Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/528/25
"19" серпня 2025 р. селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження №12025060500000183 від 23 травня 2025 рокупо обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128, ч.2 ст.345 КК України,
14.08.2025 до Народицького районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025060500000183 від 23 травня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128, ч.2 ст.345 КК України.
Ухвалою суду від 14.08.2025 по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 до початку підготовчого судового засідання подав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, посилаючись на те, що у змісті обвинувального акту не зазначено відомостей, передбачених пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України, нем вказано всіх обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого. Також, слідчим обвинуваченому не надано доступ до всіх матеріалів справи та не надано останньому копії обвинувального акту в присутності захисника.
Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_7 вимоги клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_4 вимоги клопотання захисника про повернення обвинувального акту підтримав.
Прокурор щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 щодо клопотання захисника ОСОБА_7 покладались на погляд суду.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов такого висновку.
За змістом пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не встановлено. Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже повернення обвинувального акту прокурору передбачає не суто формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Із обвинувального акту щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що він містить усі відомості, передбачені статтею 291 КПК України, та у ньому зазначено всі обставини, які прокурор вважав встановленими.
Не надання обвинуваченому для ознайомлення всіх матеріалів справи не є підставою повернення обвинувального акту прокурору.
Крім того, у матеріалах справи є підтвердження вручення слідчим обвинуваченому ОСОБА_4 копії обвинувального акту в присутності двох свідків.
Водночас, наведені стороною захисту підстави для повернення обвинувального акту суд не вважає достатніми для прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору, порушень вимог КПК України, які б унеможливили призначення до судового розгляду, не встановлено, а отже в задоволенні клопотання про його повернення слід відмовити.
Прокурор, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Потерпілі в заявах не заперечували щодо призначення кримінального провадженення до судового розгляду.
Заслухавши прокурора, обвинувачених, захисників, вивчивши обвинувальний акт та інші матеріали, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Дане кримінальне провадження підсудне Народицькому районному суду Житомирської області.
Таким чином є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Крім того, 23.05.2025 ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із строком дії до 21.07.2025.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 21 липня 2025 року, щодо ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 23.08.2025.
Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження є необхідність продовження запобіжного заходу, оскільки заявлені раніше ризики, а саме, що обвинувачений перед загрозою покарання може переховуватися від суду, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, не зменшилися та виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, зазначених у клопотанні.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, мотивуючи це тим, що ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення не існує. Також звернули увагу суду, що обвинувачений приймав участь у захисті Батьківщини, має проблеми зі здоров'ям, що є підставою для обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Потерпілі в заявах не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 2 статті 345 КК України,
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно пунктів 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Обмірковуючи правомірність та обґрунтованість клопотання прокурора, суд зважає на особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем …., його вік, стан здоров'я, слабкість соціальних зв'язків, відсутність на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб, характеристику за місцем проживання, а також те, що за вчинення інкримінованого йому злочину законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ризики, які передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни та які були враховані при обрані запобіжного заходу та його продовженні, зменшились, а також враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочався, потерпілі та свідки не допитувались та з огляду на доведення прокурором наявності обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для продовження ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, тяжкого стану здоров'я, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на теперішній час не встановлено.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд звертає увагу на твердження захисника та обвинуваченого ОСОБА_4 щодо того, що обвинувачений приймав участь у захисті Батьківщини, має постійне місце проживання, має проблеми зі здоров'ям, але вважає, що на даний час ці обставини не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які б у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання. Крім того, суду не надано жодних доказів щодо неможливості утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора за станом його здоров'я.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177,178,183,194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, з метою виконання процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою слід продовжити на 60 днів до 18.10.2025 включно.
Суд вважає за доцільне не обирати заставу обвинуваченому, як те передбачено ч.4 ст.183 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який вчинено із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Крім того, ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 23.05.2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21 липня 2025 року, яка ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23.06.2025 року скасована та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 21.07.2025 року включно.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 21 липня 2025 року, щодо ОСОБА_5 продовжено строк цілодобового домашнього арешту до 23.08.2025.
Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, а саме: прибувати до суду, що здійснює судовий розгляд за першим викликом; повідомляти, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Клопотання мотивоване тим, що на даний час існуютьризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились. Враховуючи, що підстави за яких судом раніше було обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на даний час не відпали, зважаючи на наявність ризиків, прокурор просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримали з підстав викладених у ньому.
Обвинувачений та його захисник щодо задоволення клопотання заперечували. Захисник просить застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, посилаючись на те, що ОСОБА_8 є учасником антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті суверенітету та територіальної цілісності України у період, в результаті чого має ряд захворювань та періодично проходить лікування, є особою з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи, проживає із своєю співмешканкою ОСОБА_9 , яка декілька днів тому народила дитину, батьком якої є ОСОБА_5 та в даний час перебуває у лікарні. Крім того, останній має на своєму утриманні також і неповнолітню дочку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 . По місцю, проживання характеризується посередньо, допомагає у зборі допомоги ЗСУ у місцевій церкві. Також наразі має направлення на лікування в умовах стаціонару «Обласного медичного спеціалізованого центру», а тому є всі підстави змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на більш м'який, а саме нічний домашній арешт. Також, захисник звернув увагу суду, що за час перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом, ним не було вчинено жодних порушень.
Потерпілі в заявах не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та за яке передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ст.177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення), а оскільки за час перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом, ним не було вчинено порушень, які призвели до виникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, тому суд вважає за можливе застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 181, 199 КПК України, враховуючи також особу обвинуваченого, ризики, які на думку суду на даний час зменшились, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується та покарання, яке передбачене санкцією статті за якою ОСОБА_5 обвинувачується, його сімейні обставини, зокрема перебування на утриманні малолітньої дитини, а також народження ще однієї дитини, потреба у лікуванні, так як є інвалідом 3 групи внаслідок поранення, одержаного під час захисту Батьківщини, суд приходить до висновку, що останньому слід замінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, в зв'язку з чим суд задовольняє прокурора частково.
Крім того, згідно частини 1 статті 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Досудова доповідь за правилами частини другої цієї статті складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину, нижня межа санкції статі якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, а також те, що під час підготовчого судового засідання не встановлено випадків, передбачених частиною 4 статті 314-1 КПК України, коли досудова доповідь не складається, суд вважає, що складання органом пробації досудової доповіді у даному кримінальному провадженні буде відповідати інтересам обвинувачених.
Керуючись статтями 174,177,178, 181, 184, 194, 201, 291, 314-317 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128, ч.2 ст.345 КК України, відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128, ч.2 ст.345 КК України, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Народицького районного суду Житомирської області за адресою: смт Народичі, вул. Житомирська, 214 Житомирської області на 25 серпня 2025 року на 12 годину 00 хвилин.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тривалістю 60 днів, до 18 жовтня 2025 року.
Ухвала суду в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, закінчує свою дію о 15 годині 30 хвилин 18 жовтня 2025 року.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів задовольнити частково.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з 22:00год. до 06:00год. наступного дня, з покладенням на нього наступних обов'язків:
- прибувати до суду, що здійснює судовий розгляд у даному кримінальному провадженні за кожною вимогою;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонити спілкуватися з потерпілими, свідками, іншими особами у кримінальному провадженні;
- не залишати місце постійного проживання житловий будинок по АДРЕСА_1 з 22:00 год. до 06:00 год. ранку наступного дня.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю, про що оголосити йому під розписку.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 .
Доручити Коростенському районному відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області у строк до 10 вересня 2025 року скласти досудову доповідь щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Душанбе Таджикістан, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Малин Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, за участю прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих.
Про час розгляду провадження повідомити прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: