19 серпня 2025 рокуСправа №160/14468/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
19.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.04.2025 щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 01.09.2010 по 28.02.2023 на посаді медичної сестри в Державному закладі "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" (який реорганізовано в Державну установу "Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України" та в Державну установу "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України"), до страхового стажу роботи у подвійному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.2010 по 28.02.2023 на посаді медичної сестри в Державному закладі "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" (який реорганізовано в Державну установу "Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України" та в Державну установу "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України"), до страхового стажу роботи у подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 08.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком за Списком №2. Так, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив зарахувати періоди роботи з 01.09.2010 по 28.02.2023 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте, у задоволенні означеної заяви відповідачем було відмовлено. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/14468/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
27.06.2025 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2004 розраховується в подвійному розмірі для визначення права на пенсію, а при обчисленні страхового стажу враховується в одинарному розмірі. Враховуючи вищевикладене, період роботи в інфекційних та психіатричних закладах до 01.01.2004 зараховується як до пільгового так і до страхового стажу у подвійному розмірі, період роботи з 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058. При прийнятті рішення про призначення пенсії страховий стаж для обчислення пенсії врахований на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 04.03.2017 як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Загальний страховий стаж роботи ОСОБА_1 згідно наданих документів складає 38 років 08 місяців 09 днів.
08.04.2025 представник позивача звернувся до Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо здійснення зарахування періоди роботи позивача з 01.09.2010 по 28.02.2023 до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, в наслідок чого здійснити перерахунок її пенсії.
Листом від 28.04.2025 за вих. №19759-13837/Ш-01/8-0400/25 «Про розгляд звернення» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про відсутність підстав для зарахування позивачу спірного стажу роботи за правилами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки пільговий стаж за період після 01.01.2004 застосовуються виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 24 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання визначає, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до ст. 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
При цьому, суд зазначає, що ст. 24 Закону №1058-IV не скасовує положення ст. 60 Закону №1788-ХІІ та не зупиняє її дію.
Зі змісту матеріалів справи, а саме згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.0.1986 позивач з 01.09.2010 по 28.02.2023 працювала на посаді медичної сестри в Державному закладі "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" (який реорганізовано в Державну установу "Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України" та в Державну установу "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України"). Вказаний період роботи також підтверджується також довідкою від 03.03.2017 №05-16/17 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, під час розгляду справи встановлено, що протягом спірного періоду позивач працювала у психіатричному закладі охорони здоров'я.
Крім того, відповідач роботу позивача у закладі охорони здоров'я, що надає право на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі, у наданій відповіді під сумнів не ставив.
За правилами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з позицією, яку зазначено Верховним Судом у постановах від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, у яких суди зробили висновок про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.
Відтак, суд робить висновок про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що оформлена листом від 28.04.2025 за вих. №19759-13837/Ш-01/8-0400/25 щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 01.09.2010 по 28.02.2023 на посаді медичної сестри в Державному закладі "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" (який реорганізовано в Державну установу "Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України" та в Державну установу "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України"), до страхового стажу роботи у подвійному розмірі.
Натомість, аргументи відповідача про правомірність не зарахування позивачу до стажу спірних періодів роботи у подвійному розмірі є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 19.05.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлену листом від 28.04.2025 за вих. №19759-13837/Ш-01/8-0400/25 щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 01.09.2010 по 28.02.2023 на посаді медичної сестри в Державному закладі "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" (який реорганізовано в Державну установу "Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України" та в Державну установу "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України"), до страхового стажу роботи у подвійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.2010 по 28.02.2023 на посаді медичної сестри в Державному закладі "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" (який реорганізовано в Державну установу "Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України" та в Державну установу "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України"), до страхового стажу роботи у подвійному розмірі та здійснити перерахунок пенсії з 08.04.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 48коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський