Справа № 450/4903/24 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/1276/25 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
19 серпня 2025 року м.Львів
Справа № 450/4903/24
Провадження № 22-ц/811/1276/25
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк», яка підписана його представником Косатим Денисом Анатолійовичем, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Пустомити 17 березня 2025 року у складі судді Добош Н.Б. у справі за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,-
встановив:
16 жовтня 2024 року АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що 15 липня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», правонаступником якого за правом вимоги по кредитному договору є АТ «Таскомбанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 3345900369. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно умов кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 185 850 грн., строк кредитування - 60 місяців; річні проценти - 0,01% від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,49% від суми кредиту. Відповідно до цього договору за рахунок кредитних коштів сплачено первісні відсотки в розмірі 8 850 грн. 19 липня 2022 року право вимоги за кредитним договором відступлено АТ «Таскомбанк» на підставі договору факторингу № 01/09/21, що підтверджується меморіальним ордером щодо сплати позивачем первісному кредитору суми фінансування та витягом з реєстру прав вимоги до Договору факторингу. Умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. 25 липня 2024 року відповідачу надіслано повідомлення-вимогу щодо дострокової сплати заборгованості за кредитним договором, зазначена вимога відповідачем залишена без реагування. Станом на 27 серпня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 165 697,45 грн., з яких: 139 424,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6,02 грн. - заборгованість за річними відсотками; 26 267,01грн.- заборгованість за щомісячними процентами. Просить задовольнити позов.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 березня 2025 року позов АТ «Таскомбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором від 15 липня 2022 року у розмірі 50 435,42 грн. Вирішено питання судових витрат. В іншій частині позову АТ «Таскомбанк» відмовлено.
Рішення суду оскаржує АТ «Таскомбанк». Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким що порушує його законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Вказує, що позичальник ознайомлена кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною у ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги. Відповідач підтвердила, що ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних позичальником умов кредитування. Вказує, що 19 липня 2022 року права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21. Відповідно до п. 2.2 Договору відступлення сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог. Зазначає, що відповідачем неналежним чином виконувались обов'язки за кредитним договором. Станом на 27 серпня 2024 року заборгованість позичальника за кредитним договором, становить 165 697,45 грн. 25 липня 2024 року відповідачу було надіслано вимогу про дострокове повернення грошових коштів, яка не була виконана. Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 3345900369 від 15 липня 2022 року кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Умовами кредитного договору передбачена плата за користування кредитним коштами, а саме: річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,49 % від суми кредиту.Цим договором передбачено право кредитора, в межах терміну кредитування нарахування та отримання відсотків (плати за користування кредитним коштами). Відповідно до п. 3.4. договору відступлення права вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог а зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до позичальників та їх заборгованостей за кредитними договорами, а також по відношенню до поручителів стосовно їх зобов'язань за договорами забезпечення. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Стверджує, що позивачем здійснено розрахунок заборгованості виходячи з продовження кредитних правовідносин, які не припинились з відступленням права вимоги та відповідно з врахуванням права кредитора на нарахування та отримання плати за користування кредитними коштами у вигляді річних та щомісячних відсотків. Суд першої інстанції, зробивши перерахунок кредитної заборгованості, фактично позбавив позивача такого права, всупереч умовам кредитного договору, договору відступлення, норм ЦК України та правових висновків ВС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що 15 липня 2022 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» укладено кредитний договір № 3345900369 (індивідуальна частина).
Відповідно до п. 1.1. цього договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно із п.1.2 кредитного договору сума кредиту становить 185 850 грн.; порядок та умови надання кредиту - безготівковим шляхом або готівкою протягом трьох банківських днів від дня укладення договору.
Сторонами погоджено процентні ставки: при наданні кредиту - 5% від суми кредиту; річні проценти - 0,01% від суми боргу за договором згідно з графіком платежів; місячні проценти - 2,49% від суми кредиту згідно з графіком платежів.
15 липня 2022 року відповідачем підписано паспорт кредиту. В розділі 5 цього паспорта визначено загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом. У розділі 6 визначено порядок повернення кредиту (графік платежів).
Випискою по особовому рахунку за період з 15 липня 2022 року по 27 серпня 2024 року підтверджується рух коштів по рахунку.
Згідно платіжної інструкції № І268633954 від 15 липня 2022 року ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» здійснено переказ на отримувача ОСОБА_2 у розмірі 177 000 грн. з призначенням платежу: переказ грошових коштів на погашення заборгованості по кредитному договору № 2315803183 від 28 грудня 2021 року за рахунок кредитних коштів згідно кредитного договору № 3345900369 від 15 липня 2022 року та заяви ОСОБА_2 .
Встановлено, що 1 вересня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» укладено Договір про відступлення права вимоги №01/09/21.
Відповідно до п.2.1 договору у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Згідно із п. 2.2 цього договору сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованості позичальників. Розмір заборгованості позичальників, права вимоги до яких відступаються згідно реєстру прав вимог, вказуються у кожному окремому реєстрі до цього договору.
Відповідно до п. 1.4 договору заборгованість - невиконані позичальником грошові зобов'язання перед первісним кредитором в частині залишку суми заборгованості відповідно до умов кредитного договору, станом на дату відступлення прав вимоги новому кредитору згідно графіку, зазначеному в п.3.1.2 цього договору.
Згідно із п.3.2 права вимоги відступаються (передаються) в повному обсязі заборгованості позичальників перед первісним кредитором.
Відповідно до реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 19 липня 2022 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3345900369 у розмірі 186 312,82 грн., з яких: 185 850 грн. - сума заборгованості за кредитом, 0,08 грн. - сума нарахованих процентів; 462,77 грн. - сума нарахованих щомісячних процентів.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 526 ЦК України обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 1055 цього Кодексу кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно із постановою Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до постанов Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справах № 361/2105/16-ц, № 278/1679/13-ц, № 667/11010/14-ц, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.
Згідно із постановою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17 відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №01/09/21 та реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №01/09/21 за 19 липня 2022 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3345900369 у розмірі 186 312,82 грн., з яких: 185 850 грн. - сума заборгованості за кредитом, 0,08 грн.- сума нарахованих процентів; 462,77 грн. - сума нарахованих щомісячних процентів.
Матеріалим справи не містять доказів відступлення будь-яких іншої суми заборгованості.
З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 27 серпня 2024 року відповідачем у період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2024 року сплачено 46 425,58 грн. суми основного боргу та 27,08 грн. суми заборгованості за відсотками. За період з 16 липня 2022 року по 27 серпня 2024 року відповідачем сплачено відсотки в розмірі 89 424,74 грн.
Із врахуванням відступлення заборгованості у загальному розмірі 186 312,85 грн. та подальшого погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 135 877,40 грн., суд першої інстанції прийшов до відного висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 50 435,42 грн. заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.
Керуючись: ст. 367, п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк», яка підписана його представником Косатим Денисом Анатолійовичем, залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 серпня 2025 року.
Головуючий -______________________Т. І. Приколота
Судді: ___________ Ю.Р. Мікуш _______________Р. В. Савуляк