Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 серпня 2025 року Справа№200/5159/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) засобами поштового зв'язку звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у припиненні нарахування та виплати їй усіх форм грошового забезпечення та додаткової винагороди за зниклого безвісти батька - молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваного на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти в районі населеного пункту АДРЕСА_1 під час захисту Батьківщини 17.10.2024 року, починаючи з 01.03.2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату їй вказаних коштів.
Позов обґрунтовувала тим, що з 24.01.2025 року отримувала грошове забезпечення за зниклого безвісти батька-військовослужбовця. Проте, з 01.03.2025 року виплату такого грошове забезпечення припинено.
На усне звернення про причини невиплати коштів відповідач повідомив про те, що з 01.02.2025 року набрав чинності новий порядок виплати зазначеного грошового забезпечення, у зв'язку з чим вона не входить в перелік осіб, які мають право на таку виплату.
Надісланий в її інтересах адвокатський запит щодо цього питання залишився без відповіді.
Вважаючи свої права порушеними, звернулася до суду з даним позовом.
Також позивач подала до суду пояснення, в яких зазначала наступне.
Щодо наявності осіб, передбачених абз. 4 п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то 10.01.2024 року рішенням Локачинського районного суду Волинської області у справі № 931/995/23, яке набрало законної сили 10.02.2024 року, розірвано шлюб між зниклим безвісти батьком позивачки ОСОБА_2 та матір'ю позивачки - ОСОБА_3 . Повторний шлюб військовослужбовцем не укладався.
Малолітні, неповнолітні діти, а також діти з числа осіб з інвалідністю у ОСОБА_2 - відсутні.
Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 набрало законної сили 10.02.2024 року, - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - село Мовчанів. Свідоцтво про смерть останнього знаходиться у його сина - ОСОБА_5 . Позивачка таке свідоцтво отримати не має змоги, оскільки є родичкою другого ступеня спорідненості.
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та, наскільки відомо позивачці, подала через ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 заяву про відмову від грошового забезпечення за зниклого безвісти сина на користь його дітей - позивачки ОСОБА_1 та її сестри ОСОБА_2 .
Щодо наявності осіб, передбачених абз. 4 п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то у зниклого безвісти військовослужбовця є рідні брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження с. Мовчанів, на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_6, та сестра ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження с. Мовчанів, на даний час є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Обоє є дієздатними.
Сестра позивачки - ОСОБА_2 подала через ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 заяву про відмову від грошового забезпечення за зниклого безвісти батька на користь позивачки.
Відповідач подав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких зазначав, що з метою забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» були внесені зміни, що набрали чинності 01.02.2025 року, якими змінений порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих в нейтральних державах або зниклих безвісти. Згідно з цими змінами виплата такого грошового забезпечення залежить від наявності/відсутності особистого розпорядження військовослужбовця і черги, до якої належить родич/родичи військовослужбовця.
Даними змінами не звужено права позивача, а навпаки розширено та забезпечено належний соціальний захист військовослужбовця на випадок повернення, адже тепер на рахунок військовослужбовця депонується 50%, 80%, 100% (в залежності від кола зазначених у змінах осіб) його грошового забезпечення. Тому, у разі його повернення, він отримує усі депоновані кошти.
ОСОБА_1 отримувала грошове забезпечення свого батька - зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 до 01.02.2025 року - набрання чинності цими змінами.
З урахуванням вказаних змін, вона як повнолітня донька увійшла до родичів другої черги отримання вказаних виплат, і на даний час виплати отримує ОСОБА_6 - мати ОСОБА_2 , яка є особою першої черги на отримання грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (підтверджується свідоцтвом про народження позивача).
17.10.2024 року батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , молодший сержант, стрілець стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 , призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти в районі населеного пункту с. Григорівка Бахмутського району Донецької області під час захисту Батьківщини.
Вказані обставини підтверджуються сповіщенням від 19.10.2024 року № 1052, що надіслано Військовою частиною НОМЕР_1 іншій донці ОСОБА_2 - ОСОБА_8 (як пояснила позивач).
У зв'язку з наведеним позивачу за її заявою була призначена виплата грошового забезпечення (з урахуванням додаткової винагороди) за зниклого безвісти батька-військовослужбовця відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 100 відсотків відповідного грошового забезпечення.
Такі виплати вона отримала за період з вересня 2024 року по січень 2025 року.
Вказані обставини сторонами визнаються.
З 01.02.2025 року нарахування та виплату такого грошового забезпечення позивачу припинено у зв'язку з тим, що з вказаної дати:
- 50 відсотків такого грошового забезпечення (з урахуванням додаткової винагороди) почала отримувати мати зниклого безвісти ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за її заявою від 20.01.2025 року, що подана до відповідача через ІНФОРМАЦІЯ_4 (підтверджується витягами з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2025 року № 858, 13.04.2025 року № 1030, від 10.05.2025 року № 1318, від 11.06.2025 року № 1697, від 15.07.2025 року № 2000 про призначення таких виплат, з додатками до зазначених наказів, в яких ОСОБА_6 зазначено отримувачем 50 відсотків відповідного грошового забезпечення);
- 50 відсотків такого грошового забезпечення (з урахуванням додаткової винагороди) депонується самому військовослужбовцю.
Вказані обставини підтверджуються довідкою командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.08.2025 року № 0989/10.
Судом також встановлено, що заочним рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 10.01.2024 року у справі № 931/995/23, яке набрало законної сили 10.02.2024 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено: шлюб між ОСОБА_3 (мати позивачки) та ОСОБА_2 (батько позивачки), зареєстрований 01.06.1991 року Холопичівською сільською радою Локачинського району Волинської області, розірвано.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка була чинною станом на час призначення позивачу виплати грошового забезпечення за зниклого безвісті батька-військовослужбовця, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
На виконання абз. 1 ч. 6 ст. 9 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.11.2016 року № 884, якою затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх.
Пунктами 4 та 5 цього Порядку визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
Згідно з п. 6 зазначеного Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації):
до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;
протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Пунктом 7 цього Порядку визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
З 01.02.2025 року введений в дію Закон України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"» щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (Закон від 08.10.2024 року № 3995-IX, що набрав чинності 20.01.2025 року), яким змінено порядок призначення та виплати грошового забезпечення, що передбачене п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Так зазначеним Законом (Законом від 08.10.2024 року № 3995-IX) п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в такій редакції:
«6. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань (абз. 4 п. 6 ст. 9 Закону).
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань (абз. 5 п. 6 ст. 9 Закону).
Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.».
З 01.02.2025 року також застосовується Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 року № 449, згідно з якою цей Порядок містить аналогічні положення, що й п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в новій редакції.
Пунктом 3 цього Порядку визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються документи, що передбачені цим Порядком.
Пунктом 7 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки безоплатно в порядку електронної взаємодії отримують необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.
Отже, з 01.02.2025 року (дня введення в дію Закону України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"» від 08.10.2024 року № 3995-IX) змінено порядок призначення та виплати грошового забезпечення, що передбачене п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З цієї дати виплата такого грошового забезпечення залежить від наявності/відсутності особистого розпорядження військовослужбовця, кола родичів та черги, до якої належить родич/родичі військовослужбовця; встановлено відсотковий розмір грошового забезпечення, що виплачується родичам рівними частками, а останнє - залишається на рахунках військовослужбовця з метою забезпечення йому гідного рівня для життя після повернення додому та забезпечення його базових потреб. Водночас, у разі визнання судом військовослужбовця безвісно відсутнім чи оголошення судом померлим, його родичі зберігають за собою право на спадщину на збережені на рахунках військовослужбовця (депоновані) грошові кошти.
Судом встановлено, що починаючи з 01.02.2025 року - після зазначених змін в законодавстві, зниклий безвісти військовослужбовець ОСОБА_2 особисте розпорядження про виплату належного йому грошового забезпечення до відповідача не подавав.
Серед родичів першої черги він має мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка має перевагу перед родичами другої черги.
Позивач же як донька належить до родичів військовослужбовця другої черги, яким відповідне грошове забезпечення виплачується лише в разі відсутності родичів першої черги.
У зв'язку з наведеним з 01.02.2025 року нарахування та виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 позивачу правомірно припинено через те, що з вказаної дати:
- 50 відсотків такого грошового забезпечення (з урахуванням додаткової винагороди) почала отримувати мати зниклого безвісти ОСОБА_2 , яка належить до родичів військовослужбовця першої черги;
- 50 відсотків такого грошового забезпечення (з урахуванням додаткової винагороди) депонується самому військовослужбовцю.
Суб'єкт владних повноважень в спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав - відсутні.
Подана позивачем до суду копія заяви її сестри - ОСОБА_8 на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 про відмову від грошового забезпечення за зниклого безвісти батька на користь позивачки - є неприйнятною як доказ, оскільки не містить ні доказів направлення її відповідачу, ні доказів прийняття вказаної заяви відповідачем. Крім того, ця заява не має вирішального значення для розгляду даної справи.
Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати (судовий збір в сумі 1211,20 грн.) стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 19 серпня 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда