Справа № 749/1001/25
Номер провадження 2/749/368/25
19 серпня 2025 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Чигвінцева М.С.
з участю секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сновськ у порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/1001/25 за позовом ОСОБА_1 до Сновської територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся до Сновського районного суду Чернігівської областіз позовом до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, в якому просить визнати за ним право власностіна житловий будинок (загальною площею 48 кв. м. з них житлової площі 40 кв. м., рік забудови - 1948) з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Дремлюги Р.М. від 28.03.2023 за №97/01-16. Батько позивача, який є теж спадкоємцем першої черги, відмовився від спадщини у встановленому законодавством порядку. З метою оформлення спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Корюківського районного нотаріального округу Дремлюги Р.М. та 28.03.2023 року була відкрита спадкова справа № 70449623 (номер у нотаріуса 27/2023). 18.06.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, проте, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом навищевказаний будинок, через відсутність документу, який посвідчує право власності на будинок, про що 18.06.2025 була надана письмова відмова №211/02-31. Правовстановлюючий документ на будинок позивач не зміг надати нотаріусу через його відсутність, оскільки за життя його матір належним чином не зареєструвала право власності на будинок. Вказане позбавляє позивача можливості в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину, що змушує звернутися до суду.
Позивач у підготовче засідання не з'явився, у позові просив розгляд справи провести без його участі за наявними в справі матеріалами та доказами.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність та визнав позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Як вбачається з позицій Верховного Суду, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження обставин справи.
При обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, а визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб тому є всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в наслідок чого визнання відповідачем позову слід прийняти і задовольнити позов.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Суд, враховуючи вищенаведене, вважає за можливе обмежитися у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження обставин справи.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. Оскільки за життя спадкодавець набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також набуває право власності у порядку спадкування.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема в порядку спадкування.
У відповідності до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Беручи до уваги вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження на підставі поданих письмових доказів.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, тому 50% судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 1218, 1225, 1297, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), право власностіна житловий будинок (загальною площею 48 кв. м. з них житлової площі 40 кв. м., рік забудови - 1948) з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) з державного бюджету України 50% сплаченого при подачі позовної заяви судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев