Справа № 761/8985/23
Провадження № 2/761/2131/2024
16 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
за участі:
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення помилково перерахованих грошових коштів, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення помилково перерахованих грошових коштів. У позовних вимогах просив стягнути з ОСОБА_3 суму основного боргу у розмірі 56 000, 00 грн., 3% річних у розмірі 395, 84 грн., інфляційні збитки у розмірі 843, 14 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 05 грудня 2022 року Позивач здійснив помилковий переказ грошових коштів зі свого особистого карткового рахунку в сумі 56 000 (п'ятдесят шість) тисяч гривень на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить неналежному отримувачу ОСОБА_3 . Будь-які та жодні стосунки, які б передбачали та/або могли передбачати будь які та всі платежі між Позивачем та Відповідачем відсутні. Будь-яких та всіх зобов'язань Позивача, що до Відповідача немає.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2023 року головуючим суддею визначено Фролову І.В.
13 вересня 2023 року на адресу суду надійшли пояснення Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», яким повідомив, що відповідно до вимог чинного законодавства Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа та повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11 березня 2024 року ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого зазначала, що ОСОБА_2 була відома інформація про ОСОБА_4 , а саме конфіденційні дані, які жоден орган не міг йому повідомити.
Позивач та його представник у судове засідання не прибули.
Заслухавши у судовому засідання пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
05 грудня 2022 року ОСОБА_2 здійснив помилковий переказ грошових коштів зі свого особистого карткового рахунку в сумі 56 000 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 .
Про цю дану транзакцію ОСОБА_2 було подано відповідну Заяву та повідомлено Слов'янське відділення ПриватБанку (Заява НОМЕР_2 від 20.12.2022 № 364-ВБ).
22 грудня 2022 року ОСОБА_2 отримав Листа від Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-221220/18798, яким ОСОБА_2 повідомлено, що повернення помилково перерахованих ним коштів можливо лише за власним доручення отримувачем такого помилкового перерахування грошових коштів або за рішенням суду.
14 березня ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 у позовній заяві зазначає дані ОСОБА_3 , у тому числі її адресу. Таким чином, інформацією про ОСОБА_3 ОСОБА_2 таки володів. Повідомлення про помилкову транзакцію з 05 грудня 2022 року по 11 березня 2024 року ОСОБА_3 не надходило. Інформація про ОСОБА_3 , якою володіє ОСОБА_2 і яка зазначена у позові, є конфіденційною. Окрім того, як вбачається з листа від від Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-221220/18798, ОСОБА_2 її не запитував.
05 грудня 2022 року, між ОСОБА_3 (як орендодавцем) та ОСОБА_5 (як орендарем) - було укладено договір оренди житлового приміщення № 01.
Відповідно до п.3.2.1. договору №01 після підписання вказаного договору орендар зобов'язується сплатити до 5 грудня 2022 року 56 000 (п'ятдесят шість тисяч) грн за гарантійний місяць.
На виконання цього пункту договору №01 ОСОБА_2 перерахував 5 грудня 2022 року 56 000 грн, що є сумою сплати за гарантійний місяць. Платежів від ОСОБА_5 ОСОБА_3 не надходило.
ОСОБА_2 до позову докладає квитанцію P24A566591033D11574 про здійснену транзакцію, з якої вбачається, що ОСОБА_2 переказує кошти ОСОБА_3 в сумі 56 000,00 грн. Для здійснення перерахунку коштів через мобільний застосунок «Приват24» необхідно ввести номер картки, після чого здійснюється ідентифікація особи, якій перераховуються дані кошти, а тільки потім платник підтверджує необхідність здійснення транзакції.
Вищенаведене є свідченням того, що ОСОБА_2 знайомий із ОСОБА_3 , між ними наявні правовідносини, в межах яких йому була надана така інформація.
Отже, не можна вважати, що кошти, які 05.12.2022 ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_3 згідно наданої АТ КБ «ПриватБанк» квитанції P24A566591033D11574 були списані без законних на те підстав.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
За правовою природою конструкція зобов'язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Про виникнення зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов'язань з повернення безпідставного збагачення.
Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Суд доходить до висновку, що перерахунок коштів ОСОБА_2 здійснювався не помилково, а свідомо, цілеспрямовано та виключно в силу відносин, які склалися у нього з ОСОБА_3 і такі відносини передбачали необхідність перерахунку коштів.
Набуття грошових коштів ОСОБА_3 є правомірним, оскільки здійснювалось на підставі договору оренди нежитлового приміщення №01 від 05 грудня 2022 року згідно з умовами, передбаченими ст. 3 договору про орендну плату за користування майном.
Частиною другою статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, як інакше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З огляду на вищезазначене, перераховані грошові кошти не підлягають поверненню. Тобто, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих 3% річних в розмірі 239,34 гривень та інфляційних втрат в розмірі 1125,10 гривень на підставі положень частини другої статті 625 ЦК України за період з 05 грудня 2022 року по 25 січня 2023 року.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Керуючись статтями 3-5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення помилково перерахованих грошових коштів - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
ОСОБА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
Акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Повний текст рішення виготовлений 19 квітня 2024 року.
Суддя: