Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 серпня 2025 року Справа№640/8508/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Національної поліції України в якому просить :
визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України “По особовому складу» від 13 березня 2020 року №317 о/с в частині звільнено зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 (0035319). начальника Департаменту протидії наркозлочинності;
поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Департаменту протидії наркозлочинності з 13 березня 2020 року;
стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 15 серпня 1998 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 7 листопада 2015 року по 13 березня 2020 року в органах поліції, проте наказом Національної поліції України «По особовому складу» від 13 березня 2020 року №317 о/с позивача, який обіймав посаду начальника Департаменту протидії наркозлочинності з 13 березня 2020 року, було звільнено за п.4 ч.1 ст.77 ЗУ "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його звільнено на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, йому мали запропонувати посаду для подальшого проходження служби на рівнозначну посаду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2025 року справу №640/8508/20 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Галатіної О.О.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність прийняття адміністративної справи №640/8508/20 до свого провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного окружного суду від 11.06.2025 року прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідно до частини 2 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Дана норма Закону вказує саме на право органу державної влади, а не його обов'язок, призначати поліцейського на іншу посаду за його згоди до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції.
У зв'язку з цим слід зазначити, що позивач до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України, Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України та Національної поліції з рапортом про бажання продовжувати службу не звертався, матеріали про призначення позивача на посаду до Департаменту кадрового забезпечення не надходили.
Крім того, і самим позивачем до позову не долучено будь-яких матеріалів (заяви, рапорти), що свідчили б про його бажання продовжити службу в Національній поліції України.
Згідно з частиною 3 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
13.01.2020 року позивач був попереджений під особистий підпис про те, що посада, яку він обіймає буде скорочена та про наступне можливе звільнення. Отже, нормами спеціального законодавства врегульовано порядок звільнення поліцейського при скороченні його з посади з поліції.
Відповідач вважає що ним було дотримано процедуру звільнення позивача через скорочення штатів, а тому дії відповідача повністю відповідають вимогам Закону, у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідачем було надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідач підтримує правову позицію наведену у відзиві від 24.06.2020 № 3019/26/6-2020, що міститься в матеріалах справи про те, що заявлений позов не визнає, вважає його вимоги необґрунтованими, а наказ, що оскаржується позивачем законними, таким, що виданий з дотриманням встановленої процедури. А також, що відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 при обчисленні середньої заробітної плати одноразові виплати, зокрема, компенсації за невикористану відпустку, одноразова грошова допомога при звільненні не враховується.
З аналізу норми ст. 68 Закону №580-VIII, який є спеціальним законодавством та підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, можна зробити висновок, що останнім не передбачено: обов'язку пропонування поліцейському, посада якого скорочується, іншої посади; здійснення такого пропонування одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі скороченням штатів.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IIІ Порядку підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 N 1235, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу. До Переліку документів з питань проходження служби віднесені рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі та подання про призначення на посаду. Протягом двох місяців з дня попередження про наступне вивільнення матеріали (подання) про призначення позивача до Департаменту кадрового забезпечення НПУ не надходили, позивачем ініціативних рапортів про бажання продовжувати службу, про переведення на службу до інших органів поліції не подавалося, своє бачення подальшого проходження служби в поліції керівництву не доводив, чим фактично відмовився від проходження подальшої служби в поліції.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України з 15.08.1998 року по 06.11.2015 року, з 07.11.2015 року по 13.03.2020 року в Національній поліції України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_3 та послужним списком.
Наказом Національної поліції України від 27.07.2016 року № 536 о/с позивача було призначено на посаду начальника Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.
Наказом Національної поліції України від 06.12.2017 року № 1030 о/с позивача було перепризначено на посаду начальника Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.
Наказом Національної поліції України від 05.11.2019 року №1127 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції, відповідно до Переліку Департамент протидії наркозлочинності (реорганізовується), скорочуються всі 64 посади, у тому числі і посада «Начальник Департаменту».
13.01.2020 року Позивачу було оголошено попередження про наступне звільнення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 начальник Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України відповідно до п.1 ст. 68 Закону України «Про національну поліцію» попереджений про те, що наказом Національної поліції України від 05 листопада 2019 року № 1127 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції України», посаду яку він обіймав скорочено, та про можливе наступне звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 4 статті 77 Закону України «Про національну поліцію», з вказаним попередженням Позивач був ознайомлений 13.01.2020 року про що свідчить його особистий підпис.
Згідно з наказом (витяг) Національної поліції України від 13.03.2020 року №317 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 з 13 березня 2020 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних дій) частини 1 статті 77.
19.03.2020 року Позивач отримав трудову книжку та витяг з наказу Національної поліції України від 13.03.2020 року №317 о/с, що підтверджується розпискою.
Вважаючи, наказ відповідача про звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з пунктом 17 частини четвертої статті 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 Закону № 580-VIII визначено, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.
