18 серпня 2025 року Справа 160/23333/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" до Волинської митниці про визнання протиправними рішень,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000049/1 від 26.02.2025р. Волинської митниці;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000151 від 26.02.2025 Волинської митниці.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позивач звернувся до суду засобами підсистеми "Електронний суд" з двома вимогами майнового характеру та, відповідно до долученої до позовної заяви квитанції №1062526 від 10.06.2025, сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Разом з тим, спір у даній справі носить майновий характер.
Так, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна. Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товару є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі № 804/1760/16, від 26.03.2019 у справі № 820/3356/16.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Виходячи з викладеного, заявлені вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000049/1 від 26.02.2025 Волинської митниці носить майновий характер. Вирішення судом такого спору стосується зобов'язань позивача, що виражені в грошовому еквіваленті та має очевидний економічний характер. А ціною даного позову є різниця митних платежів, які підлягали сплаті позивачем з урахуванням розрахованої ним у митній декларації митної вартості товарів, та які підлягали сплаті після розрахунку відповідачем митної вартості товарів, зазначеної в оскаржуваному рішенні.
Проте, у позові не зазначено суми різниці митних платежів, які були сплачені з урахуванням митної вартості товарів, визначеної у митних деклараціях, та суми митних платежів, які підлягали сплаті (чи були сплачені) з урахуванням митної вартості товарів, визначеної відповідачем після проведення коригування митної вартості товарів в оскаржуваних рішеннях.
З огляду на викладене, відсутність вказаних відомостей перешкоджає визначенню відповідності сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до квитанції №1062526 від 10.06.2025 у розмірі 2422,40 грн, межам визначеним ст. 4 Закон №3674-VI (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Таким чином, позивачу слід надати до суду уточнену позовну заяву із визначеною ціною позову; докази, які б підтверджували різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, та яка, відповідно, становить ціну позову щодо позовних вимог майнового характеру про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000049/1 від 26.02.2025 Волинської митниці, а також сплатити судовий збір за таку вимогу майнового характеру, з урахуванням приписів пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір».
Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- уточненої позовної заяви із визначеною ціною позову;
- докази, які б підтверджували різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, та яка, відповідно, становить ціну позову щодо позовних вимог майнового характеру про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000049/1 від 26.02.2025 Волинської митниці;
- докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру, з урахуванням приписів пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір».
Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна