16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 _________ тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1072/25
Провадження № 4-с/730/7/2025
"13" серпня 2025 р. м.Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Данько О.В.
з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
приватного виконавця виконавчого округу Київської області - Кругула І.І. (у режимі відеоконференції)
представиника приватного виконавця - адвоката Рябка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича,-
26 липня 2025 року до Борзнянського районного суду Чернігівської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, у якій вона просить:
1.Визнати неправомірними дії приватного виконавця Крегула Івана Івановича щодо винесення вимоги від 14.07.2025 про сплату повного залишку боргу та скасувати її.
2.Зобов'язати приватного виконавця здійснити повну звірку всіх платежів та надати актуальний і обгрунтований розрахунок залишку заборгованості.
3.Визнати порушення порядку ведення виконавчого провадження у частині некоректного обліку в АСВП та неналежного відображення інформації про залишок боргу.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона є боржником у виконавчому провадженні №77586079, відкритому на підставі виконавчого листа у справі №730/1147/24, виданого Борзнянським районним судом Чернігівської області від 05.03.2025. 14.07.2025 приватним виконавцем винесено вимогу про сплату повного залишку заборгованості на суму 515842,75 грн., яка складається з: 500000 грн. - основна сума стягнення за рішенням суду (моральна шкода), 50000 грн. - основна винагорода виконавця, 500 грн. - витрати на відкриття провадження, за вирахуванням 5747,25 грн. (автоматичне списання 22,24.03.2025 року) та 28910 грн. (добровільні платежі з березня по липень 2025 року). Однак на момент винесення цієї вимоги вже діяла ухвала Борзнянського районного суду від 30.06.2025 у справі №730/1147/24, якою встановлено порядок виконання рішення шляхом розстрочки боргу - зі щомісячною сплатою по 50000 грн. протягом 10 місяців. Перший платіж у межах цієї розстрочки було здійснено 17.07.2025. Вказана вимога суперечить змісту та суті ухвали суду. Вимога не відображена в АСВП, що створює ризики для оскарження в порядку, передбаченому законом.
Крім того, зазначає, що незважаючи на здійснення нею першого платежу відповідно до ухвали суду (50000 грн. - 17.07.2025), у виконавчому провадженні залишок боргу визначено некоректно (584537,72 грн. - у застосунку «Дія»); наявні суперечливі дані в «Приват24» (489360,95 грн.); не враховано добровільні платежі на суму 28910 грн., здійснені з березня по липень 2025 року; відсутнє обґрунтування, чому частина коштів спрямована не на погашення основного зобов'язання за судовим рішенням, а ймовірно - на додаткові витрати; у вимозі приватного виконавця від 14.07.2025 зазначено інший залишок - 515842,75 грн., без роз'яснень розрахунку. Приватний виконавець не надав: актуального розрахунку залишку; пояснень щодо черговості зарахування сплачених сум; підтверджень витрат, включених до загальної суми стягнення. У АСВП відсутня детальна інформація про нарахування та розподіл внесених коштів після здійснення платежу 17.07.2025 (50000 грн.). Аналіз даних у доступних їй електронних системах - «Приват24» і «Дія» - показує різні залишки боргу без детальної розбивки, що унеможливлює перевірку законності і обґрунтованості списання витрат, а також викликає сумніви щодо можливого подвійного врахування додаткових витрат. У порушення встановленого порядку розподілу коштів, на основі аналізу наявних даних, є підстави вважати, що частина платежу від 17.07.2025 року (50000 грн.) могла бути зарахована не на основну суму боргу, а на власну винагороду та/або додаткові витрати. Відсутність детальної розбивки та належної інформації від приватного виконавця щодо зарахування платежів, призводить до неможливості об'єктивно оцінити правильність обліку залишку заборгованості.
Приватний виконавець подав заперечення, де просив відмовити у задоволенні вимог скарги, зазначивши, що вимога надсилалася боржнику з метою роз'яснення прав та обов'язків, зокрема і щодо її обов'язку про повідомлення приватного виконавця про розстрочку виконання рішення суду. 18.07.2025 на адресу приватного виконавця надійшло заперечення щодо вимоги про сплату повної суми за виконавчим листом від 17.07.2025. Ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області №730/1147/24 від 30 червня 2025 року про розстрочення виконання вироку Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2025 року приватний виконавець отримав разом із цим запереченням. Ухвалою суду від 30.06.2025 про встановлення розстрочки виконання вироку Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2025 року в частині цивільного позову, питання щодо витрат виконавчого провадження не вирішувалося, а тому приватний виконавець розподіляє кошти стягнуті з боржника на підставі ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження». Приватний виконавець не має доступу до ресурсів «Приват24» та «Дія» та їх обчислювальних систем залишку заборгованості по виконавчому провадженні, помилки або некоректне відображення залишку боргу у цих застосунках не пов'язані з діями приватного виконавця.
