№522/2311/20,1-кп/522/908/25
13.08.2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із Одеської місцевої прокуратури №3, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020160500000293 від 19 січня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Першого Травня, Роздільнянського району, Одеської області, непрацюючого, із середньою освітою, який зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
- обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , суд
У обвинувальному акті зазначено, що 18.01.2020 року, о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходився за адресою: м. Одеса, Залізничний вокзал, де підшукував майно, яким можливо незаконно заволодіти. Із обвинувального акта вбачається, що в цей час, в залі очікування Залізничного вокзалу ОСОБА_3 помітив гр. ОСОБА_9 , в якого в лівій кишені куртки знаходився мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі С4», грошові кошти у розмірі 250 гривень та паспорт громадянина України. В свою чергу ОСОБА_3 вирішив скористатися цим та визначив зазначений телефон, грошові кошти у розміроти 250 гривень та паспорт предметом свого посягання. Як вбачається, із обвинувального акта, реалізуючи свій намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_3 будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії носять таємний характер, скориставшись необачністю гр. ОСОБА_9 таємно викрав з кишені куртки мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі С4», грошові кошти у розмірі 250 гривень, та паспорт громадянина України, які йому належать.
У обвинувальному акті зазначено, що виконавши усі дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 залишив місце вчинення ним кримінального правопорушення разом із викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд. Даним кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_10 спричинено матеріальний збиток на суму 1050 гривень. Як зазначено, у обвинувальному акті, таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка). У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 звернувся до суду із усним, та письмовим клопотання, у якому просив поновити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України, та закрити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160500000293 від 19 січня 2020 року (справу №522/2311/20,1-кп/522/908/25) за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, та скерувати копії матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 для подальшого прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП до начальника ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. Свої доводи прокурор ОСОБА_8 мотивував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні 18.01.2020 року в залі очікувань залізничного вокзалу у м. Одесі майна ОСОБА_9 , чим цьому потерпілому було спричинено матеріальну шкоду у сумі 1050 гривень. Встановлено, що 09.08.2024 року набув чинності Закон України N? 3886-IX
«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», яким поріг кримінальної відповідальності у 2020 році за крадіжку чужого майна на момент її вчинення підвищено до 2027 грн. (прожитковий мінімум доходів для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року). Обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується викрадення чужого майна на суму 1050 грн., яке він вчинив 18.01.2020 року, у зв'язку із чим відповідно до зазначеного закону втратив чинності закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, що тягне закриття стосовно нього кримінального провадження, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав вище указане клопотання прокурора, та просив його задовольнити, погодившись із закриттям цього кримінального провадження із цих підстав.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_9 не з'явився, був повідомлений належним чином про необхідність явки до суду, письмово просив проводити судовий розгляд указаного кримінального провадження без його присутності.
Суд, розглянувши указаний обвинувальний акт, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до вимог п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24) зазначено, що «Таким чином, Об'єднана палата робить висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час Суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння».
Кримінальна відповідальність за ст.185 КК України у 2020 році настає у разі вчинення крадіжки на суму 2027 грн.
Так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 18.01.2020 року крадіжки на суму 1050 гривень його діяння не є кримінально караним, відповідно до ст.185 КК України, а містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Пунктом 4-1 ч.1 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи, що відповідно до положень Закону України №3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки чужого майна, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.27, 100, п.4-1 ч.1 ст.284, 331, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд
Поновити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України.
Клопотання прокурора ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження за №12020160500000293 від 19 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160500000293 від 19 січня 2020 року (справу №522/2311/20,1-кп/522/908/25) за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України - закрити, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Скерувати копії матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 для подальшого прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП до начальника ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
Міру запобіжного заходу у вище зазначеному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі С4», та паспорт громадянина України вважати повернутими потерпілому ОСОБА_9 за належністю.
Речові докази: ДВД диски у кількості 3 штук із відеофайлами зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 7 днів у Одеський апеляційний суд.
Суддя ОСОБА_1
13.08.2025