Справа №359/2228/25
Провадження №2/359/2036/2025
14 серпня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
В лютому 2025 року ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 2 червня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ОСОБА_1 договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983, за яким ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень строком на 30 днів, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 1,90% в день. ТОВ «Лінеура Україна» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 гривень. Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виник борг за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року в розмірі 32740 гривень 00 копійок, що складається з боргу за основною сумою кредиту в розмірі 10000 гривень 00 копійок, боргу за процентами в розмірі 22740 гривень 00 копійок. 24 грудня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» уклали договір факторингу №02-24122021, за умовами якого до ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року в розмірі 32740 гривень 00 копійок. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за означеним кредитним договором. Тому «ФК Кеш Ту Гоу» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року в розмірі 32740 гривень 00 копійок.
2. Інформація про рух цивільної справи.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2025 року (а.с.69) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим «ФК Кеш Ту Гоу», була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 13 березня 2025 року (а.с.74) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача Пархомчук С.В. просив здійснити розгляд цивільної справи за його відсутності (а.с.110).
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Представник відповідача ОСОБА_2 подала відзив (а.с.94-99), в якому визнала позов частково та просила стягнути з ї довірителя борг за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року в розмірі 15700 гривень 00 копійок: борг за тілом кредиту в розмірі 10000 гривень та борг за процентами в розмірі 5700 гривень. Однак позивач не мав права нараховувати проценти на тіло кредитів поза межі строку кредитування, а саме з 2 липня 2021 року. Крім того, розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним з обсягом робіт адвоката та складністю справи.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
2 червня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ОСОБА_1 договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 (а.с.18-30), за яким ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень строком на 30 днів, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 1,90% в день. ТОВ «Лінеура Україна» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 гривень, що підтверджується листом (а.с.46).
Спірні правовідносини регулюються главою 48 «Виконання зобов'язання» розділу І «Загальні положення про зобов'язання», а також главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» та главою 73 «Факторинг» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином з дотриманням умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - з дотриманням звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає чи зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконував грошові зобов'язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року, у нього виник борг в розмірі 32740 гривень 00 копійок, що складається з боргу за основною сумою кредиту в розмірі 10000 гривень 00 копійок, боргу за процентами в розмірі 22740 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.113-116). Суд критично оцінює посилання представника відповідача ОСОБА_2 щодо закінчення строку дії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року, оскільки згідно з п.1.9 договору стандартна процентна ставка в розмірі 1,90% в день застосовується у межах строку кредиту (до 2 липня 2021 року) та в межах нового строку, якщо відбулась автопролонгація відповідно до п.4.2 договору. Згідно з п.4.2 та п. 4.2.5 договору якщо у клієнта наявна заборгованість, застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту, при цьому загальна кількість днів автопролонгацій не може бути більше за 120 календарних днів. В такому випадку ТОВ «Лінеура Україна» правильно обраховано проценти за користування ОСОБА_1 кредитними коштами. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на день ухвалення рішення суду відповідач хоча б частково повернув означений борг.
24 грудня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» уклали договір факторингу №02-24122021 (а.с.40-45), за умовами якого до ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року в розмірі 32740 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с.33). Аналіз цих письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» у встановленому порядку набуло прав та обов'язків кредитодавця за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року, укладеного відповідачем з ТОВ «Лінеура Україна».
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути борг за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року в розмірі 32740 гривень 00 копійок.
6. Розподіл судових витрат.
а. щодо судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» сплатило судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок. Ця обставина підтверджується платіжною інструкцією (а.с.55). Пред'явлений позов задоволений повністю.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок.
б. щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. В іншій постанові від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19 Верховний Суд наголосив на тому, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents проти Латвії» (заява №58442/00) зазначено, що суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» надало суду: договір про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, укладеного між позивачем та адвокатом Пархомчуком С.В. (а.с.35-38), додаткову угоду до договору від 27 грудня 2024 року (а.с.39), акт про отримання правової допомоги від 20 травня 2025 року (а.с.125), платіжну інструкцію (а.с.131) зі змісту яких вбачається, що адвокат Пархомчук С.В. надав позивачу такі послуги: усна консультація, складення позовної заяви, складення інших заяв, канцелярські витрати на виготовлення копій загальною вартістю 10500 гривень 00 копійок. Враховуючи обсяг процесуальних заходів, вжитих адвокатом Пархомчуком С.В., складність справи з урахуванням предмета доказування, а також дотримуючись критеріїв дійсності, необхідності, співмірності та розумності, з урахуванням заперечень представника відповідача Мартинюк М.Р. щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір таких витрат до 5000 гривень 00 копійок.
Керуючись п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» борг за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1986983 від 2 червня 2021 року в розмірі 32740 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.
Повний текст рішення суду складений 19 серпня 2025 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О.Ю. Семенюта