Особа, яка подала скаргу її вимоги підтримала, та просила задовольнити, зазначивши, що всупереч ухвалі суду про розстрочку сплати боргу, приватний виконавець 14.07.2025 виніс вимогу про повну сплату боргу, що суперечить вищевказаній ухвалі суду. Про наявність судового рішення про розстрочку сплати боргу, приватного виконавця вона не повідомляла, оскільки, він був учасником справи, де вирішувалось вказане питання та повинен бути обізнаним про це. Виконавець відповідає за правильність даних в АСВП, на підставі яких банки формують інформацію для користувачів. Помилкове відображення залишку є наслідком його некоректного обліку.
Приватний виконавець зазначив, що він не був обізнаний з ухвалою суду про розстрочку виконання вироку суду та дізнався про неї лише 18.07.2025. Направлення вимоги боржнику не порушило її права. Закон не зобов'язує його надавати розрахунок заборгованості боржникові, водночас заяву про роз'яснення розрахунку залишку боргу та порядку зарахування платежів від 21.07.2025 він отримав, відповідь буде надана у строки передбачені Законом України про звернення громадян».
Представник зазначив, що скарга не підлягає до задоволення, оскільки документ, якій надсилався боржнику з реквізитами приватного виконавця не може вважатись вимогою приватного виконавця, так як в ньому відсутній строк для виконання, а також відсутні посилання на санкцію за невиконання законних вимог приватного виконавця. Станом на день скерування боржнику листа, що містив суму заборгованості за виконавчим провадженням та реквізити рахунку з обліку депозитних сум приватного виконавця боржником в супереч вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не надано приватному виконавцю відомості про винесення судом ухвали про розстрочку виконання рішення. Невиконання вимоги приватного виконавця не тягне за собою юридичних наслідків для боржника. На дату направлення вимоги залишок боргу за виконавчим провадженням № 77586079 з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця становив 515 842,75 грн. Облік сум стягнутих з боржника відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 ведуться в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Стягувач була вчасно та належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте, у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, у цьому випадку неявка стягувача, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали виконавчого провадження суд установив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула І.І. перебуває виконавче провадження № 77586079 від 20.03.2025 з примусового виконання виконавчого листа № 730/1147/24 від 05.03.2025, виданого Борзнянським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500000 грн (п'ятсот тисяч) у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди».
Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області №730/1147/24 від 30 червня 2025 року ОСОБА_1 розстрочено виконання вироку Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2025 року у частині цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, строком на 10 місяців із дня постановлення ухвали суду шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 50000 грн.
14.07.2025 приватним виконавцем Гоцабіні Т.В. було направлено вимогу про виконання рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області у справі № 730/1147/24 від 05.03.2025 року, де повідомлено боржника про обов'язки, зокрема і передбачені ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено суму залишку заборгованості 515842,75 грн. та реквізити приватного виконавця.
18.07.2025 ОСОБА_1 направила приватному виконавцю заперечення щодо вимоги про сплату повної суми боргу за виконавчим листом, де повідомила про наявність ухвали суду про розстрочку виконання судового рішення та надала копію відповідної ухвали суду від 30.06.2025.
У заяві ОСОБА_1 до приватного виконавця щодо роз'яснення розрахунку залишку боргу та порядку зарахування платежів від 21.07.2025, вона просила зокрема пояснити підстави для формування залишку в сумі 584537,72 грн., надати деталізований розрахунок залишку боргу із зазначенням дат, сум і черговості зарахування кожного платежу, надати роз'яснення щодо розбіжностей між даними у застосунках «Дія» та «Приват 24» та фактичними документами виконавчого провадження.
