Справа № 587/2590/25
14 серпня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Таліон Плюс» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 30124,00 грн, судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №744834607 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 12100,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладенні договору. 10 грудня 2024 року відповідно до ст. 1077 ЦК України ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договором до ТОВ «Таліон Плюс». Відповідач умови договору не виконував, тому у нього утворилась заборгованість у розмірі 30124,00 грн, з яких 12100,00 грн - заборгованість по кредиту та 18024,00 грн - заборгованість за процентами.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, направила клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії №744834607, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту в розмірі 12100,00 грн на умовах зворотності, строковості, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Перший транш зарахований на платіжну картку відповідача №5167-80ХХ-ХХХХ-8451. Базова процентна ставка складає 1,00 % в день від суми залишку кредиту , що становить 365,00 % річних. Всі умови договору викладені в договорі. Кінцева дата повернення кредиту 07 листопада 2029 року. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором JTPN, номер телефону відповідача НОМЕР_2 , на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19-27).
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06 вересня 2023 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітіГід», довідкою (а.с. 28).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
10 грудня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та TOB «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/12, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 . Таким чином, TOB «Таліон Плюс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №744834607 від 08 жовтня 2024 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» направило ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги (а.с. 10-12, 29).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № МВ-ТП/12 від 10 грудня 2024 року TOB «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с. 12 зв.б., 13).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договром №744834607 від 08 жовтня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 30124,00 грн, з яких: 12100,00 грн - заборгованість по кредиту та 18024,00 грн - заборгованість по процентам (а.с. 15 зв.б., 16).
Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази, суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором позивачем доведено.
Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс», як набувача права вимоги до цього боржника на підставі договору відступлення прав вимог, заборгованості за кредитом в розмірі 30124,00 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №5 від 02 грудня 2024 року (а.с. 31 зв. б. - 35), додатковою угодою №672 від 30 грудня 2024 року про надання правової допомоги до договору №5 від 02 грудня 2024 року (а.с. 36), актом приймання-передачі наданих послуг від 30 грудня 2024 року, в якому зазначено: 1000,00 грн - підготовка до розгляду справи; 500,00 грн - підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога); 3500 грн - підготовка позовної заяви, що разом складає 5000,00 грн (а.с. 37), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 30 зв.б.), платіжною інструкцією №1572 від 30 грудня 2024 року на суму 5000,00 грн (а.с. 37 зв.б.).
Разом з цим суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн не є повною мірою обґрунтованою та не відповідає критерію розумності.
Тому, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, значимості вчинених дій (надання послуг), суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу та вважає необхідним стягнути з відповідача в цій частині кошти у розмірі 3000 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 533, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Таліон Плюс» (14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, код ЄДРПОУ: 39700642) заборгованість за кредитним договором в розмірі 30124 (тридцять тисяч сто двадцять чотири) грн 00 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей