Справа №530/801/25
"19" серпня 2025 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17 червня 2025 року з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області до Шишацького районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 28730 грн.
Заява обґрунтована тим, що 19.08.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір № 23188-08/2024 про надання фінансового кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору Товариство зобов'язується надати Клієнту кредит, а Клієнт зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти, за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Товариство належним чином виконало свій обов'язок щодо надання Клієнту кредиту, а Клієнт своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав і має заборгованість у загальному розмірі 28730 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11700 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 10530 грн. та заборгованості за неустойкою (штрафом) у розмірі 6500 грн.
23.12.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024.
Згідно з даним договором відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 23188-08/2024 від 19.08.2024, що був укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим, посилаючись на норми ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вищенаведеному розмірі та понесені ним судові витрати у справі. Крім того, разом з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості останнім заявлено клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», які становлять банківську таємницю.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано заявлені позивачем докази. Разом з тим, сторонам роз'яснено їх права, зокрема, право відповідача на відзив.
Витребувані судом документи були надані в розпорядження суду АТ КБ «ПриватБанк» лише 19.08.2025.
У відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128, п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений судом про справу з направленням йому за місцем реєстрації копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви.
У визначений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проведено судом без повідомлення сторін за наявними матеріалами позовної заяви.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.08.2024 після заповнення ОСОБА_1 відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» в мережі Інтернет (а.с.17-18), що станом на момент укладення договору був за адресою https://starfin.com.ua/, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» цього ж дня направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту № 23188-08/2024 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). Зазначений договір підписаний останнім 19.08.2024 о 21:32:52 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W2302.
Таким чином, 19.08.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір № 23188-08/2024 про надання фінансового кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями (а.с.22-29).
Відповідно до п.1.1.-1.2 Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 13000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 19.08.2024. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту16.12.2024.
Відповідно до п.1.4 Договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.
Клієнт має право до 17.09.2024 сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі __%. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов'язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів.
Згідно з п.1.6 Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 49xx - xxxx - 3284 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Згідно з п.5.3 Договору, у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу.
Нормою п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 13000 грн.
Так, із змісту листа надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за № 3426_250328153757 від 28.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 на банківську карту № НОМЕР_1 xx-xxxx-3284, яку він вказав в ІТС при оформленні договору (п.1.6), було перераховано 13000,00 грн. (а.с.37).
Крім того, 19.08.2025 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 17 червня 2025 року надійшла відповідь щодо рахунків, відкритих у банку на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у якій підтверджено факт відкриття рахунку на його ім'я та належність останньому карти НОМЕР_3 .
Відповідач користувався кредитними коштами, проте, всупереч умовам договору, свої зобов'язання з повернення кредиту не виконав належним чином.
23.12.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024 (а.с.38-42).
Відповідно до умов якого, Фактор передає грошові кошти в розпорядженняКлієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості).
Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами.
Відповідно до п.7.1 договору факторингу, Фактор сплачує Клієнту Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 3418567,77 грн. без ПДВ.
Пунктом 7.2 договору факторингу, Фактор здійснює оплату Клієнту суму фінансування шляхом перерахування коштів у розмірі, що вказані в п.7.1 цього Договору, на зазначений у реквізитах до цього Договору рахунок, протягом 3-х робочих днів з дати підписання Сторонами Договору.
У строк встановлений договором за відступлення права вимоги фактор (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») здійснив оплату клієнту (ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») в безготівковій формі на рахунок клієнта в загальній сумі 3418567,77 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 9471 від 23.12.2024 (а.с.45).
Згідно з даним договором відбулось відступлення прав вимоги за договором № 23188-08/2024 про надання фінансового кредиту від 19.08.2024, що був укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 .
Даний факт підтверджується реєстром боржників до вказаного договору факторингу, в якому під порядковим номером 973 перебуває боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір за № 23188-08/2024 (а.с.43).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Так, відповідно до розрахунку первісного кредитора за ОСОБА_1 станом на 23.12.2024 утворилась заборгованість в розмірі 28730 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11700 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 10530 грн. та заборгованості за неустойкою (штрафом) у розмірі 6500 грн. ( а.с.32-34).
За результатами дослідження та оцінки доказів у справі, суд вважає, що позивач отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в грошовому зобов'язанні, зазначені в кредитному договорі № 23188-08/2024 від 19.08.2024.
Доказів належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором відповідачем не надано.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач в частині надання кредиту відповідачу та стягнення з останнього процентів за надання кредиту, підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.
Так само відповідач не висловив й жодних заперечень щодо змісту позовних вимог, а також доказів якими вони обґрунтовуються.
Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення неустойки (штрафу).
Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме -19.08.2024.
Таким чином, суд вважає за необхідне заявлені вимоги позивача задовольнити частково та стягнути на його користь з відповідача заборгованість на загальну суму 22230 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11700 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 10530 грн.
У стягненні неустойки (штрафу) в розмірі 6500 грн. суд вважає за необхідне відмовити, оскільки нарахування та стягнення неустойки за невиконання кредитного зобов'язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.
Судові витрати у справі становлять 2422,40 грн. сплаченого позивачем судового збору.
В зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені судом на 77,37 % (22230х100/28730), суд на підставі ст. 141 ЦПК України стягує судовий збір з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1874,21 грн. (2422,4 х 77,37/100).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 141, 264-265, 268, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованість за кредитним договором № 23188-08/2024 від 19.08.2024 у загальному розмірі 22230 (двадцять дві тисячі двісті тридцять) грн. та судовий збір в розмірі 1874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 21 коп., а всього стягнути 24104 (двадцять чотири тисячі сто чотири) грн. 21 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.
Головуючий - суддя Д.С. Сиволап