Відповідно до частини першої статті 68 Закону № 580-VIII у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Згідно з частиною другою статті 68 Закону № 580-VIII поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною третьою статті 68 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 68 Закону № 580-VIII переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
13.01.2020 року Позивачу було оголошено попередження про наступне звільнення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 начальник Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України відповідно до п.1 ст. 68 Закону України «Про національну поліцію» попереджений про те, що наказом Національної поліції України від 05 листопада 2019 року № 1127 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції України», посаду яку він обіймав скорочено, та про можливе наступне звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 4 статті 77 Закону України «Про національну поліцію», з вказаним попередженням Позивач був ознайомлений 13.01.2020 року про що свідчить його особистий підпис.
Вказана обставина не є спірною та не заперечується сторонами.
Згідно з наказом (витяг) Національної поліції України від 13.03.2020 року №317 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 з 13 березня 2020 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних дій) частини 1 статті 77.
19.03.2020 року Позивач отримав трудову книжку та витяг з наказу Національної поліції України від 13.03.2020 року №317 о/с, що підтверджується розпискою.
Отже, враховуючи те, що з попередженням про наступне звільнення позивач ознайомився 13 січня 2020 року, а звільнений 13 березня 2020 року, тобто після спливу двох місяців від дня попередження про таке звільнення, відповідачем дотримано вимоги частини першої статті 68 Закону № 580-VIII.
Згідно з частиною другою статті 68 Закону № 580-VIII поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
З аналізу зазначеної норми Закону № 580-VIII, який є спеціальним законодавством та підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, можна зробити висновок, що останнім не передбачено: обов'язку пропонування поліцейському, посада якого скорочується, іншої посади; здійснення такого пропонування одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі скороченням штатів.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IIІ Порядку підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
До Переліку документів з питань проходження служби віднесені зокрема рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі та подання про призначення на посаду.
Протягом двох місяців з дня попередження про наступне вивільнення матеріали (подання) про призначення позивача до відповідача не надходили, позивачем ініціативних рапортів про бажання продовжувати службу, про переведення на службу до інших органів поліції не подавалося.
Отже, в аспекті наведених обставин, враховуючи також приписи спеціального законодавства, в частині, в якій унормовано питання персонального письмового попередження поліцейського, посада якого буде скорочена внаслідок реорганізації, за два місяці до такого звільнення, варто зазначити, що такий поліцейський може бути призначений до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції, за його згодою, яку позивач не надавав.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що відповідачем було дотримано процедуру звільнення позивача на підставі пункту 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону № 580-VIII.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач порушив ще й процедуру звільнення позивача, оскільки не виконано вимоги статті 40 КЗпП України.
Статтею 68 Закону № 580-VIІI врегульовано процедуру призначення поліцейського, посада якого скорочується, на іншу посаду, а також порядок пропонування такої посади.
Суд звертає увагу на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 814/2417/16, відповідно до якого Законом № 580-VIІI передбачено, що гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються на поліцейських та полягають у тому, що в разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, звільненню підлягають не усі поліцейські, а лише ті, посади яких скорочені. Наведеними нормами врегульовано процедуру призначення поліцейського, посада якого скорочується, на іншу посаду, а також порядок пропонування такої посади.
Також суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 420/13741/20 сформульовано такий висновок: «В аспекті наведених обставин колегія суддів наголошує, що спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини є Закон № 580-VIII, стаття 68 якого визначає порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації».
Крім того, Верховний Суд в постанові від 14.12.2023 у справі № 420/13741/20 звернув увагу на те, що 25.09.2019 набрав чинності Закон України від 19.09.2019 № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі Закон № 117-IX), яким статтю 40 КЗпП України доповнено частиною п'ятою такого змісту: «Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус».
Указана норма КЗпП України була чинна на час виникнення правовідносин у розглядуваній справі, а отже, на час спірних правовідносин відповідач правомірно керувався нормами Закону № 580-VIII, який регулює статус поліцейських і порядок проходження служби в Національній поліції, у тому числі особливості призначення та звільнення поліцейських. За таких обставин Верховний Суд у справі № 420/13741/20 дійшов висновку, що на час виникнення правовідносин особливості звільнення поліцейських були врегульовані нормами Закону № 580-VIII, а норми КЗпП України у цій частині застосуванню не підлягали.
З урахуванням вищевикладеного зазначає, що статтею 68 Закону № 580-VIII врегульовано процедуру призначення поліцейського, посада якого скорочується, на іншу посаду, а також порядок пропонування такої посади.
Суд приходить до висновку, про відсутність відповідачем допущеного порушення вимог законодавства під час звільнення позивача, а саме: не виконано вимоги статті 40 КЗпП України, оскільки відповідачем в силу приписів статті 19 Конституції України та статті 60 Закону № 580-VIII під час звільнення позивача дотримано вимоги статті 68 Закону № 580-VIII.
З урахуванням того, що позивачем протягом двох місяців з дня ознайомлення з попередженням про можливе подальше звільнення не було подано рапорту та не виявлено бажання бути переведеним на іншу посаду та продовжувати службу в Національній поліції України, відповідач, з огляду на положення частини третьої статті 68 Закону № 580-VIII, видав спірний наказ від 13.03.2020 № 317 о/с, що свідчить про правомірність звільнення позивача за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 14.12.2023 у справі № 420/13741/20 та у постанові від 12.11.2024 №520/19398/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Суддя О.О. Галатіна