19.08.2025
№ 497/721/25
Провадження № 1-кп/497/133/25
підготовчого судового засідання
про призначення обвинувального акту до розгляду по суті
та про прийняття до розгляду цивільного позову
і роз'яснення прав цивільному позивачу та цивільному відповідачу
19.08.25 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
вивчивши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025162270000029 від 13.01.2025р. відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Кубей Болградського району Одеської області, зі слів - українську розуміє, має повну середньо-спеціальную освіту (фінанси), є військовослужбовцем в/ НОМЕР_1 у військовому званні "старший сержант", одружена, має двох дітей, одна дитина з яких - неповнолітня, фатичне місце проживання збігається з адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , не судима,
- яка обвинувачується за ст.425ч.4 КК України,
26.03.2025р. до Болградського районного суду Одеської області з Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфери оборони Південного регіону надійшли матеріали з обвинувальним актом у вищезазначеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , яка обвинувачується за ст.425 ч.4 КК України; обвинувальний акт підсудний Болградському районному суду Одеської області, відповідає вимогам ст.291 КПК України. Підстав для ухвалення рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 ст.314 КПК України, під час підготовчого судового засідання, - не встановлено.
Учасники підготовчого судового засідання вважають можливим призначити обвинувальний акт до розгляду по суті у відритому судовому засіданні. Прокурором заявлені клопотання про призначення судового розгляду даного кримінального провадження у відритому судовому засіданні, про виклик свідків, що значаться у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Обвинувачена та її захисник - адвокат ОСОБА_5 , не заперечували проти задоволення клопотань прокурора.
Стосовно обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого - клопотань не заявлялося, не вбачає суд таких підстав й наразі, оскільки обвинувачена до суду прибула, повідомила, що скарг на органи досудового розслідування не має.
До обвинувального акту додано цивільний позов прокурора де позивачем зазначено в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 26605284), відповідачем - обвинувачена ОСОБА_4 , прокурор просить стягнути на користь Міністерства оборони (ідентифікаційний код 2899221786, ЄДРПОУ 26605284) шкоду, завдану державі кримінальним правопорушенням, в розмірі 659042 (шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч сорок дві) гривні 28коп.
Обвинувальний акт містить інформацію про те, що в цьому кримінальному провадженні завдано шкоду Міністреству оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 , проте, відповідно до ч.7ст.55 КПК України, в ході досудового розслідування письмову згоду на залучення до провадження в якості потерпілого не отримано, викривачі у кримінальному провадженні відсутні.
Прокурор просив прийняти його до розгляду цивільний позов та визнати обвинувачену цивільним позивачем, а військову частину НОМЕР_2 - цивільним позивачем.
Захисник цілком не заперечував проти прийняття позову до розгляду разом з овинувальним актом, пояснивши, що з ним не погоджується; обвинувачена підтримала думку захисника.
Відповідно до ч.1ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка у порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Відповідно до ч.1ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч.4ст.128 КПК України, форма та зміст позовної заяви мають відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до ст.ст.175ч.3п.п.2-10, 177ч.5 ЦПК України, цивільний позов має містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; 4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору; 5. В разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві мають бути зазначені підстави такого звернення. 6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Позивач має додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з правовідносин про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину).
Вищезазначений цивільний позов подано до початку судового розгляду - в ході підготовчого судового засідання, обґрунтованих зауважень стосовно форми її подання та підстав для її неприйняття судом в межах даного кримінального провадження ніким суду не надано, таким чином, суд, ознайомившись з текстом і формою позову дійшов висновку, що позов поданий з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, відсутні підстави для відмови у прийнятті його до розгляду, а тому він підлягає прийняттю та розгляду одночасно з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим юридична особа, що зазначена у позові як позивач - підлягає визнанню цивільним позивачем, а обвинувачена - цивільними відповідачем.
Так, згідно ч.1ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а, відповідно до ч.2ст.61 КПК України, - права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Тобто, фактично з моменту пред'явлення цивільного позову в межах кримінального провадження особа визнається цивільним позивачем.
Відповідно до ч.2ст.62 КПК України, права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Тобто, фактично з моменту пред'явлення цивільного позову в межах кримінального провадження обвинувачений, як особа, що несе відповідальність за відшкодування кримінальним правопорушенням шкоди, визнаються цивільним відповідачем.
Згідно ч.3ст.61 КПК України, цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому, а цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.
Статтею 63 КПК України визначено, що представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа; повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; або копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; або довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем; крім того, визначено, що представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.
Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали спави, дійшов висновку про виконання усіх потрібних підготовчих дій та наявності підстав для призначення провадження до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.Крім того, цивільний позов підлягає розгляду разом з обвинувальним актом.
Керуючись ст.ст.32ч.1,314-316 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд по суті кримінального провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 - на 14:30 годину 22.08.2025 року у відкритому судовому засіданні в залі Болградського районного суду Одеської області за адресою: вул.25 Серпня,192, м.Болград, Одеська область, зала №10, - за участю прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфери оборони Південного регіону.
У судове засідання викликати: прокурора , обвинувачену та свідків.
Цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди, завданої злочином, пред'явлений до обвинуваченої ОСОБА_4 - прийняти до провадження та розглянути разом з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні.
Визнати цивільним позивачем - юридичну особу в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 26605284), а обвинувачену ОСОБА_4 - цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити цивільному позивачу, що, відповідно до ст.61 КПК України права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про ухвалені процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Роз'яснити цивільному відповідачу що, відповідно до ст.62 КПК України, права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.
Згідно ст.63 КПК України представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем. 3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.
Відповідно до ст.64-1 КПК України представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; або керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; або ж працівник юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
Протягом кримінального провадження представник юридичної особи має право: 1) знати, у зв'язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження щодо юридичної особи, та давати пояснення з цього приводу; 2) користуватися правовою допомогою; 3) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази; 4) брати участь у проведенні процесуальних дій; 5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів під час проведення окремої процесуальної дії чи на певній стадії провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановлюється) вмотивована постанова (ухвала); 7) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо; 8) заявляти відводи; 9) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення; 10) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом; 11) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача.
Під час досудового розслідування представник юридичної особи має право: 1) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 2) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно із статтею 290 цього Кодексу.
Під час судового провадження представник юридичної особи має право: 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; 2) брати участь у судовому провадженні; 3) виступати в судових дебатах; 4) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов'язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження; 5) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Представник юридичної особи зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття; 2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення; 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1