Справа № 357/5757/25
Провадження № 2/357/3335/25
( ЗАОЧНЕ )
08 серпня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Примак А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (скорочено ТОВ «ФК «ЕЙС»), в особі представника Полякова Олексія Володимировичазвернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, місто Київ, 02090) заборгованість за кредитним договором № 146749 від 17.07.2024 у розмірі 14116,62, яка складається з 8000,00 грн заборгованості за тілом, 5615,62 грн заборгованості за відсотками, та комісія 501,00 грн.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 17.07.2024 між ТОВ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 146749 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 8000,00 грн в наступному порядку: у розмірі 6000,00 грн на картку позичальника № НОМЕР_2 , у розмірі 2000,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 25% від суми кредиту. Товариство виконало умови договору та перерахувало відповідачу кошти в сумі 6000,00 грн на його банківську картку № НОМЕР_3 хх-хххх-8665. 10.10.2024 ТОВ «КРЕДІПЛЮС» відступило право вимоги за Договором № 146749 від 17.07.2024 ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договору факторингу № 10102024. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЕЙС», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 14116,62 грн та судові витрати у справі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та відзив не надав.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
В квітні 2025 року справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 надійшла у провадження судді Рижко Г.О.
21.05.2025 з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 22.05.2025 було прийнято до свого провадження цивільну справу № 357/5757/25; відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 03.07.2025 на 09:30 год. Клопотання про витребування доказів задоволено. Витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 платіжна картка 4149-49ХХ-ХХХХ-8665 чи будь-яка інша, інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок відповідача за період з 17.07.2024-22.07.2024 у сумі 6000,00 грн, чи був/є номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером, у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок у сумі 6000,00 грн за період з 17.07.2024-22.07.2024 надати первинні документи бухгалтерського обліку.
16.06.2025 від АТ КБ «Приватбанк» надійшла запитувана інформація.
03.07.2025 в зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини неявки розгляд справи відкладено на 08.08.2025 на 09:30.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Крім того, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України та шляхом направлення відповідного повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону НОМЕР_5 , статус повідомлення «Доставлено» 03.07.2025 12:51:00.
Згідно з довідкою ф. 20 АТ «УКРПОШТА» судова кореспонденція не вручена адресату та повернута відправнику з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Враховуючи вищевикладене, суд постановив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.07.2024 між ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 146749. Згідно п. 2.2.1 Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000,00 грн в наступному порядку: у розмірі 6000,00 грн на картку позичальника № НОМЕР_2 , у розмірі 2000,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Тип кредиту - кредит. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 460,00% річних (п. 2.3 договору). Комісія за надання кредиту складає 2000,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту (п. 2.5 договору). Строк кредитування складає 84 дні з 17.07.2024 по 09.10.2024 (п. 2.6 договору). Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні (п. 2.6.1 договору). Денна процентна ставка складає 1,1342% на день (п. 2.7.1 Договору) (а.с. 21-28).
Матеріали справи також містять договір про споживчий кредит (публічну частину) в редакції від 01.07.2024, який разом із індивідуальною частиною договору складають договір про споживчий кредит (а.с. 29-40).
Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с. 41-44).
До вказаного Договору позивачем додано Правила надання коштів у кредит ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» (в редакції від 26.06.2024), в якому визначено перелік та опис видів фінансових послуг, порядок надання кредитодавцем фінансових послуг, строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг, а також регулюють інші питання, вказані в цих Правилах (а.с. 48-69).
Факт отримання та користування кредитними коштами відповідачем, підтверджується карткою обліку виконання договору № 146749, відповідно до якого ОСОБА_1 17.07.2024 було надано кредит в розмірі 8000,00 грн, Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитом, у відповідача наявна заборгованість за Договором № 146749, яка становить 14116,62 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 5615,62 грн - сума прострочених платежів по процентах, 501,00 - сума заборгованості по комісіям (а.с. 76-79).
Крім того, факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 6000,00 грн підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк», з якої вбачається, що на ім'я відповідача емітовано карту № НОМЕР_6 , фінансовий номер телефону НОМЕР_5 та випискою по рахунку за період з 17.07.2024 по 22.07.2024 (а.с. 134-135).
10.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 10102024, відповідно до якого ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» передає ТОВ «ЕЙС» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 81-90).
Відповідно до витягу з Додатку № 1 До договору факторингу № 10102024 Реєстру прав вимог № 3 від 09.12.2024 до Договору факторингу та акту приймання передачі реєстру № 3 від 09.12.2024, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14116,62 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 5615,62 грн - заборгованість за відсотками, 501,00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 91-94).
Відповідно до платіжної інструкції № 5179 від 12.12.2024 ТОВ «ФК «ЕЙС» на користь ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» здійснила плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 10102024 від 10.10.2024 в сумі 656643,63 грн (а.с. 95).
Згідно з наданим ТОВ «ФК «ЕЙС» розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 становить 14116,62 грн, з яких: 8000,00 грн - прострочене тіло кредиту, 5615,62 грн - прострочені відсотки, 501,00 - прострочена комісія (а.с. 80).
На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв'язку з укладенням 17.07.2024 Кредитного договору № 146749. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 6000,00 грн строком на 84 дні зі сплатою одноразово комісії у розмірі 25% від суми кредиту, що складає: 2000,00 грн, а всього 8000,00 грн. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнананою з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами та комісію. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Суми, які підлягають стягненню, відповідають умовам Договору та строку його дії. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФК «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 (а.с. 96-99), Додатковою угодою № 5 до Договору від 04.02.2025 (а.с. 100-102), Актом прийому - передачі наданих послуг від 04.02.2025 (а.с. 103), ордером серії АА № 1539888 на надання правничої допомоги від 04.02.2025 (а.с. 73).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
Відповідач доводів щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявив.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 146749 від 17.07.2024 у розмірі 14116,62 грн (чотирнадцять тисяч сто шістнадцять гривень 62 копійки), яка складається з: 8000,00 грн заборгованості за тілом, 5615,62 грн заборгованості за відсотками, 501,00 грн заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2025.
Суддя Г. О. Рижко