Іменем України
13.08.2025 Справа №607/16583/25 Провадження №1-кс/607/4569/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001419 від 11.08.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
12.08.2025 старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернулася до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що органом досудового розслідування встановлено, що 10.08.2025 приблизно о 20 год. 30 хв. у ОСОБА_4 , який перебував біля вантажного ліфта № 1 на першому поверсі 4 корпусу КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що на вул. Клінічній, 1 в м. Тернополі, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово під час словесного конфлікту із його знайомим ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 10.08.2025 приблизно о 20 год. 30 хв., перебуваючи біля вантажного ліфта № 1 на першому поверсі 4 корпусу КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що на вул. Клінічній, 1 в м. Тернополі, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово під час словесного конфлікту з ОСОБА_7 , знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи з прямим умислом, маючи на меті спричинити тілесні ушкодження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи в лівій руці кухонний ніж, умисно наніс ОСОБА_7 один удар ножем в праву передньо-бокову ділянку живота останнього, в результаті чого спричинив проникаюче ножове поранення органів черевної порожнини з пошкодженням ІІ сегменту печінки, що супроводжувалось гемоперитонеумом та крововтратою ІІ ступеня, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12025211040001419 від 11.08.2025наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
12.08.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Також необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити. Зазначив, що стан здоров'я підозрюваного станом на даний час дозволяє його перебування в умовах тримання під вартою.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази встановленого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, завданих потерпілому. При цьому свідок показав, що саме потерпілий почав наносити удари в область голови підозрюваного, що, на думку захисника, впливає на визначення кваліфікації даного кримінального правопорушення. Поряд з цим станом на даний час підозрюваний проходить лікування у медичному закладі, яке передбачає проведення ряду хірургічних операцій, що унеможливлює перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою. З урахуванням викладеного просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001419 від 11.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
12.08.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.08.2025; протокол огляду місця події від 10.08.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11.08.2025; лист КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради № 01-3/2265 від 11.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 11.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 11.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 11.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 11.08.2025; письмові пояснення ОСОБА_4 від 10.08.2025; протокол огляду предмету від 11.08.2025; протокол огляду відеозапису від 11.08.2025; довідка про кримінальне правопорушення у Збройних Силах України.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідча суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, яке передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при о цінюванні ризиків переховування. Крім цього, підозрюваний зареєстрований та проживає в м. Харкові, постійного та визначеного місця проживання в м. Тернополі не має, що вказує на реальну можливість останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, покинувши м. Тернопіль. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.
Щодо ризику впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Так само з метою зміни потерпілим своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на потерпілого незаконний спосіб. При цьому слідча суддя враховує ті обставини, що підозрюваний обізнаний про особу свідків та потерпілого та вказав, що з останнім перебуває у дружніх відносинах. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Так само слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення, є доведеним стороною обвинувачення. Так, ОСОБА_4 є раніше неодноразово судимим за вчинення різного роду кримінальних правопорушень. Після призначення покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років згідно з вироком від 05.02.2025 підозрюваний уклав контракт з метою проходження військової служби замість відбуття вказаного покарання. Проте на шлях виправлення підозрюваний не став та надалі продовжує вчиняти нові злочини, зокрема підозрюється у вчиненні тяжкого насильницького кримінального правопорушення. Указане свідчить про схильність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень та стійкість його протиправної поведінки.
Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, а сторона захисту не спростувала, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, останній матиме можливість залишити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення.
При цьому слідча суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний є військовослужбовцем та має постійне місце проживання, однак ОСОБА_4 є неодруженим, раніше судимим та міцність його соціальних зв'язків є слабкою. Відтак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Доводи сторони захисту щодо необхідності проходження підозрюваним лікування у медичному закладі слідча суддя вважає безпідставними та недоведеними у судовому засіданні, оскільки відповідно до інформації КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 13.08.2025 стан пацієнта ОСОБА_4 дозволяє перебувати останньому в умовах ізолятору тимчасового тримання під спостереженням медперсоналу. Також згідно з рекомендаціями ортопеда-травматолога від 12.08.2025 станом на даний час хірургічні втручання відносно ОСОБА_4 не плануються.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Так само слідча суддя з урахуванням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення підозрюваному альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є злочином, вчиненим із застосуванням насильства.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001419 від 11.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Встановити строк дії ухвали до 11.10.2025.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту негайно в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1