Ухвала від 19.08.2025 по справі 521/2214/15-к

Справа № 521/2214/15-к

Номер провадження:1-кс/521/2967/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , дослідивши заяву обвинуваченої ОСОБА_2 , про відвід судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 , від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , обвинувачуваної у скоєнні злочину, передбаченого ст. 291 КК України, справа №521/2214/15-к, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява обвинуваченої ОСОБА_2 , про відвід судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 , в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , у скоєнні злочину, передбаченого ст. 291 КК України, справа №521/2214/15-к.

Заява про відвід судді, мотивована тим, що суддя ОСОБА_3 , на думку обвинуваченої, діє безграмотно та упереджено, систематично порушує її права, разом з тим вказує, що ухвалою судді ОСОБА_3 від 17.01.2023 р. на неї було накладено грошове стягнення, однак копія відповідної ухвали не направлена на її адресу, чим на її думку грубо порушив її права, у зв'язку з чим вважає, що суддя ОСОБА_3 не може брати участь у розгляді вказаної справи.

Дослідивши заяву, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Статтями 75-76 КПК України передбачено підстави, за яких слідчий суддя, суддя або присяжний не можуть брати участь саме у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, відвід заявляється саме у кримінальному провадженні. Суддя, який розглядає заяву про відвід, не бере участь у кримінальному провадженні, а лише вирішує питання щодо наявності підстав для відводу.

Суд вважає, що жодних розумних мотивів для відводу, заява не містить. Так, в заяві відсутні факти і обставини, які на думку суду, надають право заявниці на відвід судді. Не містить заява і розумного обґрунтування з відповідними доводами, доказами та мотивами своєї правової позиції. За змістом заява містить особисту думку обвинуваченої щодо умисного ігнорування суддею ОСОБА_3 її прав.

Крім того, ОСОБА_2 у своїй заяві не вказує яку норму процесуального права, суддею ОСОБА_3 було порушено, що могло би привести до неможливості обвинуваченої ОСОБА_2 в реалізації процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, в рамках вказаної справи.

Разом з тим, обвинуваченою не надано інформації та належних доказів на підтвердження існування можливих видимих ознак упередженості або необ'єктивності, а тому суд не може вважати такі сумніви об'єктивно виправданими.

Варто зазначити, що за вищевказаним кримінальним провадженням ОСОБА_2 неодноразово та з різних підстав, у тому числі і з аналогічних підстав,подавала заяви про відвід судді ОСОБА_3 , в задоволенні яких було відмовлено та залишено без розгляду, при цьому судді у своїх ухвалах неодноразово зазначали про зловживання обвинуваченою правом на відвід.

За таких умов суд робить висновок про зловживання ОСОБА_2 правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

За змістом вказаних статей Кримінального процесуального кодексу України, можна зробити висновок, що у разі якщо відвід заявлений за відсутності на те правових підстав, така заява залишається без розгляду.

Завданням інституту відводу є усунення від участі в справі передбаченої законом особи, щодо якої об'єктивно існують фактичні підстави, що виключають її участь в цій справі. На противагу цьому, завданням відводу не є надання можливості кожному з учасників повторно заявляти в якості підстав для відводу одні і ті ж обставини, щодо яких судом питання про відвід уже було вирішено.

Враховуючи вищевикладене, заявлений ОСОБА_2 відвід судді ОСОБА_3 є повторним в розумінні ч. 4 ст. 81 КПК України, а тому підлягає залишенню без розгляду як такий, що має ознаки зловживання правом на відвід, з метою затягування кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 1, 9, 26, 75, 76, 81, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву обвинуваченої ОСОБА_2 , про відвід судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 , від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , обвинувачуваної у скоєнні злочину, передбаченого ст. 291 КК України, справа №521/2214/15-к - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1