Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про встановлення судового контролю
18 серпня 2025 року Справа №200/3207/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що ухвалено в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року, що ухвалено в даній справі, шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення належного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 1472 від 28.03.2023 року. Зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок (обчислення), нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 1472 від 28.03.2023 року, наданої Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області з 01.04.2019 року здійснивши виплату заборгованості з недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням проведених платежів.
Заяву обґрунтував тим, що на теперішній час рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, суб'єктом владних повноважень, не на користь якого воно ухвалено, не виконано.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом чотирьох місяців з дня вступу цієї ухвали в закону силу подати звіт про виконання судового рішення по справі №200/3207/23 від 20.11.2023 року.
22.01.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов звіт про виконання судового рішення від 20.11.2023.
Від позивача надійшла заява щодо підтримання вимоги щодо встановлення контролю за виконанням судового рішення, також просив вжити заходів передбачених вимогами п.3 ст.382 КАС України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Станом на момент прийняття рішення по справі воєнний стан продовжується, на підставі чого суд вважає за належне продовжити строки розгляду даної заяви.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року, яке набуло законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення належного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 1472 від 28.03.2023 року. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок (обчислення), нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 1472 від 28.03.2023 року, наданої Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області з 01.04.2019 року здійснивши виплату заборгованості з недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням проведених платежів.
10 вересня 2024 року позивачу було видано виконавчі листи щодо зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок (обчислення), нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 1472 від 28.03.2023 року, наданої Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області з 01.04.2019 року здійснивши виплату заборгованості з недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням проведених платежів.
Розглянувши заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
З матеріалів поданого звіту вбачається, позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до резолютивної частини рішення суду, залишається не виконаною частина судового рішення щодо виплати нарахованої за судовим рішенням заборгованості.
У звіті відповідач зазначає, що відповідна виплата буде здійснена після виділення пенсійному органу коштів на погашення заборгованості.
Щодо виплати перерахованої пенсії позивачу, суд враховує, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Таким чином, нарахована позивачу заборгованість по пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем було спрямовано до Пенсійного фонду України звернення від 11 липня 2024 року №0500-0508-5/70837, від 14 січня 2025 року №0500-0408-5/3231 з проханням виділити кошти на проведення передбачених у поточному бюджетному році розрахунків.
Відповіддю від 04 жовтня 2024 року №2800-030201-9/60076 Пенсійний фонд України повідомив що згідно з Постановою № 1165 пенсійні виплати за минулий період проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 1165 у разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у передбаченому розмірі, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.
При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Вирішуючи питання щодо накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд враховує, що відповідач не ухиляється від обов'язку виплатити утворену заборгованість унаслідок перерахунку пенсії та її виплата буде здійснена після надходження додаткових коштів.
Разом з тим, суд враховує передбачене у ч. 5 ст. 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо).
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан.
Суд вважає, що застосування штрафу у порядку статті 382-3 КАС України у період дії воєнного стану в Україні не сприятиме досягненню завдань судового контролю та може мати деструктивні наслідки.
Керуючись ст.ст. 242, 248, 250, 325, 328, 329, 370, 382 КАС України, суд,
Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.01.2025 року - прийняти.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2022 року по справі №200/3207/23 - три місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Стойка