Справа № 505/2212/25
Провадження № 2/505/2635/2025
19.08.2025 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Білоуса В.М.
секретар судового засідання Негрескул Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 38189,60 грн., посилаючись на те, що 23 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №754020057 про надання коштів, у формі електронного документа з використання електронного підпису. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. 23.03.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7400,00 грн. на банківську карту відповідача. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі.
В подальшому, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2028 року, згідно якого право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, переходить до ТОВ «Таліон Плюс». Строк дії даного договору неодноразово був продовжений шляхом укладання додаткових угод до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №27/0524-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 до договору факторингу №27/0524-01від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на зальну суму 38189,60 грн..
14.03.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №140325-У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 38189,60 грн. Відповідач ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору належним чином, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість в розмірі 38189,60 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
21 липня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву в якому він частково заперечує проти позову ТОВ «Юніт Капітал», просить врахувати часткову оплату боргу у розмірі 2265,00 грн., визнати перехід права вимоги до позивача недоведеним, визнати процентну ставку кабальною, не стягувати витрати на правничу допомогу, зменшити розмір судового збору. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у сумі 7400,00 грн він не заперечує, сплатив заборгованість у розмірі 2265,00 грн.. Вимоги щодо сплати відсотків заперечує покликаючись на те, що умови договору передбачають ефективну ставку до 1087% річних, що у десятки разів перевищує облікову ставку НБУ (15,5%). Просить суд визнати ці умови несправедливими, а відповідні нарахування - недійсними. Також, відповідач зазначає, що позивач не довів, що його було повідомлено про зміну кредитора та позивач не надав детального розрахунку заборгованості, не обґрунтував методику розрахунку щоденних процентів, не пояснив зміну ставок та не врахував здійснені відповідачем платежі в розмірі 2265,00 грн.. Також відповідач зазначає, що витрати на правничу допомогу позивачем не підтверджені, не долучено до позову договору про надання правничої допомоги, платіжного документа, що підтверджує оплату послуг, обґрунтування складності справи та обсягу виконаної роботи.
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання на зявилвся, проте у позовній заяві вказує, що позовні вимоги підтримує повністю, просить суд розглянути справу без участі їх представника та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає частково, просив суд задовольнити позовні вимоги позивача у розмірі 5135,00 грн., відмовити у стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу та зменшити розмір судового збору.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 754020057, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 7400 грн..
За умовами кредитного Договору №754020057 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується надати кредит відповідачу в розмірі кредитного ліміту на суму 7400 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п. 7.2.1 Договору №754020057 основна сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку передбаченому в п. 11.1 Договору.
Відповідно до п. 11.1 Договору №754020057 Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до умов Договору №754020057 проценти за договором позичальником сплачуються: протягом дисконтного періоду - не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. Після закінчення дисконтного періоду - щоденно.
Відповідно до Договору Сторони погодили наступні умови кредитування: Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:
За період від дати видачі Кредиту до 22.04.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 372,30 (триста сімдесят дві цілих три десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,02 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);
У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 22.04.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,05 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
У Паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №754020057 процентна ставка, процентів річних визначена у розмірі: дисконтна процентна ставка - 3,65% (766,50%); Індивідуальна процентна ставка - 383,25 (766,50%); Базова процентна ставка - 766,50%; після закінчення дисконтного періоду - 1087,70%.
Договір №754020057 від 23.03.2023 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV59C8J.
Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору є заявка на отримання грошових коштів в кредит від 23.03.2023 року, що заповнена ОСОБА_1 .. Відповідно до п.9.1.1.5 Договору №754020057 від 23.03.2023 року, в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладання будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 7400 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.03.2023 року.
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальником ОСОБА_1 вчинено дії з метою продовження дисконтного періоду, а саме, 22.04.2023 року сплачено проценти у розмірі - 2265,00 грн..
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 27.06.2023 року, суму за тілом кредиту нараховано - 7400 грн., сплачено за тілом кредиту - 60 копійок, нараховано за відсотками - 14753,10, сплачено за відсотками - 2264,40 грн.. Сума заборгованості становить: за тілом кредиту - 7399,40 грн., за відсотками - 12488,70 грн..
