провадження № 3/294/2289/25
справа № 294/1000/25
18 серпня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Рукас М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , громадянина України, за ст. 173 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №037245 від 07.06.2025 року, 07.06.2025 року близько 22 год. 00 хв. в м. Чуднів, по вул. Героїв Майдану 219 гр. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав в плече, чим порушив чинне законодавство відносно гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
У діях правопорушника є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В судове засідання, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки, яку він особисто отримав 29.07.2025 р. Про причини неявки у судове засідання ОСОБА_1 не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, у тому числі про відкладення судового розгляду, від нього не надходило.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії" (AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
У зв'язку з тим, що судом вживалися всі можливі заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідивши наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією ст. 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені дії.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №037245 від 07.06.2025 року, складений у присутності ОСОБА_1 та особисто ним підписаний, зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому, не виявлено;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яких вбачається, що 07.06.2025 р. в АДРЕСА_2 відбулася конфліктна ситуація із гр. ОСОБА_2 , в ході якої ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхнув у плече.
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких вбачається, що 07.06.2025 р. близько 22 год. 00 хв. стався конфлікт з ОСОБА_1 в ході якого останній ображав словами нецензурної лайки та штовхнув в плече ОСОБА_2 .
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 які виразилися у вчиненні дрібного хуліганства, правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП та провина у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеною.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
На підставі викладеного приходжу до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення ним адміністративного правопорушення, що посягає на громадський порядок та застосування відносно нього адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення буде необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_3 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, ст. ст. 33-35, ст. 40-1, ст. ст. 173, 245, 251, 252, 255, 256, 283, 285, 289, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Максим РУКАС