вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київської області, 07541
Номер провадження 2-н/356/209/25
Справа № 356/754/25
19.08.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, боржник: ОСОБА_2 ,
До Березанського міського суду Київської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
В силу приписів ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Так, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу визначені ст. 163 ЦПК України.
Зокрема, згідно з п. 4-5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 5 статті 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
У заяві про видачу судового наказу заявник вказала, що проживає разом з дитиною, окремо від боржника, однак, на підтвердження цього на надає докази, які підтверджують, що дитина проживає разом з нею.
З аналізу положень ч. 3 ст. 181, ч. 5 ст. 183 СК України вбачається, що право на звернення до суду із заявою в порядку наказного провадження про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дитина, та на утриманні якого вона знаходиться.
Отже, факт/обставина щодо того, з ким проживає дитина має значення для вирішення справи даної категорії, з огляду на те, що від її встановлення безпосередньо залежить наявність підстави для звернення особи до суду із відповідною заявою, відтак, ця обставина має бути обов'язково доведена заявником.
До заяви не додано доказів на підтвердження факту проживання дитини разом із заявником (довідка про склад сім'ї, акт обстеження житлово-побутових умов з метою встановлення фактичного проживання осіб тощо), та не наведено доказів, які цей факт підтверджують, окрім довідки про зареєстроване місця проживання заявниці.
Як передбачено ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Тобто, з наявної у заяві про видачу судового наказу інформації та з доданих до неї документів, суду не видається можливим встановити у безспірному порядку, що дитина проживає саме з матір'ю, і перебуває лише на її утриманні.
Суд, розглядаючи заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину позбавлений можливості з'ясувати вищевикладені обставини, так як у відповідності до ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, та переконатися, що спір між вказаними особами дійсно відсутній.
В силу приписів п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відтак, зважаючи на те, що відсутні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, приходжу до висновку про наявність правових підстав для відмови у видачі судового наказу.
Положеннями ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
З огляду на викладене вище, керуючись ст. 19, 160-161, 163, 164-166 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, боржник: ОСОБА_2
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .
СуддяТ. В. Дудар