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод: №19 від 28 листопада 2019 року - на строк до 31 грудня 2020 року, №26 від 31 грудня 2020 року на строк до 31 грудня 2021 року, №27 від 31 грудня 2021 року на строк до 31 грудня 2022 року, №31 від 31 грудня 2022 року на строк до 31 грудня 2023 року, №32 від 31 грудня 2023 року на строк до 31 грудня 2024 року.
За умовами договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників. Відповідно до умов договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторонами засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
27 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №27/0524-01.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року до Договору факторингу №27/0524-01від 27.05.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38189,60 грн.
14 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №140325-У, відповідно до умов якого на користь ТОВ «Юніт Капітал» було відступлено право грошової вимоги до боржників, в тому числі, і до відповідача за кредитним договором №754020057 від 23.03.2023 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу №140325-У від 14.03.2025 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38189,60 грн.
На виконання ухвали суду про витребування доказів ПАТ «БАНК ВОСТОК» направив інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 та виписку по рахунку за період 23.03.2023 року - 03.04.2025 року . Відповідно до наданої банком інформації на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 у національній валюті, фінансовий номер телефону за НОМЕР_2 та згідно анкетних даних. Відповідно до виписки до виписки по рахунку - наявна інформація щодо безготівкового зарахування за період 23.03.2023 року - 03.04.2023 року у сумі 7400 грн.
Наведені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вже встановлено судом, 23.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 754020057 згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 7400,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, що передбачені умовами кредитного договору.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача за кредитним договором №754020057 від 23.03.2023 року, що підтверджується реєстром прав вимоги №1 від 27.06.2023 року.
Пунктом 2.1 розділу 2 вказаного договору передбачено, що згідно умов договору клієнт-зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Тобто предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами.
Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме: реєстрах прав вимоги.
В той же час, відповідно до п. 1.5. договору факторингу, реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до договору.
Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання сторін.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
З огляду на викладене, договір № 28/1118-01 року є угодою, яка підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу.
Враховуючи наведене, укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним.
Право вимоги за кредитним договором № 754020057 від 23.03.2023 року передано від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому ТОВ «Онлайн Фінанс» та, в подальшому, позивачу, на підставі реєстру, який оформлений належним чином.
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, сторони договору можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й даний факт не взаємопов'язаний з предметом договору та переходом права вимоги.
Така ж позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, а саме, що ознаками договору відступлення права вимоги є:
1) відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні;
2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);
3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним;
4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання;
5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати: 2422,40 грн. сплачений при подачі позову позивачем судовий збір та витрати на правничу допомогу 7000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. представник позивача надав копії: договору про надання правничої допомоги № 17/03/25-02 від 17.03.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; додаткову угоду №2 до Договору про надання правничої допомоги 17/03/25-02; акт прийому - передачі наданих послуг до договору № 17/03/25-02 від 17.03.2025, згідно якого складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №754020057 від 23.03.2023 вартує 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з вартує 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів вартує 500, 00 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів вартує 500,00 грн. Загальна вартість складає 7000,00 грн..
Враховуючи складність справи, яка є малозначною та однотипною, а також виконані адвокатом Тараненко А.І. роботи (надані послуги) щодо складання позовної заяви та формування додатків до неї, розмір задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 гривень.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, зокрема у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п.95), в рішенні у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (п.268) (заява № 19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
З огляду на те, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн..
Відповідно до п. 3 чт. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», яке знаходиться за адресою: 01024, м. Київ, вул.. Рогнідинська, буд.4 А, оф. 10, заборгованість за Договором №754020057 від 23.03.2023 року у розмірі 38189 (тридцять вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», яке знаходиться за адресою: 01024, м. Київ, вул.. Рогнідинська, буд.4 А, оф. 10, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», яке знаходиться за адресою: 01024, м. Київ, вул.. Рогнідинська, буд.4 А, оф. 10, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного рішення складено 19.08.2025 року.
Суддя: