Березівський районний суд Одеської області
19.08.2025
Справа № 494/1768/25
Провадження № 2-о/494/75/25
19 серпня 2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи №494/1768/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин,
18.08.2025 року в провадження судді Римаря І.А. після самовідводу суддів Панчишина А.Ю. та Рябчун А.В надійшла справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 36 ЦПК України встановлює перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає самовідводу. Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України «Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді».
Зважаючи на складність і різноманітність цивільних справ, життєвих явищ, із ними пов'язаних, законодавець не став встановлювати вичерпний перелік для самовідводу судді, надавши можливість у кожному окремому випадку вирішувати питання про його об'єктивність і неупередженість.
Під час ознайомлення з матеріалами заяви встановлено, що заявник у даній справі ОСОБА_1 , яка займає посаду архіваріуса Березівського районного суду Одеської області, на підставі наказу №9 від 29.01.2004 року «Про переведення ОСОБА_1 ».
Оскільки ОСОБА_5 являється працівником Березівського районного суду Одеської області, в якому ОСОБА_6 є суддею (головою суду) та у суді проводяться загальні збори Березівського районного суду Одеської області на яких вирішуються різноманітні питання , також ОСОБА_1 виконуються інші доручення голови суду Римаря І.А., а тому вказане свідчить про необхідність заявлення самовідводу.
Частиною першою ст. 36 ЦПК України, встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 39 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
З огляду на викладене, заявляю самовідвід з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.
Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також на положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, згідно з якими, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об'єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
При цьому, у справі «Морріс проти Об'єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб'єктивно вільним від особистої упередженості чи необ'єктивності. По-друге, він має також бути безстороннім з об'єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.
У Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи вищевикладене та з метою запобігання сумнівів у об'єктивності та неупередженості головуючого судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2 - 5,10,11,18, 36,37,39,193,258 - 260 ЦПК України, суд -
Самовідвід судді Римаря І.А. у цивільній справі №494/1768/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин- задовольнити.
Передати цивільну справу №494/1768/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин- до канцелярії Березівського районного суду Одеської області для визначення іншого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.А. Римар