Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/1375/25
Провадження № 1-кп/689/160/25
19 серпня 2025 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ярмолинці кримінальне провадження, відомості про яке 03 липня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243000002115 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Луги Калуського району Івано-Франківської області, громадянина України, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 20.05.2020 вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 187, 75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 року;
- 01.07.2022 вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з урахуванням ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.01.2025 за ч. 1 ст. 162, 71,72 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
- 18.06.2025 на підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області було звільнено умовно-достроково на строк 1 рік 03 місяці 13 днів, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 336-2 КК України,
встановив:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому. Просив продовжити строк тримання під вартою терміном на 60 діб.
Своє клопотання мотивував таким:
Встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 65/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»» № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20, ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено проведення мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
ОСОБА_4 , будучи засудженим 01.07.2022 вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з урахуванням ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.01.2025 за ч. 1 ст. 162, 71,72 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі та відбуваючи покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» 24.05.2025 звернувся із письмовою заявою на ім'я начальника ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» щодо застосування стосовно нього умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі статті 81-1 КК України. У подальшому, начальником ДУ «Коломийська виправна колонія (№ 41)» було прийнято рішення про затвердження заяви ув'язненого ОСОБА_4 , після чого останній звернувся із письмовою заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у якій висловив прохання зарахувати його кандидатом на військову службу за контрактом та оформити особову справу. При цьому ОСОБА_4 згідно письмової згоди виявив бажання на проходження служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) ВОС-100915А.
У подальшому, 06.05.2025р., ОСОБА_4 пройшов військово-лікарську комісію, якою згідно довідки № 2025-0506-1232 визнаний придатним до військової служби. Після цього керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 видано військово-обліковий документ №270720230911637100022.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.05.2025 задоволено подання адміністрації ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» та прийнято рішення про звільнення від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.07.2025 з урахуванням ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.01.2025 за ч. 1 ст. 162, 71,72 КК України, умовно-достроково на строк 1 рік 03 місяці 13 днів для проходження військової служби за контрактом на підставі статті 81-1 КК України.
У подальшому 02.07.2025 на виконання зазначеної ухвали суду до ДУ «Коломийська виправна колонія (№ 41)» прибув представник військової частини НОМЕР_1 для супроводу ОСОБА_4 до військової частини .
Того ж дня, рухаючись автомобілем Volkswagen Passat з номерними знаками іноземної реєстрації НОМЕР_2 , в бік м. Дніпро Дніпропетровської області, слідуючи при цьому через Хмельницьку область, близько 14 години 30 хвилин, на автошляху P-50 поблизу населеного пункту Ярмолинці Хмельницького району Хмельницької області, було здійснено зупинку транспортного засобу у зв'язку із технічними несправностями. В цей ОСОБА_4 , маючи умисел на ухилення від прийняття на військову службу за контрактом, попросив вийти з автомобіля для здійснення природних потреб. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_4 направився у напрямку лісосмуги з метою ухилення від своїх обов'язків щодо укладення контракту на військову службу з військовою частиною НОМЕР_1 .
Надалі ОСОБА_4 , скориставшись тим, що він опинився поза полем зору представника військової частини, що його супроводжував, та за його діями ніхто не спостерігав, реалізуючи раніше виниклий протиправний умисел, втік у невідомому напрямку, чим здійснив ухилення від прийняття на військову службу за контрактом, будучи особою, яку під час дії воєнного стану звільнено умовно-достроково від відбуття покарання для проходження військової служби.
Своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від прийняття на військову службу за контрактом особою, яку під час дії воєнного стану звільнено умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 336-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04.07.2025 підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 29.08.2025 включно та визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, яка на даний час не вносилась.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 336-2 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, вчинив злочин, маючи непогашену та незняту судимість за попередньо вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.187, ч.1 ст.162 КК України, особу обвинуваченого, виникла необхідність у продовженні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати і надалі, а більш м'який запобіжний захід не дозволить запобігти вищевказаним ризикам та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Це такі ризики:
- за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду;
- за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків;
- за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтування прокурором ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.336-2 КК України, за вчинення якого у разі визнання його винуватим передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Також, обвинувачений раніше був 01.07.2022 засуджений вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, має непогашену та незняту судимість, через що усвідомлює негативні наслідки для себе, які можуть настати внаслідок визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину та призначенні йому відповідного покарання з урахуванням невідбутої частини вищевказаного призначеного покарання.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин та призначення відповідного покарання ОСОБА_4 може переховуватись від суду.
Обґрунтування прокурором ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилаючись на них, тому протоколи допиту свідків, які були допитані під час досудового розслідування судом не будуть не досліджуватися.
