19 серпня 2025 рокуСправа №160/15136/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017-2019 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017-2019 роки, проіндексованого відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, з 24.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, оскільки у 2010 році йому було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а згодом переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На думку позивача, показник середньої заробітної плати підлягає обрахунку за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, у зв'язку із чим звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/15136/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
09.06.2025 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески. Чинним законодавством передбачено застосування середньої заробітної плати за попередні три роки виключно при зверненні за призначенням пенсії. України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено. Крім того, відповідач зазначив, що правовідносини між відповідачем та позивачем з питання здійснення перерахунку пенсії не виникали, відповідно Головне управління не приймало рішення про відмову проведення перерахунку пенсії.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 28.05.2010 отримував пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
За заявою позивача від 02.07.2020 його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Середній заробіток обрахований за три попередні роки, тобто за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн.
Тобто, після призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» змін у розрахунку середнього заробітку для обчислення пенсії не відбулось, пенсійний орган застосував середній заробіток за три попередні роки, тобто за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн.
Не погодившись із застосованим показником середньої заробітної плати, позивач 14.03.2025 звернувся до пенсійного органу із питання його пенсійного забезпечення.
Листом від 03.04.2025 за вих. №15741-10013/Ч-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, зокрема, про те, що пенсійний орган при призначені йому пенсії за віком застосував середній заробіток за три попередні роки, тобто за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн.
Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Статтею 40 Закону №1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Статтею 45 Закону №1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 9 Закону №1058 передбачено такі види пенсійних виплат: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З огляду на зміст наведеної норми, пенсія за вислугу років, яка позивачу була призначена з 28.05.2010 до переведення на пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058, цим Законом не передбачалась.
Таким чином, цілком можливо стверджувати, що вперше за призначення пенсії, яка передбачена нормами Закону №1058, позивач звернувся у 2020 році, з огляду на що, при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2017-2019 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2020 рік) згідно із частиною другою статті 40 цього Закону.
Верховний Суд України від 29.11.2016 у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у постановах від 22.02.2018 у справі №К/9901/16/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 висловили правову позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи із того, що у 2020 році позивачу вперше призначено пенсію, яка передбачена Законом №1058, її розмір має обчислюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2017-2019 роки), що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2020 рік).
Водночас, виходячи із заявлених позовних вимог, суд зазначає, що саме діями відповідача, а не відмовою порушуються права позивача, оскільки відповідачем (діями) нараховувалось та виплачувалось пенсійне забезпечення позивачу із невірним застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2014-2016 роки.
Отже, враховуючи, що позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону №1058-IV, суд робить висновок про протиправність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії при її призначенні позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
Крім того, суд вважає передчасними позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017-2019 роки, проіндексованого відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки будь-якого рішення щодо не виплати проіндексованої пенсії відповідачем не приймалось. При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, тому суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а отже права позивачки в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 23.05.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 484,48грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 24.11.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, та з урахуванням раніше проведених платежів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський