Справа № 362/3398/25
Провадження № 2/362/2460/25
19 серпня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Мартинцової І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Жеребко Ю.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Васильківського міськрайонного суду Київської області та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мартинцовій І.О.
Ухвалою від 12.05.2025 року справу прийнято до провадження судді Мартинцової І.О. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18.03.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг. Підписанням оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501304429, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії відповідач запропонував банку укласти Угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінія, яка є невід'ємною часиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Банк прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди, у додатку № 1 до угоди сторони згодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту. Таким чином 18.03.2021 року між банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства було укладено кредитний договір з наступними умовами: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 100 000 грн., процентна ставка - 14,99% річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 24 місяців, дата повернення кредиту 18.03.2023 рік.
Як зазначає позивач, Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику кредиту. Однак, позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 26.02.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 107883,14 грн., з яких 57546,32 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 14336,82грн. - заборгованість по відсотках, 36000,00 грн. - заборгованість по комісії.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача всю вищевказану заборгованість, а також судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.
Сторони по справі в судове засідання не з'явились.
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що представник позивача просив проводити розгляд справи за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи (поштове повідомлення міститься в матеріалах справи), правом подачі відзиву не скористалась, заяв та клопотань до суду не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.
Отже, зважаючи на те, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи в судове засідання не з'явилась, правом подачі відзиву не скористалась, про причини неявки суд, не повідомила суд вважає за можливе вирішити справу без участі сторін за наявними матеріалами справи.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
З досліджених матеріалів справи судом достовірно встановлено, 18.03.2021 року між ОСОБА_2 як позичальником, та АТ «Альфа- Банк», як позикодавцем, шляхом підписання оферти відповідачем та акцепту позивачем на укладення угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та кредиту був укладений Кредитний договір №501304429.
Вказаним договором сторонами визначено та погоджено наступні його умови, зокрема: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 100 000 грн., процентна ставка - 14,99% річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 24 місяців, дата повернення кредиту 18.03.2023 рік.
Додатком №1 до угоди про надання кредиту визначено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг.
Згідно з відомостями меморіального ордеру № 135237929 від 18.03.2021 року, проведено успішну транзакцію на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 100000,00 грн., призначення платежу: перерахування коштів за кредитним договором № 501304429.
Факт отримання кредитних коштів та користування ними також підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача за період з 18.03.2021 року по 26.02.2025 року.
Разом з тим, з розрахунку станом на 25.02.2025 року встановлено, заборгованість відповідача за кредитним договором № 501304429 становить 107883,14 грн., з яких 57546,32 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 14336,82грн. - заборгованість по відсотках, 36000,00 грн. - заборгованість по комісії.
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 виклав правовий висновок, за яким банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже відомостями з виписки по особовому рахунку відповідача та вищевказаним меморіальним ордером належним чином підтверджено обставини видачі кредиту та його розмір.
16.02.2025 року позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про усунення порушень, однак остання залишилась без виконання.
Відповідно до ч. 1ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України,позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1ст. 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як вже встановлено під час розгляду справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 135237929 від 18.03.2021 року.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, а також зобов'язання щодо сплати відсотків, з огляду на що в нього утворилася заборгованість.
Крім того, судом достовірно встановлено, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним Договором № 501304429 від 18.03.2021 року, що є порушенням законних прав та інтересів Акціонерного товариства «СЕНС БАНК».
Заперечень та/або відзиву на позовну заяву відповідачем надано не було, так як не надано доказів, які спростовують наявність заборгованості відповідача перед позивачем та підтверджують належне виконання зобов'язань за кредитним договором.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів (тіла кредиту), а тому позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 57546,32 грн. підлягають задоволенню.
При цьому, судом встановлено, що позивачем було нараховано відповідачу суму заборгованості за відсотками в сумі 14336,82 грн. за період з 18.03.2021 року по 18.09.2023 року.
В силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.
Відповідно до умов кредитного Договору № 135237929 від 18.03.2021 року кредит надається строком на 24 місяці, тобто до 18.03.2023 року.
Інших додаткових угод щодо продовження строку кредитування матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому з 19.03.2023 позивач не мав правових підстав нараховувати передбачені договором проценти.
В зв'язку з цим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки лише за 24 місяці користування кредитом, які з розрахунку суду складають 10040,88 грн. (14336,82 грн. - 4295,93 грн. =10040,88 грн.).
В іншій частині позовних вимог про стягнення відсотків суд підстав для задоволення позову не вбачає.
Щодо вимог позивача про стягнення комісії в сумі 36 000 грн. суд звертає увагу на наступне.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено у наступній редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набранням чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено комісію за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
У цій справі суд встановив, що позивач та відповідач уклали Угоду у вигляді оферти і акцепту, згідно з якою банк надав їй кредит для споживчих потребу розмірі 100000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,99% річних.
Відповідно до пункту 1 Угоди, встановлено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту в сумі 1,8 % від суми кредиту.
Згідно з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг деталізовано, що комісія нараховується за розрахунково-касове обслуговування. При цьому загальний розмір плати за обслуговування кредиту визначений у розмірі 43200,00 грн., що значно перевищує загальний розмір процентів за користування кредитом. А тому, казані розміри плати за обслуговування кредиту, на думку суду, у порівнянні з розмірами процентів можна визнати не справедливими.
Зміст наведених пунктів договору свідчить про те, що банком, як кредитором, не конкретизований зміст та перелік послуг, за надання яких встановлюється можливість нарахування комісії.
Крім того, банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення кредитного договору № 135237929 від 18.03.2021 року.
Суд наголошує, що умови угод, їх укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Ураховуючи, що Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення п. 1 угоди (акцепту) про надання кредиту щодо встановлення плати за обслуговування кредиту (за розрахунково-касове обслуговування) у розмірі 1,8 % від суми кредиту щомісяця у кредитному договорі, укладеному між відповідачем та АТ «Альфа-Банк» є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Отже, наведений позивачем розрахунок заборгованості включає нарахування та списання банком сум, які не обумовлені умовами договору.
За таких обставин суд вважає, що оскільки, згідно з наданими банком випискою по рахунку та розрахунку заборгованості, у рахунок погашення боргу за нікчемною умовою кредитного договору (сплата комісій) відповідач сплатила 19800,00 грн., тому на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 37746,32 грн., виходячи з такого розрахунку: 57546,32 грн. (заборгованість за тілом) + 10040,88 грн. (заборгованість за відсотками) - 19800,00грн (сплачена комісія) = 47787,20 грн.
Крім того, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1073,01 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за договором № 135237929 від 18.03.2021 року в сумі 47787 (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати по сплату судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 01 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк»: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Мартинцова І.О.