Єдиний унікальний № 946/568/24
Провадження № 1-р/946/2/25
про відмову в роз'ясненні судового рішення
19 серпня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2025 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12023162150001397, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 , представник потерпілої ОСОБА_7 .
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце його проведення була повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.Обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просить роз'яснити вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2025 у кримінальному провадженні за його обвинуваченням за ч. 3 ст. 286-1 КК, та роз'яснити йому мотивувальну частину вироку (п.п. 40, 45, 49), а саме в тій частині де зазначено, що пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетинала дорогу у дозволеному місці без порушень, вказати коли саме, ким та під час якого судового засідання були надані та досліджені докази з приводу цього питання, а також роз'яснити думку учасників судового провадження стосовно дослідження цих доказів, а саме те, що конкретно казав прокурор ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_3 , адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_6 , із зазначенням в якому томі знаходяться ці докази в матеріалах справи №946/568/24, а також надати протокол судового засідання від дати, коли було винесено на обговорення питання, зазначені у п.п. 40, 45, 49 вироку.
Встановлені судом обставини
2.У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 підтримали подану заяву про роз'яснення вироку суду від 20.06.2025, при цьому захисник ОСОБА_5 додав, що вирок підлягає роз'ясненню в частині того, в якому саме судовому засіданні було досліджено докази, висновки за якими зазначено в судовому рішенні (пункти 40, 45, 49 вироку), та при вирішенні питання правомірності дій пішохода на дотримання п. 4.7. ПДР окрім, власне, дослідження протоколу огляду місця події від 30.10.2023 мали би бути вирішені ще ряд інших питань.
3.Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про роз'яснення вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2025, пославшись на те, що підлягає роз'ясненню лише незрозуміле судове рішення, при цьому його зміст не може бути змінений. У вироку суду від 20.06.2025 зазначені усі частини, наведені й мотиви його ухвалення, а у випадку незгоди з цими мотивами сторона захисту має можливість оскаржити вирок в апеляційному порядку.
4.Представниця потерпілої ОСОБА_7 також заперечила проти задоволення заяви про роз'яснення вироку, зазначивши, що обвинувачений фактично просить суд додатково підтвердити свої висновки, викладені у вироку, та дослідити додаткові докази. Підняті питання в заяві про роз'яснення вироку це фактично заперечення проти висновків суду, а їх розгляд можливий тільки лише через апеляційне провадження. Обвинувачений фактично просить надати нову оцінку доказам.
5.Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2025, який не набрав законної сили, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк шість років.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
6.Суд, розглянув клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , заслухав думки учасників судового провадження, дійшов висновку про відмову роз'ясненні вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2025 з таких підстав.
7.Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
8.Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 16.01.2025 у справі №761/8517/17, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
9.Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення через нечіткість змісту, можливість різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких ухвалене, й тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
10.Тому, як витлумачив Верховний Суд, механізм, визначений у ст. 380 КПК, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.
11.Як вбачається з тексту вироку від 20.06.2025, він складений у відповідності до вимог ст. 374 КПК з посиланням на норми діючого процесуального закону, викладений чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту.
12.Мотивувальна та резолютивна частини ухваленого у даній справі вироку є зрозумілими і такими, що не припускають іншого тлумачення.
13.Так, в п. 40 мотивувальної частини вироку, на яку у тому числі посилається обвинувачений ОСОБА_3 , чітко зазначено, чому саме і на підставі яких доказів суд дійшов висновку про те, що постраждала малолітня ОСОБА_8 переходила дорогу у дозволеному місці. Зокрема, як безпосередньо зазначено у вказаному пункті вироку: з протоколу огляду місця події, з показань обвинуваченого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 випливає, що наїзд на малолітнього пішохода відбувся на проїжджій частині на перехресті на лінії тротуару, а саме в місці зниження рівня тротуару до рівня проїжджої частини, тобто в місці утвореного переходу для людей через проїжджу частину. Зміст же перелічених доказів докладно розкритий в інших пунктах вироку, зокрема, в п.п. 15, 18, 19, 25. З урахуванням вказаних даних, а також положень п. 4.7. ПДР (яким передбачено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч) судом і зроблений висновок про те, що постраждала малолітня ОСОБА_8 переходила дорогу у дозволеному місці, оскільки за відсутності пішохідного переходу, у тому числі підземного і надземного, на місці події, вона переходила проїзну частину на перехресті по лінії тротуару, що прямо та однозначно передбачено наведеним пунктом ПДР.
14.Попри зрозумілість та однозначність вказаного висновку, викладеного у вироку суду, обвинувачений ОСОБА_3 , подавши відповідну заяву про його роз'яснення, яку підтримав і його захисник ОСОБА_5 , фактично висловили незгоду з наведеними мотивами суду, про що наводять відповідні обґрунтування на їх спростування.
15.Тому прохання обвинуваченого ОСОБА_3 про роз'яснення мотивувальної частини вироку фактично зводяться до незгоди з мотивами судового рішення, які можуть бути предметом апеляційного перегляду судового рішення, і не можуть бути предметом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, що чітко та однозначно випливає з положень ст. 380 КПК та з наведеної постанови Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №761/8517/17.
16.Також захисник ОСОБА_5 , вказуючи на необхідність роз'яснити вироку в частині того, в якому саме судовому засіданні було досліджено докази, висновки за якими зазначено в судовому рішенні (пункти 40, 45, 49 вироку), не звернув увагу на те, що процедура роз'яснення судового рішення відповідно до ст. 380 КПК не охоплює собою роз'яснення усього процесу судового розгляду, а лише ухваленого судового рішення, зміст якого, до речі, згідно ст.ст. 372, 374 КПК не передбачає наведення та фіксацію процесуальних дій, що проводилися під час судового розгляду. Ці процесуальні дії відповідно до ст.ст. 107, 108 КПК фіксуються за допомогою технічних засобів кримінального провадження та у журналі судового засідання, а не у вироку суду.
17.Крім того, слід звернути уваги також на таке.
18.Відповідно до ст.ст. 124, 126, 129 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
19.Згідно ч.ч. 1, 2, п. 4 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Незалежність судді забезпечується, у тому числі, таємницею ухвалення судового рішення.
20.Таємниця надари суддів також гарантована ст. 367 КПК. За змістом ст. 371 КПК, вирок ухвалюється іменем України саме судом після закінчення судового розгляду в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
21.Згідно ж ст. 94 КПК, кожний доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виключно судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.
22.Таким чином наведені законодавчі норми чітко регламентують порядок ухвалення вироку тільки складом суду, який здійснював судовий розгляд, а не будь-якою іншою особою, а також таємницю цього процесу. Більше того, вказаними законодавчими нормами гарантована незалежність суду і судді під час здійснення правосуддя, зокрема, під час ухвалення вироку. Саме тому суд не тільки не уповноважений обговорювати мотиви ухвалення вироку з іншими учасниками судового провадження, а й зобов'язаний зберегти таємницю цього. Отже, ухвалення судового рішення, його обґрунтування та наведення мотивів це виключна компетенція суду, яка реалізується без будь-якого втручання на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
23.Сторона же захисту, просячи роз'яснити вирок в чистині необхідності вирішення ще ряду інших питань при вирішенні судом правомірності дій пішохода на дотримання п. 4.7. ПДР, фактично поставила питання необхідності обговорення судом зі сторонами мотивів ухвалення вироку, що прямо та категорично заборонено зазначеними законодавчими нормами.
Керуючись ст.ст. 370 - 372, 380 КПК, суд -
постановив:
1.Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2025 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286-1 КК.
2.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1