Справа № 361/3029/23
Провадження № 1-кп/361/551/24
26.06.2025
26 червня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинувачених -адвоката ОСОБА_6 ,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120231111300000249 від 26.01.2023, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бровари Київської області, громадянки України, зареєстрованої АДРЕСА_1 , та проживаючої: АДРЕСА_2 , освіта середня, має трьох малолітніх дітей, заміжньої, тимчасово не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ст. 126-1, ст. 129, ч. 4 та 5 ст. 152, ч. 5 ст. 153, ч. 2 ст. 156, ст. 166 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Роздольне, Каховського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого: АДРЕСА_3 , та проживаючого: АДРЕСА_4 , освіта середня, неодруженого, утриманців не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 149, ч. 4 та 5 ст. 152, ч. 5 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України,
Броварським міськрайонним судом Київської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ст. 126-1, ст. 129, ч. 4 та 5 ст. 152, ч. 5 ст. 153, ч. 2 ст. 156, ст. 166 КК України, а також ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 149, ч. 4 та 5 ст. 152, ч. 5 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України, в рамках якого обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від суду), так як обвинувачені усвідомлюють міру покарання, яка їм загрожує - від 10 до 15 років позбавлення волі, що може спонукати їх переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик впливу на свідків та потерпілих зважаючи на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали зі свідками в одному населеному пункті, володіють даними щодо місця їх проживання, іншими контактними даними, тому, перебуваючи на волі обвинувачені матимуть можливість незаконно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від наданих показань; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом неприбуття на виклики до суду, що може позбавити суд можливості забезпечити розгляд даного кримінального провадження в розумні строки, в зв'язку з чим порушуватимуться права інших учасників; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки зібрані в ході досудового розслідування докази дають достатні підстави вважати їх поведінку антисоціальною, схильною до систематичного порушення етичних норм, правил поведінки, що склалися в суспільстві. Посилаючись на те, що застосування до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, так як ні домашній арешт, ні застава, ні особисте зобов'язання не здатні забезпечити виконання обвинуваченими їх процесуальних обов'язків з огляду на високий ступінь ризику переховування від суду та незаконного впливу на свідків та, особливо, на малолітніх потерпілих, а також запобігти вказаним ризикам, тому прокурор просить заявлені клопотання задовольнити.
Представник малолітніх потерпілих адвокат ОСОБА_7 підтримує клопотання прокурора, зазначила, що вказані прокурором ризики не перестали існувати. Зауважив, що обвинувачений ОСОБА_5 може втікти на окуповану територію, оскільки він є уродженцем с. Роздольне, Каховського району Херсонської області, а обвинувачена ОСОБА_4 не позбавлена відносно потерпілих дітей батьківських прав, тому зможе намагатись вплинути на них з метою зміни ними показань.
Захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, оскільки заявлені ризики є надуманими, зазначив, що обвинувачені тривалий час перебувають під вартою просить замінити обвинуваченим запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Також до суду надійшли заперечення захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 , в яких захисник зазначив, що жоден із інкримінованих ОСОБА_4 злочинів не підтверджується, заявлені прокурором ризики необґрунтовані, а невизнання обвинуваченою своєї вини не є підставою для тримання її під вартою. Підозра обвинуваченої в інкримінованих їй злочинів є сфабрикованою для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому заперечив проти задоволення заявленого клопотання, просить застосувати більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачені підтримали захисників.
Заслухавши доводи сторін, враховуючи наявні у суду матеріали, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов'язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 30.04.2025 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 днів по 28.06.2025 включно, однак враховуючи стадію судового розгляду, складність справи та об'єм обвинувачення, зміни складу суду, розгляд справи з об'єктивних причин не буде завершено до спливу строку дії запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п.п. 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Судом встановлено, що на даний час ризики, які існували на початку судового розгляду даного кримінального провадження, не зменшилися та продовжують існувати на даний час, оскільки наявні у матеріалах кримінального провадження докази та обставини дають достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на малолітніх потерпілих та їх законного представника, свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилання захисників на відсутність доказів того, що існують заявлені прокурором ризики, оскільки вони є припущеннями, є недоречним, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому. На цьому етапі для продовження особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою достатньо наявність доказів того, що існують ризики можливої протиправної поведінки обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює всі обставини у їх сукупності, у тому числі зазначені в обвинувальному акті дані про особу обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Водночас судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судима, заміжня, має трьох малолітніх дітей, які визнані потерпілими в даному кримінальному провадженні, не працевлаштована, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів відносно своїх малолітніх дітей.
