Рішення від 19.08.2025 по справі 684/291/25

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 684/291/25

Провадження № 2/684/194/2025

19 серпня 2025 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 30375,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, щовідповідно до укладеного Кредитного договору № 8202 від 05 березня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 3000 гривень, строком на 365 днів (до 05 березня 2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).

Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідачки з Умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «Процент», викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us.

Відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua, пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнивши анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом підписання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Сума кредиту по укладеному кредитному договору була перерахована на платіжну карту відповідачки, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 271114 направлявся відповідачу 05 березня 2024 року о 10.52.35 год шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 05 березня 2024 року шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 271114 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.

Кредитні кошти в сумі 3000 грн були відправлені відповідачу 05 березня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк», що підтверджується довідкою про успішний переказ.

В межах строку кредитування відповідач був зобов'язаний сплачувати проценти періодичними платежами кожні 10 днів. Однак, відповідач своєчасно кредитні зобов'язання не виконав, тому станом на 04 червня 2025 року у нього виникла заборгованість в розмірі 3000,00 грн заборгованість за кредитом та 27375,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 05 березня 2024 року по 05 березня 2025 року, що нараховані за ставкою 2,5 % (п. 1.2 кредитного договору) за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів.

Відповідач ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Процент" жодних платежів не здійснив. Тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором №8202 у розмірі 30375,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість по кредиту; 27375,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2422,40 сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, при звернені до суду з позовом просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 19 серпня 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 05 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8202 та отримано кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 365 днів (до 05 березня 2025), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_3 емітовану АТ «КБ ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 271114 направлявся відповідачу 05 березня 2024 року о 10:52:35 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 05 березня 2024 року шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 271114 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.

Кредитні коштив розмірі 3000,00 грн.були відправлені відповідачу 05 березня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_4 емітовану АТ «КБ ПриватБанк», що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Елаєнс» від 03 червня 2025 року про перерахунок коштів за договором №8202 від 05 березня 2024 року .

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів.

Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 10 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Таким чином, у межах строку кредитування відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачу проценти періодичними платежами кожні 10 днів.

Як встановлено з витребуваних на виконання ухвали суду від 24 червня 2025 року у АТ КБ «Приватбанк» доказів, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) емітовано картку № НОМЕР_3 та 05 березня 2024 на дану картку проведене зарахування в розмірі 3000,00 грн.

Отже, кредитний договір № 8202 від 05 березня 2024 року є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.

З детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8202 від 05 березня 2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 3000,00 грн заборгованість по кредиту, 27375,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахування відсотків здійснювалося за період з 05 березня 2024 року по 05 березня 2025 року.

Станом на дату подання позовної заяви до суду - 18 червня 2025 р відповідачем ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8202 від 05 березня 2024 року не погашено.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», тому, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі ЗУ «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає до стягнення із відповідача ОСОБА_1 суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , уклавши кредитний договір № 8202 від 05 березня 2024 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн та відсотками.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за договором позивачу матеріали справи не містять.

В даному випадку позивач, просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором №8202 від 05 березня 2024 року у розмірі 30375,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, заборгованість за нарахованими процентами 27375,00 грн.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що нарахування процентів здійснювалось за 365 днів з дати видачі кредиту 05 березня 2024 року до 05 березня 2025 року включно, при цьому застосовувалась процентна ставка 2,5 % за кожен день користування кредитом.

Разом з тим, суд не бере до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором № 8202 від 05 березня 2024 року в частині нарахування процентів за користування кредитом з огляду на наступне.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Так, Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказаним Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка2,5% застосовується до 22 квітня 2024 року, 1,5% - до 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 діє процентна ставка 1%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом становить 14985,00 грн, виходячи із наступного розрахунку: 3675,00 грн - відсотки за період з 05 березня 2024 року по 22 квітня 2024 (3000 грн тіло кредиту х 2,5 % х 49 днів), 5400,00 грн - відсотки за період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 (3000 грн тіло кредиту х 1,5 % х 120 днів), 5910,00 грн відсотки за період з 21 серпня 2024 року по 05 березня 2025 року (3000 грн тіло кредиту х 1,0 % х 197 днів).

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 17985,00 грн, з яких: 3000,00 грн - тіло кредиту, 14985,00 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 8202 від 05 березня 2024 року розмірі 17985,00 грн

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір всумі 1434,30 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 59,21 %).

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 п. 1, ч. 3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 10000 грн.

Між ТОВ "ФК «Процент" та ОСОБА_2 укладено договір № 03/06/2024 від 03 червня 2025 року про надання юридичних послуг. Відповідно до умов договору клієнт доручає а виконавець, який має право на зайняття адвокатською діяльністю, приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором. З акту прийому-передачі наданих послуг №36 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг (Витяг з реєстру №1) вбачається, що Фізичною особою підприємцем Руденко Костянтином Васильовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412 від 23 жовтня 2018 року) надано послуги ТОВ "ФК «Процент" з підготовки матеріалів справи до суду - позову до ОСОБА_1 (кредитний договір №8202 ввід 05 березня 2024 року) на суму 10000,00 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи із умов договору про надання послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 4000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» (ЄДРПОУ 41466388, місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4 м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 8202 від 05 березня 2024 року в розмірі 17985,00 грн, яка складається з 3000,00 грн. - тіло кредиту, 14985,00 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» (ЄДРПОУ 41466388, місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4 м. Київ) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1434,30 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, а всього 5434,30 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «Процент», адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 29 листопада 2006 року, РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне заочне судове рішення складено 19 серпня 2025 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.

Попередній документ
129610241
Наступний документ
129610243
Інформація про рішення:
№ рішення: 129610242
№ справи: 684/291/25
Дата рішення: 19.08.2025
Дата публікації: 21.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старосинявський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.08.2025)
Дата надходження: 18.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
28.07.2025 14:30 Старосинявський районний суд Хмельницької області
19.08.2025 09:30 Старосинявський районний суд Хмельницької області