В ході досудового розслідування, в порядку ст. 184 КПК України, підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу та копії матеріалів кримінального провадження, якими слідчий, обґрунтовує доводи клопотання, серед яких наявні протоколи допитів свідків, де зазначено їхні особисті дані, а тому обвинуваченому відомо їх місце проживання, а відтак, зважаючи на характеристику самого обвинуваченого, може незаконно шляхом примусу, насильства, вмовляння, підкупу впливати на свідків, з метою зміни їх показів в подальшому, що суттєво перешкодить повному, всебічному та об'єктивному судовому розгляду.
Таким чином, показання свідків є суттєвими і їхня зміна під час судового розгляду може впливати на прийняття судового рішення за результатами розгляду справи по суті.
Обґрунтування прокурором ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній являється особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, а саме:
- 20.05.2020р. вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 187, 75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 року;
01.07.2022 вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з урахуванням ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.01.2025 за ч. 1 ст. 162, 71,72 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 18.05.2025р. було винесено ухвалу про звільнення ОСОБА_4 умовно-достроково від відбуття покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом на підставі статті 81-1 КК України. Проте, при транспортуванні останнього 02.06.2025 на виконання вищезазначеної ухвали до військової частини НОМЕР_1 для підписання документів та прийняття на військову службу за контрактом останній здійснив ухилення від прийняття на військову за контрактом, шляхом втечі.
Вказане свідчить, що обвинувачений не має наміру ставати на шлях виправлення, а тому є ризик, що у подальшому ним будуть вчинятись інші кримінальні правопорушення.
Зміна запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є необґрунтованим та недоцільним з наступних підстав.
Так, особисте зобов'язання не підлягає застосування з огляду на тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину.
Особиста порука не підлягає застосуванню оскільки будь яких клопотань, від осіб, яких суд зумів би вважати такими, що заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, до суду не надходило.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не унеможливить запобіганню вищевказаних ризикам, оскільки обвинувачений вчинив злочин шляхом втечі, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не перебуватиме під цілодобовим наглядом правоохоронних органів, що викликає сумнів в можливості виконанні ним процесуальних обов'язків.
На даний час тяжкість та суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення не зменшилась, а відтак ризик переховування та висока суспільна небезпечність обвинуваченого не зменшились.
Свідки не змінили адрес своїх місць проживання, а відтак ризик впливу на свідків у даному випадку також не зменшився.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, враховуючи особу обвинуваченого, характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 буде переховуватись від суду, може незаконно впливати на учасників цього кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому прокурор переконаний, що слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та уникнення зазначених вище ризиків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що підстави, зокрема, обставини та ризики, заявлені прокурором, не відпали, є доведеними. Клопотання прокурора слід задовольнити, водночас відмовивши у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого, з підстав.
На даній стадії судового засідання обґрунтованість обвинувачення (підозри) доведена в тій мірі, яка є достатньою для початку судового розгляду, захистом визнається. Обвинувачений зазначив, що вину визнає повністю.
Оцінюючи наявність ризиків, то суд вважає, що прокурор їх довів.
Суд погоджується з тим, що наявні такі ризики:
- за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду. Обвинувачений вже переховувався від виконання попереднього судового рішення. Так, зазначив, що втік лісопосадкою, перейшов дорогу та попутками доїхав до м. Городка Хмельницької області, де і був затриманий. Отже, є ризик повторного переховування від суду.
- за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків. Дійсно ще свідки у цій справі не допитувалися. Їх показання можуть мати вагоме значення, а тому їх слід уберегти від впливу обвинуваченого.
- за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений відбував покарання, був звільнений умовно-достроково та у період наявної судимості допустив дії, за які зараз перебуває у статусі обвинуваченого. Таким чином, навіть засудження за скоєне не діє на ОСОБА_4 як запобіжник від вчинення нових кримінальних правопорушень. За цих обставин будь-який інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За означеного прокурор довів перед судом підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стійких соціальних зв'язків, які б стримували обвинуваченого та забезпечували б його належну процесуальну поведінку, судом не було встановлено. Так, обвинувачений у шлюбі не перебуває, дітей немає, за батьками похилого віку догляд не здійснює тощо.
На основі викладеного та керуючись статтею 331 КПК України,
постановив:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят діб, тобто до 17 жовтня 2025 року, з правом внесення застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, та одночасним покладанням таких обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання даних обов'язків застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали - з 19 серпня 2025 до 17 жовтня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, є обов'язковою для негайного виконання, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня винесення рішення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту отримання копії рішення.
Суддя ОСОБА_6