Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 759/25547/24
Провадження № 2-о/650/60/25
16 травня 2025 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого - судді Хомик І.І.
за участі секретаря судового засідання - Ткаченко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до Великоолександрівського районного суду Херсонської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовуючи її тим, що ОСОБА_1 з липня 2022 року по грудень 2023 рік проживала однією сім'єю та перебувала у сімейних стосунках з ОСОБА_2 без офіційної реєстрації шлюбу. Вони разом систематично вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, виховували дітей, дбали про утримання спільного житла. Між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені стосунки, які притаманні подружжю.
У серпні 2023 році ОСОБА_2 був призваний на військову службу за призовом по мобілізації та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
За час проходження служби за призовом по мобілізації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжували піклуватися один про одного, підтримували один одного як морально, так і матеріально. Позивачка піклувалась про медичний догляд свого партнера, його забезпечення необхідними речами, тощо.
Під час захисту Батьківщини, виконуючи свій Конституційний обов'язок ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового розпорядження (бойового завдання).
Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно для отримання соціального захисту членів сімей загиблих захисників України відповідно до Закону, в зв'язку з чим заявник змушена звернутися до суду з даною заявою.
Заявник ОСОБА_3 , представник заявника ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, просять вимоги заяви задовольнити.
Представник заінтересованої особи: Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи.
Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 як дружина та чоловік з липня 2022 року по грудень 2023 рік без реєстрації шлюбу.
У серпні 2023 році ОСОБА_2 був призваний на військову службу за призовом по мобілізації та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
На час загибелі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відповідно до статті 3 СК України, статей 10, 10-1 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відносилась до членів сім'ї військовослужбовців. А тому має право на отримання відповідних виплат, передбачених Порядком 884 та в подальшому виплат, які передбачені для сімей загиблих військовослужбовців та користуватися відповідними пільгами.
Після загибелі ОСОБА_2 до позивачки звернулися посадові особи військової частини НОМЕР_1 , з метою отримання фотографій та певних даних для організації церемонії прощання. При цьому, позивачка взяла на себе витрати на поховання.
Працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 їй відмовляли у наданні інформації за будь-яким зверненням в інтересах батьків та неповнолітньої дитини загиблого від першого шлюбу.
В даний час батько загиблого, ОСОБА_5 проживає у селі Нижнє Білоусова Великоолександрівського району Херсонської області. Мати загиблого знаходиться на окупованій території, а неповнолітня донька загиблого перебуває на території Республіки Молдова.
На початку листопада 2024 року Позивачку повідомили, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на 19 листопада було заплановано передача членам сімей загиблих військовослужбовців нагород, посмертно.
Однак, працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовили у передачі нагороди батькам загиблого через неї без нотаріально засвідченої довіреності.
Таким чином встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю з загиблим ОСОБА_2 має для неї юридичне значення.
ВП ВС відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №290/289/22-ц. А саме ВП ВС вказала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
ВП ВС зазначила, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту 2) перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13.
Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII, тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 затвердженно Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (надалі за текстом - Порядок 884).
Відповідно до п.7 Порядку 884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з липня 2022 року по грудень 2023 рік проживали спільно, однією сім'єю, були чоловіком та дружиною та вели спільне господарство, тому заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,21,36 СК України, ст.ст.12,81,89,259,263,265,268,315,319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з липня 2022 року по грудень 2023 рік проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК