Справа № 156/881/25
Провадження № 3/156/627/25
18 серпня 2025 року Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бєлоусов А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, не є працевлаштованим, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутні,
1.Опис обставин, установлених під час розгляду справи, щодо суті адміністративного правопорушення, котре ставиться в вину особі
1.1.Згідно з матеріалами про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, «…06.05.2025 о 01 год 08 хв у сел. Іваничі по вул. Будівельній водій гр. ОСОБА_1 керував тз БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавлений права керування такими тз чим порушив п.2.1. а. ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ…».
1.2.У такому діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу Національної поліції вбачають порушення вимог п. 2.1. а). Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), таке діяння кваліфіковане за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
2.Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
2.1.Судом вжиті заходи щодо сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Судові повістки про виклик ОСОБА_1 повернуті до суду відділенням «Іваничі 3» АТ «Укрпошта» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також було здійснено виклик ОСОБА_1 до суду шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті «Судова влада України».
2.2.Для участі в судовому розгляді справи ОСОБА_1 не прибув, про наявність поважних для цього причин суд не повідомив, будь-які заяви (клопотання) від нього до суду не надходили.
2.3.Нормами ст. 268 КУпАП встановлений перелік процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Водночас така особа зобов'язана добросовісно користуватись наданими процесуальними правами, в тому числі правом на особисту участь в судовому засіданні.
2.4.На необхідності добросовісного користування процесуальними правами неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
2.5.Зокрема, у рішенні Суду від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п.41, йдеться про те, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
2.6.Учасник судової справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Компанія «Уніон Аліментарія Сандерс С.А.» проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989, серія А, № 157, п. 35).
2.7.Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
2.8.Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
2.9.Оскільки ОСОБА_1 , незважаючи на належну його поінформованість про наявність в провадженні суду справи, котра стосується його особисто, не прибув для участі в судовому засіданні, не повідомляв про наявність поважних причин для цього, від нього до суду не надходили заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення розгляду справи, суддя вважає за можливе здійснити подальший розгляд справи № 156/881/25 без участі цієї особи.
3.Досліджені під час судового розгляду справи докази
3.1.Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
3.2.Як докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.5 ст. 126 КУпАП, службовими особами територіального органу Національної поліції були надані до суду:
1)протокол про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 серії ЕПР1 № 321651, складений поліцейським Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Кузьмичем І.О. щодо ОСОБА_1 , правова кваліфікація діяння - ч.5 ст. 126 КУпАП (а. с. 1) та копія такого протоколу (а.с.2);
2)витяг з бази даних «Адмінпрактика» МВС України, згідно з яким ОСОБА_1 було раніше притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова поліцейського ГРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Кошелюка Р.В. від 17.02.2025 серії ЕНА № 4093360), до порушника застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. (а. с. 3);
3)довідка поліцейського СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Кузьмича І.О. (дата складення документа не вказана), згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 05.02.2020 (категорії «В»); транспортний засіб з днз НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 протягом року притягався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, долучити копію постанови не є можливим, оскільки вона направлено до органу державної виконавчої служби за № 49504 від 01.04.2025 (а. с. 4).
4)супровідний лист від 18.07.2025 № 108356-2025 заст. начальника ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області В. Мельничука про направлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення для розгляду до Іваничівського районного суду Волинської області (а. с. 5).
3.3.Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції до суду не надано.
4.Оцінка судді
4.1.Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дійшов таких висновків.
4.2.Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
4.3.За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
4.4.Норми ч.5 ст. 126 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою тієї самої статті, тобто за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
4.5.Саме у такій формі може бути виражена об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП. Об'єктом згаданого правопорушення є суспільні відносини, що склались у сфері дотримання правил безпеки на транспорті.
4.6.За загальним правилом, суб'єктом вчинення правопорушення, кваліфікованого за ч.5 ст. 126 КУпАП, може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку на момент вчинення протиправного діяння. Суб'єктивна сторона такого діяння характеризується виною у формі умислу.
