Справа №155/1357/25
Провадження №3/155/676/25
19.08.2025 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , неодруженого, стрілець, солдат по контракту військової частини НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВЛ №324 від 15 серпня 2025 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 військової служби за контрактом солдат ОСОБА_1 14 серпня 2025 року о 21 годині 30 хвилин перебував на території військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить консультаційний висновок спеціаліста КП «ВОПЛ м. Луцька» №158 від 14 серпня 2025 року. Дії вчинені особою в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак в поданій заяві від 15 серпня 2025 року просив розгляд справи проводити у його відсутність. Зазначив, що вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та просив суворо не карати. Зазначив, що з протоколом ознайомлений та згідний з ним.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення стверджується матеріалами справи, а саме:
протоколом серії ЛВЛ №324 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 15 серпня 2025 року з визнавальними поясненнями ОСОБА_1 ;
висновком КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №158 від 14 серпня 2025 року, згідно з яким за результатами огляду ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння;
а також іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення щодо їх достовірності та допустимості, у судді не має, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Визначаючи вид стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що відносно останнього необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданим 22 серпня 2024 року ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 33, 40-1, 172-20, 221, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
У випадку добровільної несплати штрафу відповідно до ст. 308 КУпАП його розмір стягнути з ОСОБА_1 у подвійному розмірі.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.