Справа № 503/1080/25
Провадження № 2/503/661/25
19 серпня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Сердюка Б.С.,
за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно. В позові зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2 , після смерті якої залишилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивач являється спадкоємцем за законом після померлої та прийняв спадщину, проте нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки на будинок відсутні правовстановлюючі документи (будинок побудований у 20-х роках минулого століття). В зв'язку з цим позивач позбавлений можливості захистити своє порушене право в позасудовому порядку, тому просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на зазначений будинок.
В підготовче засідання позивач не з'явився, надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Представник Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в підготовче засідання не з'явився, надавши до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 09.12.2005 року виконавчим комітетом Івашківської сільської ради Кодимського району Одеської області.
Позивач, як племінник померлої, являється спадкоємцем за законом, що підтверджується рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 20.04.2017 року у справі №503/667/17.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
У відповідності до положень ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 увійшов житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .
Зі змісту листа державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №462/02-14 від 25.07.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття ним спадщини та заведена спадкова справа №122/2025, що свідчить про прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
В абзаці 2 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
З матеріалів справи також встановлено, що державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів. Ця обставина підтверджується листом №289/02-14 від 15.05.2025 року.
Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно відповідно до п.2 Глави 7, п.1 Глави 13 розділу І та п/п.4.14 п.4 Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №296/5 від 22 лютого 2012 року, є підставою для відмови у вчиненні нотаріусом відповідної нотаріальної дії - відмови у видачі спадкоємцеві свідоцтва про право на спадщину.
Із матеріалів справи встановлено, що будинок АДРЕСА_1 , який ввійшов до складу спадкового майна, було збудовано в 20-х роках минулого століття.
Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22.09.2021 року, у справі №227/3750/19, вказав, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження. При цьому, належним способом захисту прав спадкоємця є визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку, оскільки існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.12 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна.
Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності відповідна територіальна громада.
Враховуючи, що позивачу відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» його вимога про визнання права власності на спадкове майно підлягає судовому розгляду.
Відповідно до положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, тобто і в порядку спадкування, а тому, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Б.С. Сердюк