Справа № 127/22033/25
Провадження №11-сс/801/660/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
19 серпня 2025 рокум. Вінниця
Вінницького апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись зі змістом апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.07.2025 року,
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.07.2025 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 , поданою в порядку статті 206 КПК України відмовлено.
На цю ухвалу ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яка викладена іноземною (російською) мовою.
Перевіривши апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з такого.
Частиною першою статті 24 КПК України установлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Згідно з частиною першою статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (далі Закон № 2704-VIII) єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Зокрема, у частині шостій статті 13 цього Закону указано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Частинами першою, другою статті 14 Закон № 2704-VIII установлено, що у судах України судочинство проводиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя, та суд складають процесуальні документи державною мовою.
У постанові від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18) Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду відступила від висновків судових палат Касаційного кримінального суду Верховного Суду, які зазначали про те, що повернення апеляційної скарги, складеної недержавною мовою, є порушенням принципу доступу до правосуддя, та зазначила нову правову позицію, згідно з якою скарги, в тому числі апеляційні скарги, мають бути викладені державною мовою або в перекладі на державну мову.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Відповідно, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, а також право на оскарження судових рішень в апеляційній (касаційній) інстанції, підозрюваний, обвинувачений чи засуджений вправі звертатися до перекладачів по допомогу для перекладу документів, які готуються на розгляд суду. Тоді як процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.
До того ж, до прийняття скарги до розгляду, слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача. Тоді як учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, можуть порушити питання про таке залучення відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 24 червня 2016 року № 401.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_3 має бути викладена українською мовою або в перекладі на державну мову задля перевірки її змісту на відповідність вимогам статті 396 КПК України.
За таких обставин, якщо апеляційна скарга складена не українською мовою, апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження чи призначення судового засідання щодо розгляду скарги, поданої у порядку статей 422, 422-1 КПК України, не зобов'язаний самостійно залучати перекладача у провадженні для перекладу поданої на його розгляд скарги.
За цих обставин забезпечення рівності прав осіб у судовому процесі за мовною ознакою і гарантування права на користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника провадження) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно повернути особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику ОСОБА_3 ,що повернення апеляційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження (ч. 7 ст. 399 КПК України).
Керуючись ст. 399 КПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернути особі яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Суддя: ОСОБА_4