Провадження № 2/742/1010/25
Єдиний унікальний № 742/1567/25
19 серпня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» звернулося до суду і просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №232221320 від 03.08.2024 у розмірі 32026,50 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.,мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаного кредитного договору.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте, згідно заяви просить суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, причини неявки суду не повідомила, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходили
У зв'язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 03 серпня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 232221320 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, вчиненого одноразовим ідентифікатором RUDE(а.с.20зв-31).
Відповідно до умов договору кредитної лінії, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язувалося надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт».
За п. 2.3. договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 9900,00 грн. 03.08.2024 року, що є датою надання кредиту.
Рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 02.09.2024 року, а саме протягом 30 днів від дня отримання першого траншу позичальником. Кінцева дата повернення кредиту 02.09.2029 року (п. 7.1., 7.3. договору).
Згідно п. 8.3. договору, на момент укладення договору та отримання першого Траншу за договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових Траншів за цим договором після 21.08.2024 року базова процентна ставка, яка використовується для нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день.
Відповідно до п. 8.5.1 Договору за період від дати видачі першого траншу до 02.09.2024 року (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,56% відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 204,40 % річних.
Згідно з пунктом 14.1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua.
Факт отримання коштів позичальником підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до якої на банківську картку № НОМЕР_1 позичальника ОСОБА_1 03.08.2024 року були зараховані грошові кошти в розмірі 9900,00 грн.(а.с.36) Доказів зворотного матеріали справи не містять та такі не були надані відповідачем.
08 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/3, відповідно до якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги зазначене у відповідних реєстрах прав вимоги(а.с.11-14).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 232221320 від 03.08.2024 року, така становить в загальному розмірі 36976,50 грн., з яких: 9900,00 грн. - заборгованість за кредитом, 22126,50 грн. заборгованість по відсотках, 4950,00грн. - заборгованість по комісії(а.с.16зв-17).
Однак, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість за договором у розмірі 32026,50 грн., з яких: 9900,00 грн. заборгованість за кредитом та 22126,50 грн. заборгованість за процентами.
18.07.2024 року направив на адресу відповідача досудову вимогу про дострокове розірвання договору у якій повідомив про наявний борг у розмірі 36976,50 грн. із вимогою його сплати. Доказів оплати боргу матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений їй у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору кредитної лінії №232221320 від 03.08.2024 року із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів відступлення права вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором, до позивача по справі.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач на підставі норм ст. ст. 12, 81 ЦПК України, не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який він просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім того, відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 4-6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У поданій до суду заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.
З врахуванням викладеного вище, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу та розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеної позивачем у зв'язку з розглядом справи у розмірі 4000,00 грн., та вважає, що саме такі витрати є співрозмірними із складністю даної справи і підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючого ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором № 232221320 від 03.08.2024 на загальну суму 32026 грн. 50 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422грн. 40хв. грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Максим ЦИГАНКО