ОСОБА_5 також не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, зареєстроване місце проживання останнього знаходиться на тимчасово окупованій території, відсутні будь-які докази щодо прив'язки його до якоїсь адреси на території Броварського району Київської області.
Посилання сторони захисту на тривалий час перебування обвинувачених під вартою суд враховує, однак зазначає, що тримання обвинувачених під вартою такий період обумовлюється об'єктивними чинниками, такими як складністю кримінального провадження (інкриміновані кримінальні правопорушення відносяться до категорії в тому числі тяжких та особливо тяжких злочинів), обсягом дослідження доказів та відповідною процесуальною поведінкою учасників провадження, необхідністю допиту свідків.
Прокурором доведено існування ризику переховування від суду обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки вони обидва обвинувачуються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, в тому числі умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, отже суд має ґрунтовні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання їх судом винними, можуть переховуватись від суду, намагаючись таким чином уникнути кримінальної відповідальності, ускладнивши тим самим здійснення правосуддя, враховуючи при цьому відсутність відомостей про наявність стійких соціальних зв'язків, які б утримували останніх від спроби втечі, що вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 4 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду та перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неприбуття в судові засідання, що може призвести до недотримання розумних строків розгляду справи та порушуватимуться права інших учасників, в першу чергу малолітніх потерпілих.
Судом береться до уваги, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та який діє до теперішнього часу, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть виїхати за кордон України або покинути контрольовану територію України незаконним шляхом в напрямку російської федерації чи на тимчасово окуповану територію України, унеможлививши таким чином розгляд кримінального провадження.
При оцінці ризику впливу на свідків по кримінальному провадженні суд враховує, що на даний час потерпілі та свідки події кримінального правопорушення безпосередньо судом в судовому засіданні не допитані, отже обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть незаконно впливати на них як шляхом вмовлянь так і шляхом погроз застосування насильства з метою зміни ними своїх показів в суді з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому існує та не зменшився ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме чинити вплив на потерпілих та свідків.
З урахуванням викладених в обвинувальному акті обставин скоєння кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме те, що останні обвинувачуються в скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та недоторканості трьох малолітніх дітей протягом тривалого часу особливо жорстоких, аморальних протиправних дій, які вимагають значного рівня кримінальної рішучості і ставлять під загрозу здоров'я малолітніх потерпілих. Зазначене породжує обґрунтовані ризики, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи не під вартою, здатні повторити такі ж кримінальні дії, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд, відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону, розглянув й інші заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не пов'язані з триманням під вартою, які передбачені ст. 176 КПК України, зокрема домашній арешт, на якому наполягає сторона захисту, однак, вважає, що умови домашнього арешту, який по суті є «не суворою» формою ізоляції обвинувачених, не запобігають можливості їх вільного спілкування як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з свідками, потерпілими, з цих підстав домашній арешт не зможе ефективно запобігти наявним ризикам, а враховуючи наведені обставини, прокурором в судовому засіданні обґрунтовано доведено, що забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених не зможе забезпечити жоден із більш м'яких запобіжних заходів.
Водночас суд наголошує, що вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а щодо доводів сторони захисту про невинуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, суд наголошує, що оцінка всіх доказів, що стосуються наявності або відсутності вини обох обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, судом буде надаватися у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку, та на теперішній час суд не ухвалює рішення, що стосується доведеності або недоведеності вини обвинувачених, а лише розглядає заявлене стороною обвинувачення клопотання.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, судом не встановлено.
З наведеного, підстави для продовження запобіжного заходу тримання під вартою не відпали, водночас підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м'який судом не встановлено, а тому клопотання прокурора слід задовольнити.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, під час постановлення ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197-199, 331, 371, 372 376, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, до 24.08.2025 включно.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 діб, до 24.08.2025 включно.
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про заміну обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала суду підлягає до негайного виконання і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено о 14 год. 30 хв. 30 червня 2025 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.
Суддя ОСОБА_1