, 111.1.3 п. 111.1 ст. 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Отже, за вчинення податкового правопорушення ПК України, поряд із адміністративною та кримінальною відповідальністю передбачена і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідальність платника за порушення правил сплати грошового зобов'язання встановлена п.п. 124.1 - 124.3 ст. 124 ПК України: "У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

В обґрунтування заявленого позову ТОВ "Сталь Груп Енерджі" зазначено про відсутність вини та порушення п.57.1 ст. 57, ст. 124 ПК України, оскільки позивачем з вересня 2023 року неодноразово вживалися заходи щодо опломбування витратомірів-лічильників шляхом звернення до ДПС із заявою, проте з урахуванням обставин тимчасового припинення діяльності підприємства, вказане призвело до відсутності грошових коштів внаслідок протиправних дій податкового органу щодо проведення перевірки, анулювання ліцензії та інше.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає вказані доводи необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Так, відповідно до пунктів 112.1,112.2 статті 112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Проте суд вказує, що обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган лише у випадку подання платником податків до контролюючого органу заяви про відсутність можливості виконати податковий обов'язок разом переліком документів, інформації, які платник податків подає (інформує) до контролюючого орган.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано позивачем, ТОВ "Сталь Груп Енерджі" документи щодо неможливості вчасно виконати свої грошові зобов'язання до відповідача не надавала. Відтак, посилання на об'єктивні обставини, що унеможливили своєчасне виконання позивачем своїх податкових зобов'язань, суд вважає необґрунтованим.

Доводи позивача стосовно того, що контролюючий орган вчиняв протиправні дії щодо анулювання ліцензії (розпорядження від 07.11.2023) та несвоєчасність реагування органів Державної податкової служби на здійснення опломбування витратомірів-лічильників, є безпідставними, оскільки такі події, як свідчать матеріали справи відбувались в період вересень - листопад 2023 року, тобто за певний період до кампанії як декларування податкового зобов"язання (29.02.2024) та і до строку сплати податкового зобов"язання - 12.03.2024.

При цьому, в межах розгляду даної справи, суд не надає правової оцінки вищевказаним діями контролюючого органу, однак констатує, про обізнаність платника податків із наявністю обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання, а саме ТОВ "Сталь Груп Енерджі" сплачено суму податкового зобов'язання за вищевказані періоди із запізненням, тобто платник податків усвідомлював, що такий обов'язок в нього існує, до того ж, позивачем було самостійно визначено суму податкового зобов'язання. Отже, на етапі підготовки податкової звітності платник податків усвідомлював про обов'язок в подальшому сплатити дані зобов'язання.

Суд зауважує, що про терміни сплати узгодженого зобов'язання інформація міститься в інтерактивному календарі на інтернет-сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку та знаходиться у вільному доступі.

ТОВ "Сталь Груп Енерджі" самостійно визначило та 29.02.2024 подало податкову декларацію про податку на прибуток, в якій задекларувало суми податкових зобов'язань до сплати. В електронному кабінеті платника засобами податкового календаря контролюючий орган нагадує терміни декларування та сплати податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ "Сталь Груп Енерджі" було обізнано з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість, у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов'язання до бюджету.

Щодо обставини, які звільняють від відповідальності або пом'якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, суд зазначає.

Позивач вказує про відсутність в його діях вини, як необхідної передумови для притягнення до відповідальності за статтею 124 ПК України, та стверджує, що податковий орган жодним чином не обґрунтував підстави для застосування саме п. 124.3 ст. 124 ПК України, зокрема не довів наявність у діях позивача умислу, оскільки несвоєчасна сплата самостійно задекларованого грошового зобов'язання з податку на прибуток відбулася виключно через скрутне фінансове становище позивача, спричинене неправомірними діями самого ж контролюючого органу.

Доводи позивача свідчать про необґрунтованість твердження позивача про неможливість своєчасно здійснити сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки під час розгляду справи не встановлений причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті протиправності дій контролюючого органу, безпосереднім впливом таких обставин на позивача та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку.

При цьому звертаємо увагу на приписи статті 36 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 36.3 якої податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Також у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а Верховним Судом зазначено, що "умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Затримка сплати узгоджених податкових зобов'язань при обізнаності про їх обов'язкову сплату та за наявності обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених для платника податків".

Отже, суд вважає, що позивач був обізнаний із вимогами законодавства України в частині повноти, правильності та своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні возову.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 134, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь Груп Енерджі" (вул. Заводська,1, с.Липники, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11320, код ЄДРПОУ 42689569) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 19 серпня 2025 р.

19.08.25

Попередній документ
129615459
Наступний документ
129615461
Інформація про рішення:
№ рішення: 129615460
№ справи: 240/22361/24
Дата рішення: 19.08.2025
Дата публікації: 21.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (19.09.2025)
Дата надходження: 17.09.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення