Справа № 681/445/25
Провадження 2/681/354/2025
19 серпня 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у місті Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У квітні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із цим позовом.
На обґрунтування позову зазначила, що з 17.06.2016 перебувають із відповідачем у шлюбі, мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з несумісністю характерів, поглядів на життя. Сімейне життя поступово погіршувалось, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Вважає, що підстави для примирення та подальшого збереження шлюбу відсутні. Більше трьох років проживають окремо, шлюб носить лише формальний характер.
Ухвалою суду від 09.04.2025 у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з наказом №6/06-6 від 13.05.2025, судді Іллюку С.В. з 03.06.2025 надана щорічна основна відпустка.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом направлення листа через АТ «Укрпошта» за місцем його реєстрації.
З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання, отриманим з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України.
26.04.2025 до суду повернувся конверт із проставленням відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 18).
У зв'язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач у порядку п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, якому вручено судове рішення.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
У постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява №43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов'язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду.
Судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача ОСОБА_2 та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін.
У строк, встановлений ст. 178 ЦПК України, відповідач відзив на позов не подав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Так, згідно зі ст. ст. 106, 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 17.06.2016 у Дніпровському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 879, що підтверджено даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Відповідно до інформації, яка міститься у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 , актовий запис № 996 (а.с. 7).
Сімейне життя сторін не склалось через різні погляди на життя, несумісність характерів. На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Частина 1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
З урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примирення, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов обґрунтований, відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
Уразі розірвання шлюбу судом, він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч. 2 ст. 114 СК України).
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати по справі - 1211 грн 20 коп. судового збору.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 105, 112 СК України, статтями 2, 81, 263, 265, 268, 273, 274, ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17.06.2016 Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 879, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його складення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Повне рішення складено 19.08.2025.
Суддя Сергій ІЛЛЮК