4.7.Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).
4.8.Нормами ст. 62 Конституції України визначено основоположні засади презумпції невинуватості. Зокрема, обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення; всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
4.9.Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.10.Нормами п.2 ст. 6 згаданої Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
4.11.Тлумачення поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Європейського суду з прав людини відрізняється своєю «автономністю». Суд сприймає кримінальне обвинувачення як універсальне поняття, яке є наслідком будь-яких діянь протиправного характеру незалежно від ступеню їх суспільної небезпечності.
4.12.«Обвинувачення» відповідно до положень ст. 6 п.1 згаданої Конвенції може бути визначено як «офіційне повідомлення, надане особі уповноваженими представниками влади, в підтвердження того, що вона вчинила злочин», визначення, яке відповідає критерію, що «ситуація (підозрюваного) суттєво погіршилась» (рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заява № 66561/01, п.70).
4.13.Також Суд у рішенні від 06.09.2005 у справі «Салов проти України», заява № 65518/01, п.65, зазначив, що поняття «обвинувачення» має «автономне» значення; воно повинно розумітися в сенсі Конвенції, а не лише в контексті його значення в національному праві. Таким чином, воно може визначатися як «офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади, в якому стверджується, що особа вчинила кримінальний злочин», визначення, яке також відповідає поняттю «впливу важливих наслідків для стану підозрюваного».
4.14.У рішенні у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17.01.1970, заява № 2689/65, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що в п.1 ст. 6 згаданої Конвенції вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером.
4.15.Суттєвою ознакою застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є те, що Європейський суд з прав людини не пов'язує термін «обвинувачення» із власне обвинувальним висновком, що складається органами слідства по закінченню досудового розслідування. Для визначення кримінального характеру того чи іншого обвинувачення Суд застосовує три послідовні критерії (критерій національного права, критерій адресатів, критерій форми і тяжкості правових наслідків).
4.16.Ураховуючи, що національним законодавством України (ч.5 ст. 126 КУпАП) повторне керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, розглядається як делікт, вказана норма поширює свою дію на невизначене коло осіб, тягне за собою застосування до винних осіб значної суми штрафу, тривале позбавлення особи спеціального права, оплатне вилучення транспортного засобу, суддя у цьому випадку оцінює процедуру складання службовими особами територіального органу Національної поліції щодо ОСОБА_1 матеріалів у справі про адміністративне правопорушення як таку, що підпадає під дію ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.17.З огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 серії ЕПР1 № 321651, складеного щодо ОСОБА_1 , службові особи територіального органу Національної поліції повинні довести той факт, що ОСОБА_1 був раніше позбавлений права керування транспортними засобами, однак повторно керував автомобілем.
4.18.Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 у цій справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у судді.
4.19.Відеозаписи з бодікамер співробітників поліції, на котрі мала би бути здійснена фіксація події можливого правопорушення та процедури складення матеріалів у справі про адміністративні правопорушення, службовими особами територіального органу Національної поліції надані не були.
4.20.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) з-поміж іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
4.21.Також у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.22.Отже, за відсутності клопотань учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення суддя не здійснював відшукання додаткових доказів на підтвердження або спростування винуватості ОСОБА_1 ..
4.23.Загалом, додані співробітниками поліції до протоколу письмові матеріали підтверджують попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, але не доводять факту повторного керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відтак, матеріали справи не містять доказу самого руху автомобіля та керування ним саме ОСОБА_1 , а не іншою особою.
4.24.Варто зауважити, що відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП настає для особи, котра повторно керує транспортним засобом, хоча раніше була позбавленою права керування транспортними засобами.
4.25.За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами територіального органу Національної поліції не доведено належними та допустимими доказами наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
4.26.Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
4.27. Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).
Керуючись ст. 7,9,247,280,284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (складення) постанови.
Постанова набирає законної сили після спливу встановленого строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя А.Є. Бєлоусов