Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
19 серпня 2025 року Справа №200/6221/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
15 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Карпову І.А., яка діє на підставі ордеру від 12.08.2025, звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-відповідач №1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі-відповідач №2), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних, у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про постановку на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про постановку на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа мала реальну можливість дізнатись про порушення свого права, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
В тексті позовної заяви представник позивача зазначає, що саме за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача 25.07.2022 року та визнання цією комісією позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров'я, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.07.2022 року № 11/4378, яка на той час не підлягала затвердженню штатною ВЛК, у ІНФОРМАЦІЯ_5 виник обов'язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отже позивач вважає свої права порушеними з 25.07.2022, тому саме з 25.07.2022 позивач мав можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії або бездіяльність), у зв'язку із чим звернувшись 15.08.2025 до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних, у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я, позивач пропустив строк звернення до суду.
При чому, в позовній заяві представник позивача стверджує, що протиправність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку оскаржує позивач, полягає не у розгляді (бездіяльності стосовно розгляду) заяви позивача від 26 травня 2025 року про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо встановленої непридатності для проходження військової служби за станом здоров'я з виключенням ОСОБА_1 з військового обліку, а у невнесенні до реєстру актуальної інформації. Факт розгляду заяви позивача та результат її розгляду не входять в предмет доказування.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позивачем у позовній заяві до різних відповідачів викладено дві основні позовні вимоги немайнового характеру. При цьому, заявлені позовні вимоги обґрунтовані різними юридичними фактами не пов'язаними між собою.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 968,96 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому згідно з частиною 3 статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
За приписами частини 3 статті 6 наведеного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а сплачено тільки за одну вимогу немайнового характеру.
За подання позову позивач мав сплатити: 1211,2 грн. х 2 х 0,8 = 1937,92 грн., де:
1211,20 грн. - розмір ставки судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою;
2 - кількість основних позовних вимог;
0,8 - понижуючий коефіцієнт.
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію у сумі 968,96 грн.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. за подачу позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA308999980313111206084005658, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та надати суду оригінали підтверджуючих документів про сплату судового збору у визначеному розмірі.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 172, 169, 167, 248, 256, частиною 2 статті 293, 294, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою (стосовно однієї позовної вимоги), у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку, доказів сплати судового збору (оригінал квитанції) у загальному розмірі 968,96 грн.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала постановлена, складена та підписана 19 серпня 2025 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Зінченко