Статтею 447-1 ЦПК України визначено, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Ураховуючи, що вимогу приватного виконавця від 14.07.2025 про сплату повного залишку боргу ОСОБА_1 отримала 17.07.2025, та з огляду на зміст інших вимог скарги, вона подана у межах визначеного законом строку.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон), виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Зі змісту вимоги приватного виконавця від 14.07.2025 №14251 слідує, що вона носила інформаційний характер, у ній не зазначений строк виконання вимоги, а не вказані наслідки які настають за її невиконання. Виконавець зазначив повну суму заборгованості за виконавчим провадженням.
Ураховуючи, що боржник не повідомила виконавця про встановлення розстрочки виконання вироку суду, є підстави вважати, що приватний виконавець не був обізнаний про розстрочку виконання рішення суду, тому вимога про повну сплату боргу, була винесена у межах його повноважень. Крім того, будь які юридичні наслідки для боржника обумовлені вказаною вимогою не настали, а отже, права ОСОБА_1 не порушені.
Щодо вимоги про зобов'язання приватного виконавця здійснити повну звірку всіх платежів та надати актуальний і обґрунтований розрахунок залишку заборгованості слід зазначити, що норми Закону та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 не передбачають обов'язок приватного виконавця здійснювати такий розрахунок.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
При цьому, ані порядок розгляду таких заяв та клопотань, ані строки їх розгляду, зазначеним законом не встановлені.
Відповідно до статті 12 Закону, дія Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України "Про виконавче провадження".
Приватний виконавець повідомив, що відповідь на заяву ОСОБА_1 щодо роз'яснення розрахунку залишку боргу та порядку зарахування платежів від 21.07.2025 буде надана у строки визначені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», крім того до заперечень на скаргу приватний виконавець надав інформацію з АСВП щодо розподілу сум стягнутих з боржника.
З огляду на викладене, обсяг запитуваної у заяві інформації, а також, ту обставину, що із заявою щодо роз'яснення розрахунку залишку боргу та порядку зарахування платежів ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця 21.07.2025, а ця скарга подану до суду 28.07.2025, вимога про зобов'язання приватного виконавця здійснити повну звірку всіх платежів та надати актуальний і обґрунтований розрахунок залишку заборгованості є передчасною та не підлягає до задоволення.
Також, ОСОБА_1 просить визнати порушення порядку ведення виконавчого провадження у частині некоректного обліку в АСВП та неналежного відображення інформації про залишок боргу. Вказана вимога фактично обґрунтована незгодою із порядком розподілу коштів стягнутих з боржника та розбіжностями у відображенні суми боргу у застосунках «Приват 24» та «Дія».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону, реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
За змістом п. 1, 3 розділу ІІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012, облік грошових сум стягнутих з боржника ведеться в автоматизовані системі виконавчого провадження.
Приватний виконавець, згідно із п. 3 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5 є реєстратором АСВП, а отже є відповідальним за правильність відображення відомостей про облік грошових сум стягнутих з боржника. Таким чином, приватний виконавець не несе відповідальності за відображення суми боргу у застосунках «Приват 24» та «Дія».
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги скарги не підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Заявник заперечувала проти заявлених до стягнення витрат приватного виконавця на правничу допомогу, оскільки, такі не можуть вважатися необхідними та співмірними зі складністю справи, з огляду на те, що приватний виконавець є фахівцем у галузі права та має професійну підготовку для самостійного оформлення таких документів. Залучення адвоката є виключно вибором приватного виконавця, а не об'єктивною потребою та не підлягає компенсації за рахунок скаржника.
Водночас, приватний виконавець як суб'єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах. (Постанова ВП ВС від 18 грудня 2024 року у справі № 921/357/20).
Згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові- на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Витрати приватного виконавця, понесені на професійну правничу допомогу адвоката Рябка С.О., у розмірі 6000 грн., підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: копіями Договору про надання правничої допомоги №01/08/25 від 01.08.2025, Актом прийому-передачі наданих послуг від 12.08.2025, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КС№8926/10 від 13.03.2020, ордером про надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, зазначила, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, не є обов'язковими для суду договірні зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
З огляду на те, що супровід справи не потребував опрацювання великого обсягу документів та нормативно-правових актів, підготовка пояснень з приводу скарги не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, тому заявлена приватним виконавцем сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. є завищеною.
З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації приватному виконавцю за рахунок заявника, слід зменшити з 6000,00 грн. до 2000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статями 137, 141, 258, 260, 447-451 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича 2000,00 (дві тисячі гривень) у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 18 серпня 2025 року.
Суддя О.В. Данько